Рішення

від 16.12.2013 по справі 924/1473/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.Справа № 924/1473/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка

до Шепетівської міської міської ради, м. Шепетівка

про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.12 року за №681070004000114

та за зустрічним позовом Шепетівської міської ради м. Шепетівка

до Публічного акціонерного товариства „Шепетівський цукровий комбінат" м.Шепетівка

про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ „Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м.Шепетівці Хмельницької обл. 24.05.2013р. за № 681070004000114, а зокрема доповнити словами: „Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0223"

Представники сторін:

від позивача: Борисова Л.В. - представник за довіреністю №243-09 від 09.09.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач - ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка подано позов до Шепетівської міської міської ради, м. Шепетівка про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.12 року за №681070004000114 з посиланням на ст. 215 Цивільного кодексу України .

Обгрунтовує свої вимоги тим, що ст.15 Закону України „Про оренду землі" передбачає перелік істотних умов договору оренди землі серед яких: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Як вбачається зі спірного договору оренди землі, у ньому відсутня умова про об'єкт оренди, а саме кадастровий номер земельної ділянки.

Таким чином, сторонами не погоджено таку істотну умову договору оренди землі, як об'єкт оренди.

Частиною другою статті 15 Закону України встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідачем подано зустрічний позов про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ „Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької обл. 24.05.2013р. за № 1070004000114, а зокрема доповнити словами: „Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0223".

Огрунтовує свою заяву наступним. Статтею 202 ЗК України встановлено, що Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як передбачено ст. 15 Закону України „Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Таким чином, істотною умовою договору оренди земельної ділянки с саме зазначення об'єкта оренди, при цьому, кадастровий номер земельної ділянки являє собою лише складову частину такого об'єкта.

Оскільки за спірним Договором земельна ділянка передавалась в оренду за рішенням уповноваженого на це органу та в межах його повноважень; передача була здійснена на підставі проекту відведення земельної ділянки, на вказану земельну ділянку було розроблено відповідну документацію, невід'ємною частиною Договору є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; а спірний Договір у встановленому законом порядку було зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки); відсутність у самому тексті Договору зазначення кадастрового номеру земельної ділянки являється лише технічною помилкою, допущеною при виготовленні тексту Договору. Представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат" (Орендар) та Шепетівською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі від 28.04.2012 року зареєстрованого в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 року за №681070004000114.

Відповідно до п.1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд (насосна) яка знаходиться в м. Шепетівка по Староконстантинівському шосе, 31. Земельна ділянка надана на підставі рішення XXII сесії міської ради VI скликання від 29 березня 2012 року № 28.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2207 кв. м. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Жилі приміщення на земельній ділянці відсутні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 185693,15 грн. (п.п.3,4,5 Договору)

Згідно п.8 Договору він є укладений на 5 років (до 27.04.2017). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

24.05.2012року по акту приймання - передачі вказану земельну ділянку було передано Орендарю - ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат".

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

При вирішенні спору про визнання договору недійсним, згідно ст.215 ЦК України, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, саме на момент вчинення правочину.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Відповідно п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.20123р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно ст. 15 Закону України „Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що в договорі оренди землі від 28.04.2012р.такої істотної умови, як кадастровий номер земельної ділянки не передбачено.

В п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.20123р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України „Про оренду землі").

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

В п. 5.2 зазначеної Постави Пленуму зазначено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ „Шепетівський цукровий комбінат" про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.12 року за №681070004000114 є обгрунтованим, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Разом з тим у зазначеній Постанові Пленуму вказано - якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Тому, спірний договір оренди землі від 28.04.2012р. слід визнати недійсним та припинити зобов'язання на майбутнє.

Вирішуючи зустрічний позов, суд враховує наступне.

Відповідно ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України), тому у зустрічному позові Шепетівської міської ради про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р. належить відмовити.

Посилання відповідача стосовно не оскарження рішення Шепетівської міської ради про надання в оренду земельної ділянки, на думку суду, не стосується зазначеного предмету спору, оскільки недійсність спірного договору в даному випадку прямо встановлена законом.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства „Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка до Шепетівської міської міської ради, м. Шепетівка про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.12 року за №681070004000114 задоволити.

Визнати недійсним Договір оренди землі від 28.04.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Шепетівський цукровий комбінат" та Шепетеівською міською радою, зареєстрований в Управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області від 24.05.2012р. за №681070004000114 та припинити зобов'язання на майбутнє.

Стягнути з Шепетівської міської ради м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Островського, 4 (код ЄДРПОУ 34175421) на користь Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка Хмельницькох області, вул. Старокостянтинівське шосе, 31 (код ЄДРПОУ 00373391) - 1 147грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

У зустрічному позові Шепетівської міської ради м. Шепетівка до Публічного акціонерного товариства „Шепетівський цукровий комбінат" м. Шепетівка про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ „Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м.Шепетівці Хмельницької обл. 24.05.2013 р. за № 681070004000114, а зокрема доповнити словами: „Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0223" відмовити.

Повне рішення складено 19.12.2013р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу - м. Шепетівка, вул. Островського, 4 - рекомендованим.