Ухвала

від 16.12.2013 по справі 820/6573/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 р.Справа № 820/6573/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 820/6573/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" (далі - ТОВ "БК Укрпромбуд"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Основ'янська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.03.2013р. № 0000660221.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" - залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України за наявними у справі матеріаалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "БК Укрпромбуд" пройшло передбачену законом державну реєстрацію, перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів в Основ'янській ОДПІ.

28.02.2013 року співробітниками Основ'янської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БК Укрпромбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промбуд-монтажінвест", їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012 року.

За наслідками вказаної перевірки складено Акт №1439/22.1-04/34390087 від 06.03.2013 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 44000 грн. за червень 2012 року.

На підставі вищезазначеного акту, Основ'янською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000660221 від 26.03.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 66000 грн., в т.ч. за основним платежем - 44000 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22000 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та прийнятим на їх підставі рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Приписами пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 08.12.2011 року між Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації (Замовник) та ТОВ „БК Укрпромбуд" (Підрядчик) укладено Договір підряду №40, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання реконструкції Коробочкінського навчально-виховного комплексу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкіно, вул. Жовтнева, б/н.

В ході розгляду справи представник позивача пояснив, що з метою виконання умов вищезазначеного Договору, 01.06.2012 року позивачем укладено із ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" Договір №14, згідно з яким ТОВ „БК Укрпромбуд" (Замовник) доручає, а ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" (Підрядник) приймає на себе зобов'язання по проведенню реконструкції Коробочкінського навчально-виховного комплексу за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкіно, вул. Жовтнева, б/н.

Загальна вартість робіт згідно з п.3.2 Договору складає 264000 грн., у т.ч. ПДВ 44000 грн. (а.с.82).

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт за договором №14 від 14.06.2012 року позивачем надано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/витратах за червень 2012 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року (а.с. 107-110).

Вартість виконаних робіт сплачена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень та виписки з банку (а.с.97-102).

ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" виписано на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 264000 грн., у т.ч. ПДВ 44000 грн., а саме: №45 від 27.06.2012 року на загальну суму 54000 грн. (у т.ч. ПДВ 9000 грн.), №46 від 27.06.2012 року на загальну суму 55000 грн. (у т.ч. ПДВ 9166,67 грн.), №47 від 27.06.2012 року на загальну суму 46000 грн. (у т.ч. ПДВ 7666,67 грн.), №48 від 27.06.2012 року на загальну суму 51000 грн. (у т.ч. ПДВ 8500 грн.), №49 від 27.06.2012 року на загальну суму 58000 грн. (у т.ч. ПДВ 9666,67 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною 1 статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

В свою чергу, позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не було надано всіх необхідних документів, з яких можливо встановити реальність укладених між підприємством та контрагентом ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" господарських операцій, а саме: Договірні ціни до договору; Локальні кошториси; Відомості ресурсів; Розрахунки загальновиробничих витрат у складі договірної ціни; Акти приймання-передачі будівельних матеріалів у роботу; Акти цільового використання матеріалів.

Крім того, надані позивачем на підтвердження реальності виконаних робіт документи (Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/витратах за червень 2012 року та Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року) не відповідають вимогам діючого законодавства щодо порядку їх оформлення, а саме не містять місця їх складання.

Також, колегія суддів зауважує на те, що згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 року № 554 затверджено форми первинних документів з обліку в будівництві, яким закріплено, що обов'язковою умовою для документів є наявність підписів замовника, генпідрядника і субпідрядника.

Разом з тим, з вказаних копій первинних документів вбачається, що вони підписані лише представниками ТОВ „Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ „БК Укрпромбуд". Підпису ж представника Відділу освіти Чугуївської райдержадміністрації, як замовника, вказані первинні документи не містять.

Таким чином, зазначені документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт виконання послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, згідно з умовами договору №14 від 01.06.2012 року надано право Підряднику (ТОВ „Промбуд-Монтажінвест") частково використовувати власні будівельні матеріали та обладнання належної якості.

Тобто, відповідно до вказаних положень Договору можна дійти висновку, що під час виконання робіт, Підрядник загалом використовував будівельні матеріали Замовника (ТОВ „БК Укрпромбуд").

Згідно з ст. 840 ЦК України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу.

Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Колегія суддів зауважує, що позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано первинних документів, які підтверджують надання необхідних для виконання підрядних робіт матеріалів та їх відповідність встановленим стандартам на кожен вид матеріалу, що передбачено умовами договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що з наданих позивачем документів неможливо встановити реальність виконаних ТОВ "Промбуд-монтажінвест" ремонтно-будівельних робіт на підставі укладених із позивачем договорів підряду.

Доводи позивача про те, що необхідність укладання вказаних договірних відносин була зумовлена взятими позивачем на себе господарськими зобов'язаннями перед Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації на підставі Договору №40 від 08.12.2011 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки жодних доказів наявності розумних об'єктивних економічних причин щодо укладання договорів із ТОВ "Промбуд-монтажінвест", у т.ч. первинних документів по взаємовідносинам із Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації на підставі Договору №40 від 08.12.2011 року, позивачем не надано.

Посилання позивача на відсутність вказаних документів у зв'язку з їх вилученням СУ ГУМВС України в Харківській області на підставі запиту №47/2981 від 13.02.2013 року, про що надано копію відповідного опису (а.с.81), також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження того факту, що вказані документи на час розгляду справи не були повернуті підприємству та знаходяться у правоохоронних органах, як і не було надано доказів звернення позивача до СУ ГУМВС України в Харківській області з приводу надання вказаних доказів.

Тобто, за відсутності вказаних документів неможливо визначити, чи було надано позивачу під час виконання господарських зобов'язань перед Відділом освіти Чугуївської райдержадміністрації за Договором №40 від 08.12.2011 року, право залучати для їх виконання третіх осіб, що як наслідок, у випадку відсутності вказаного права, може свідчити про порушення суттєвих умов договору.

Виходячи з вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю первинних документів, оформлених належним чином, щодо проведення операцій з ТОВ "Промбуд-монтажінвест", з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарських операцій, по яким можливо б було віднести відповідні суми до складу податкового кредиту.

Надані до матеріалів справи документи не доводять реальності виконання умов договору між позивачем та вищезазначеним контрагентом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що реальність проведення господарських операцій позивача з вищевказаним контрагентом не доведена, операції не підтверджені первинними документами, які мають юридичну та доказову силу в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", встановлені перевіркою порушення позивачем правил формування податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин мали місце та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року № 0000660221 прийняте в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на протиправність дій Основ'янської ОДПІ щодо проведення перевірки колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вони не є предметом розгляду вказаної справи з огляду на уточнення до вимог позовної заяви (а.с. 71).

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрпромбуд" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. по справі № 820/6573/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П’янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П’янова Я.В.