Постанова

від 19.11.2013 по справі 804/13206/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р. Справа № 804/13206/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.

при секретарі судового засідання Щербак А.О.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Волошина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000281701, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.09.2013 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000291701, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.09.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_3 відповідачем було складено акт перевірки № 717/1701/НОМЕР_3 від 02.09.2013 року, на підставі якого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000281701 від 18.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 235018,54 грн. та № 0000291701 від 18.09.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 340157,00 грн. Позивач наголошує на тому, що всі необхідні первинні документи надані позивачем до перевірки, проте в акті перевірки зазначено про відсутність таких документів у позивача. Посилання відповідача на відсутність у позивача товаро-транспортних накладних є необґрунтованим, оскільки товаро-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товаро-матеріальних цінностей, а є документом, що підтверджує саме перевезення товаро-матеріальних цінностей. Крім того, позивачем до перевірки надано всі необхідні податкові накладні та податкові декларації, що додатково підтверджує факт реальності вчинення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами. Таким чином, позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові

повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких обґрунтовує свою позицію тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, також зазначає, що податкова інспекція при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 18.09.2013 року №0000281701 та від 18.09.2013 року № 0000291701 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.03.2001, взято на податковий облік в ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська 13.03.2001, відповідно до свідоцтва від 21.03.2001 № 56103245 є платником податку на додану вартість. З 01.01.2010 по 31.12.2010 року позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), а з 01.01.2011 по 31.12.2012 - на загальній системі оподаткування.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України та наказу від 19.07.2013 № 94, відповідно до направлення від 05.08.2013 року № 130/1701 відповідачем у період з 05.08.2013 року по 23.08.2013 року проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем був складений акт від 02 вересня 2013 року № 717/1701/НОМЕР_3 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року (далі - акт перевірки), в якому встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3:

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 188014,83 грн., у тому числі по періодам: 2011 р. - 96111,23 грн., 2012 р. - 91903,60 грн.

- п. 7.1, п.п. 7.4.1, п.7.4, ст.. 7 Закону № 168, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, занижено податок на додану вартість у розмірі 280701 грн. за 2010 - 2012 роки.

В ході перевірки відповідачем встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств постачальників - ПП «Модем холдінг», ТОВ «С.Т.Б.» та подальшого перепродажу цього товару споживачам, тому що до перевірки не було надано первинних документів, а саме: товарно-транспортних накладних, які мають підтверджувати факти отримання товару від постачальників, факти завантаження-розвантаження вантажу, факти перевезення товару із складу постачальника на склад покупця та перевезення товару споживачам, факт зберігання товару на складі з моменту придбання до моменту його продажу, факти надання транспортно-експедиційних послуг. Таким чином за висновками відповідача позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок постачальників.

18.09.2013 року ДПІ у Жовтневому районі на підставі акту перевірки від 02 вересня 2013 року № 717/1701/НОМЕР_3 винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000281701, яким згідно п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України за порушення гл. 3, ст. 139 п. 139.1, п.п. 139.1.9, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на доходи фізичних осіб за основним платежем на 188014,83 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 47003.71 грн.

- № 0000291701, яким згідно п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України за порушення гл. 3, ст. 139 п. 139.1, п.п. 139.1.9, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість за основним платежем на 280701 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59456 грн.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які були розглянуті відповідачем та надана відповідь (від 13.09.2013 № 7922/10/17-01) по залишення без змін висновків акту перевірки.

При проведенні перевірки відповідачем використані: акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.06.2013 року № 3300/172/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особі-підприємця ОСОБА_3 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ПП «Модем холдінг» (код ЄДРПОУ 21942775) за травень 2011 року, акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.06.2013 року № 3301/172/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особі-підприємця ОСОБА_3 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «С.Т.Б.» (код ЄДРПОУ 21942775) за квітень, травень, червень 2012 року, первинні документи надані ФОП ОСОБА_3 щодо підтвердження правовідносин постачальниками та споживачами за перевіряємий період, інформація баз даних «АІС Облік податків та платежів» (ТАХ), АРМів «Бест звіт», «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1, п. 201.4. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У періоді з 01.10.2010 по 31.12.2012 ФОП ОСОБА_3 фактично здійснював діяльність з оптової торгівлі залізними виробами. У перевіряємому періоді позивач не використовував працю найманих осіб.

ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність в приміщенні 10 м.кв. за домашньою адресою у АДРЕСА_1, та використовував під складське приміщення гаражний бокс НОМЕР_4 в гаражному кооперативі «Тольятті», будь-які інші складські приміщення у позивача відсутні (як у власності так і в оренді). Також у позивача відсутній власний вантажний автотранспорт.

ФОП ОСОБА_3 (покупець) 01.03.2012 року з ТОВ «С.Т.Б.» (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 0103121, згідно якого продавець продає, а покупець покупає залізничні матеріали верхньої будівлі шляху та шляховий інструмент. Відповідно до п.3.1. цього договору поставка товару здійснюється продавцем та враховує витрати по доставці товару.

ФОП ОСОБА_3 (покупець) 10.01.2011 року з ПП «Модем холдінг» укладений договір купівлі-продажу № 01/10, згідно якого продавець зобов'язується продати покупцю залізничні матеріали верхньої будівлі шляху та шляховий інструмент. Відповідно до п.п.3.1.2 продавець зобов'язався забезпечити відвантаженя і доставку товару на адресу покупця.

В подальшому, придбаний у ПП «Модем холдінг» та ТОВ «С.Т.Б.» товар був проданий позивачем іншим суб'єктам господарювання.

На підтвердження господарських операцій за цими договорами поставки позивачем надані наступні первинні документи: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі, на підтвердження цього позивачем надані копії платіжних доручень.

Але позивачем не надано ні до перевірки податкового органу, ні до суду жодного первинного документу, що підтверджує фактичну передачу та транспортування придбаного товару від його постачальників, факту зберігання цього товару з моменту його придбання до моменту його подальшого продажу споживачам, факту здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування товару споживачам.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі по тексту - Правила перевезень) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, дорожній лист вантажного автомобіля є документом без якого перевезення вантажів не допускається (п.п.11.1, п.11.3). Товарно-транспортна накладна визначена як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно до п.8.26 цих Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, фактичність виконання вказаних господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з постачальниками ПП «Модус холдінг» та ТОВ «С.Т.Б.» та перепродажу цього товару споживачам ФОП ОСОБА_3 не підтверджується первинними документами, зокрема товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо навантажувально-розвантажувальних робіт/послуг, договорами про прийняття на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей або договорів оренди складських приміщень, договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання транспортно-експедиторських послуг та/або послуг перевезення вантажів, які мають підтвердити фактичну передачу та транспортування придбаного товару від його постачальників, зберігання цього товару з моменту його придбання до моменту його подальшого продажу споживачам, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товару споживачам.

Надаючи оцінку доводам позивача про реальність операцій із заявленими контрагентами, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваних операцій позивачем не надано вищевказані первинні документи, що свідчить про недоведеність факту реальності господарських операцій із заявленими контрагентами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України викладена в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи, що наявність товарно-транспортної накладної - це доказ переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, то відсутність товарно-транспортних накладних у ФОП ОСОБА_3 свідчить про безтоварність операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у постачальників.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач правомірно, на підставі отриманих від позивача документів дійшов висновків про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 188014, 83 грн. за 2011 - 2012 роки та заниження податку на додану вартість у сумі 280701,00 грн. за 2010, 2011, 2012 роки.

Відповідно до ст. ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Таким чином, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України та проведеного судом аналізу первинних документів наданих до справи, відповідачем обґрунтовано та об'єктивно було зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_3 п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 280701,00грн за період 2010 - 2012 роки, а також порушення п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 188014, 83 грн. за 2011 - 2012 роки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за формою «Р» ДПІ у Жовтневому районі від 18.09.2013 року №0000281701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 235018,54грн., в тому числі за основним платежем 188014,83 грн. та штрафних санкцій 47003,71 грн. та від 18.09.2013 року № 0000291701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 340157,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 280701,00грн. та штрафних санкцій на суму 59456,00грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду реальності його господарських операцій з ТОВ «С.Т.Б.» та ПП «Модем холдінг», а податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому такі податкові повідомлення-рішення є правомірними і скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25.11.2013 р.

Суддя О.М. Неклеса