Ухвала
від 05.11.2013 по справі 816/5146/13-а
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 816/5146/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013р. по справі № 816/5146/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавазооветпостач"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

21 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Полтавазооветпостач" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року № 0000872308; відновлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ТОВ "Торговий дім "Полтавазооветпостач", що зазначені останніми в податкових деклараціях ПДВ за лютий, березень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби в акті перевірки № 3412/22.5/34503134 від 21 червня 2013 року, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентом ТОВ "Взлет-Ера" є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію. Тому, податкове повідомлення - рішення від 09 липня 2013 року № 0000872308 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавазооветпостач" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 09 липня 2013 року № 0000872308. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38719450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавазооветпостач" (вул. Автобазівська, 3-б, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 34503134) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 283 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 05 копійок.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Харківській області , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Полтавазооветпостач" (ідентифікаційний код 34503134) зареєстровано як юридична особа 30 липня 2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 15772994 від 04 лютого 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

З 02 серпня 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Торговий дім " Полтавазооветпостач" перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Полтаві та з 28 серпня 2006 року є платником податку на додану вартість згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23480989 від 28 серпня 2006 року.

Основними видами діяльності підприємства позивача є виробництво олії та тваринних жирів; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля фармацевтичними товарами; неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 15772994 від 04 лютого 2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Фахівцями податкової служби на підставі наказу ДПІ в м. Полтаві № 1543 від 06 червня 2013 року у період з 10 червня 2013 року по 14 червня 2013 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач" (код ЄДРПОУ 32860437) з ТОВ "Взлет-Ера" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період лютий, березень 2013 року.

В результаті проведеної перевірки ДПІ в м. Полтаві складено Акт від 21 червня 2013 року № 3412/22.5/34503134, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 182 644 грн. 75 коп., в тому числі за лютий 2013 року в сумі 52 072 грн. 50 коп., березень 2013 року - 130 572 грн. 25 коп.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та 01 липня 2013 року за вих. № 35 надав податковому органу заперечення.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Харківській області 09 липня 2013 року надала відповідь на заперечення № 234/10/16-01-22-08, яким залишив без задоволення заперечення позивача, а висновки акту перевірки - без змін.

Відповідно до вказаного Акту перевірки від 21 червня 2013 року № 3412/22.5/34503134, відповідачем 09 липня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000872308, яким ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 228 305 грн. 94 коп., в тому числі основний платіж - +182 644 грн. 75 коп., штрафні (фінансові) санкції - 45 661 грн.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Положеннями статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті перевірки відповідач вказує про не підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Взлет-Ера".

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "Взлет-Ера" був укладений договір поставки № 6 від 21 лютого 2013 року, відповідно до умов якого ТОВ "Взлет-Ера" (Постачальник) зобов'язується передати у власність покупця товар, а позивач (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити даний товар - сою /том 1 а. с. 41/. Якість товару (сої) повинна відповідати таким вимогам: вологість не більше 12%, смітна домішка не більше 2 %, протеїну не менше 32 % (пункт 2.2 договору). Приймання сировини за кількістю та якістю проводиться в заліковій вазі, згідно досліджень лабораторії (пункт 2.3 договору). Поставка товару здійснюється на умовах: СРТ - склад покупця (пункт 3.1 договору). Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінали наступних документів на товар: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна (пункт 3.2 договору). Зобов'язання постачальника передати товар покупцю вважається виконаним в момент передачі товару у відповідності з базисом поставки. Моментом переходу права власності на товар є дата підписання видаткових накладних уповноваженою особою покупця (пункт 3.3 договору).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надані податкові накладні /том 1 а. с. 67-68, 71-77/, рахунки /том 1, а. с. 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119/, а також копії накладних /том 1, а. с. 104, 106, 108, 110, 112, 114,116, 118, 120/.

Ані позивачем, ані відповідачем не спростовано та не ставились під сумнів висновки акту перевірки щодо сплати позивачем коштів за товарно-матеріальні цінності, на підтвердження чого позивачем надані виписки з банківського рахунку позивача, з яких вбачається оплата ТОВ "Взлет-Ера" за товар /том 1, а. с. 53-66/.

Як зазначено позивачем в наданих суду поясненнях, транспортування товару на адресу ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач" здійснювалося транспортом постачальника ТОВ "Взлет-Ера", на підтвердження чого позивачем надані копії товарно-транспортних накладних /том 1, а. с. 93-102/.

Товар було оприбутковано позивачем на складі, що підтверджується картками складського обліку та прибутковими ордерами /том 1 а. с. 142-154/.

Позивач вказує, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: для виробництва власної продукції - переробки сої на масло та макуху, які в подальшому реалізовувались замовникам, даний факт підтверджується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи: актами контрольного виходу продукції при переробці сої, звіт по переробці сировинних матеріалів, оборотно-сальдовими відомостями, договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними, актами, копії яких наявні в матеріалах справи /том 1, а. с. 155-224, том 2 а. с. 69-74/.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідачем реальність вказаних операцій заперечується з тих підстав, що в товарно-транспортних накладних № 330323, № 330322, № 330306, № 330304, № 327435, не зазначено особу, що дозволила відпуск товару з боку постачальника, а також, у зв'язку з випискою товарно-транспортних накладних раніше ніж видані видаткові накладні (ТТН № 768425 від 28 лютого 2013 року, а видаткова накладна № 1288 від 01 березня 2013 року; ТТН № 791566 від 28 лютого 2013 року, а видаткова накладна № 1289 від 21 березня 2013 року).

Позивач у позові надав чіткі пояснення з цього питання, зазначивши, що соя є ваговим товаром та певний час перебуває в дорозі та приймається по заліковій вазі.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції представник позивача пояснив, що приймання товару - сої здійснювалось на складі позивача по вул. Відрадній, 9 в с. Судівка Новосанжарського району Полтавської області /том 1, а. с. 43/ протягом робочого дня підприємства. Вказаний порядок обумовлювався тим, що товар проходив обов'язкове лабораторне дослідження на виконання вимог пункту 2.3 договору поставки № 6 від 21 лютого 2013 року. Тому, у випадку, коли автомобіль перевізника прибував на склад позивача після закінчення робочого дня лабораторії (28 лютого 2013 року відповідно до ТТН № 768425), приймання товару за кількістю та якістю відбувалось на наступний робочий день позивача, тобто 01 березня 2013 року. Наведене доводами апеляційної скарги не спростовується.

Стосовно твердження відповідача про відсутність в товарно-транспортних накладних № 330323, № 330322, № 330306, № 330304, № 327435 відомостей про особу, що дозволила відпуск товару з боку постачальника, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Фактичне отримання позивачем товару підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів у їх сукупності. Належних доказів на спростування даних документів відповідачем не надано..

Суд не погоджується з доводами податкового органу про відсутність доказів фактичного отримання товару у зв'язку з недоліками оформлення постачальником ТОВ "Взлет-Ера" товарно-транспортних накладних, з тих підстав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, окремі недоліки такого документу як товарно-транспортна накладна, а саме: відсутність даних про особу, що дозволила відпуск товару з боку постачальника, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару.

Також, згідно акту перевірки та заперечень відповідача, реальність господарських операцій позивача з контрагентами ставились під сумнів податковим органом і з тих підстав, що платником податків не надано на перевірку документів якості походження товару згідно договору поставки № 6 від 21 лютого 2013 року, відповідно до якого товар має відповідати вимогам, а саме: вологості не більше 12%, смітна домішка не більше 2%, протеїну не менше 32%.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 2.3 договору поставки № 6 від 21 лютого 2013 року приймання сировини за кількістю та якістю проводиться в заліковій вазі, згідно досліджень лабораторії.

Позивачем до матеріалів справи надані докази перебування в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавазооветпостач" перебуває лабораторія /том 1 а. с. 44/, а також копії журналу вагаря /том 1 а. с. 46-49/, журналу лабораторних досліджень /том 1 а. с. 50-52/, з яких вбачається, що товар в загальному обсязі відповідає якості, визначеній пунктом 2.2 договору, а саме: вологість не більше 12%, смітна домішка не більше 2 %, протеїну не менше 32 %.

Отже, наявні у справі докази в їх сукупності, надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач" та ТОВ "Взлет-Ера" з придбання товарів. Докази зворотнього не надані.

Відповідачем, відповідно до акту перевірки та письмових заперечень, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Взлет-Ера" заперечується також з тих підстав, що відповідно до актів ДПІ у м. Полтаві від 10 квітня 2013 року № 433/22.5/32257266 та від 08 травня 2013 року № 522/22.5/32257266 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ "Взлет-Ера" з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків.

З цього приводу суд відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Окрім того, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Між тим, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 816/2137/13-а, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки відносно суб"єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Взлет-Ера" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2013 року, за результатами якої складено акт № 433/22.5/32257266 від 10.04.2013 року.

Стосовно вимог позивача про відновлення в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ТОВ "Торговий дім "Полтавазооветпостач", що зазначені останніми в податкових деклараціях ПДВ за лютий, березень 2013 року, суд зазначає наступне.

У випадку набрання законної сили судовим рішення в даній адміністративній справі про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0000872308, податковий орган утримається від дій щодо відновлення показників податкової звітності ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач", що зазначені ним в декларації з ПДВ за лютий, березень 2013 року.

Крім того, позивачем в цій частині постанова не оскаржена, а апеляційна скарга відповідача доводів щодо неправомірності постанови суду першої інстанції в цій частині не містить.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "ТД "Полтавазооветпостач" підлягають задоволенню частково, а саме: податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 09 липня 2013 року № 0000872308 підлягає визнанню протиправним та скасуванню. В іншій частині позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2013р. по справі № 816/5146/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.

Дата ухвалення рішення05.11.2013
Оприлюднено23.12.2013

Судовий реєстр по справі —816/5146/13-а

Ухвала від 22.08.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Ухвала від 05.11.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Ухвала від 17.10.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Григоров А.М.

Ухвала від 21.11.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 16.09.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Постанова від 06.09.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Ухвала від 22.08.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні