Постанова

від 06.02.2014 по справі 924/1473/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 924/1473/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисова Л.В. (дов. № 12-01 від 31.01.14р.)

від відповідача: Піголь О.А. (дов. № 01-09/61 від 09.01.14р.)

розглянувши апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.13 р. у справі № 924/1473/13 (суддя В.О. Шпак)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

до Шепетівської міської ради

про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року зареєстрований в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.12 року за №681070004000114

та за зустрічним позовом Шепетівської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат"

про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.12р., укладеного між Шепетівською міською радою та АТ "Шепетівський цукровий комбінат", який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м.Шепетівка Хмельницької області 24.05.2013р. за № 681070004000114, а зокрема доповнити словами: "Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0223"

ВСТАНОВИВ :

ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (а.с. 2-3) до Шепетівської міської ради, в якій просить визнати недійсним Договір оренди землі від 28.04.12 р.

Крім того, Шепетівською міською радою подано зустрічний позов до ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про внесення змін до п. 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р., а зокрема доповнити словами: "Кадастровий номер земельної ділянки - 6810700000:01:015:0223" (а.с. 21-24).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.12.13 р. (а.с. 57-59) позов ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про визнання недійсним договору оренди землі - задоволено. Визнано недійсним Договір оренди землі від 28.04.2012р. та припинено зобов'язання за договором на майбутнє. У задоволенні зустрічного позову Шепетівської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат" про внесення змін до п. 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р. судом відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що у договорі оренди земельної ділянки відсутня умова про об'єкт оренди, а саме не визначено кадастрового номеру земельної ділянки, що є порушенням ЗУ "Про оренду землі".

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки оскаржуваний договір визнаний недійсним з моменту його вчинення, тому у зустрічному позові про внесення змін до п. 1 Договору оренди слід відмовити.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Шепетівська міська рада звернулась з апеляційною скаргою (а.с. 121-125) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову про визнання недійсним договору оренди землі та задоволити зустрічний позов про внесення змін до оскаржуваного договору.

Апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує тим, що земельна ділянка передавалась в оренду за рішенням уповноваженого на це органу та в межах його повноважень, передача здійснена на підставі проекту відведення земельної ділянки, на вказану земельну ділянку розроблено відповідну документацію, невід'ємною частиною Договору є кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлення земельних сервітутів, спірний договір у встановленому законом порядку зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договір оренди землі із вказанням кадастрового номеру земельної ділянки. Відсутність у самому тексті договору зазначення кадастрового номеру земельної ділянки є лише технічною помилкою, допущеною при виготовленні тексту Договору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також його повноважний представник в судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечив, оскільки вважає, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи 28.04.2012 року між ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" (орендар) та Шепетівською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд (насосна), яка знаходиться в м. Шепетівка по Староконстантинівському шосе, 31. Земельна ділянка надана на підставі рішення XXII сесії міської ради VI скликання від 29 березня 2012 року № 28.

Пунктом 2 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2207 кв. м.

Відповідно до п. 32 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору спір розв'язується у судовому порядку.

Договір є укладений на 5 років (до 27.04.2017). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8).

Договір підписаний уповноваженими представниками, скріплений печатками сторін та зареєстровано в управлінні Держкомзему в м. Шепетівці Хмельницької області 24.05.2012 року за №681070004000114.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів приймання-передачі земельної ділянки, на виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв орендовану земельну ділянку.

ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовом до Шепетівської міської ради про визнання договору оренди землі від 28.04.12 р. недійсним.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При вирішенні спору про визнання договору недійсним, згідно ст. 215 ЦК України, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.20123р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09р., судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК України тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13 р., ст. 215 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття недійсності та нікчемності правочинів.

Апеляційний суд констатує той факт, що спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Враховуючи вказане, суд звертає увагу на те, що в силу ст.ст. 203 , 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, щодо відповідності змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 цього Кодексу встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. При цьому, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для даного виду договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Аналогічне положення закріплено в ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Із статті 15 ЗУ "Про оренду землі" вбачається, що однією з істотних умов договору є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Частиною 2 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" встановлено перелік істотних умов договору оренди землі, відсутність однієї з яких згідно з ч. 2 цієї статті є підставою для визнання договору недійсним.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, спірний договір в порушення вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі" не містить такої істотної умови, як кадастрові номери земельних ділянок.

Окрім того, у відповідності до п. 3 ст. 207 ГК України, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди, при цьому зміст орендних правовідносин надає можливість визнання недійсною такої угоди та її припинення лише на майбутнє, оскільки фактичне користування об'єктом оренди на підставі договору унеможливлює проведення двосторонньої реституції після визнання його недійсним, так як використання майна - річ безповоротна і відновити сторони у попередньому стані є неможливим.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАТ "Шепетівський цукровий комбінат" про визнання недійсним договору оренди землі від 28.04.12 року є обгрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню, а відтак залишає рішення в цій частині без змін.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо відмови в зустрічному позові Шепетівської міської ради про внесення змін до п. 1 договору оренди землі від 28.04.12 р., виходячи з наступного.

Відповідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 ЦК України) і припиняє зобовязання за ним на майбутнє, тому у зустрічному позові Шепетівської міської ради про внесення змін до пункту 1 Договору оренди землі від 28.04.2012 р. належить відмовити.

Окрім того, відповідно до частини 1 та абзацу 1 частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до п. 32 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору спір розв'язується у судовому порядку.

Отже, безпосередньо умовами договору сторонами погоджено порядок внесення змін до договору оренди.

Відповідно до норм чинного законодавства України, підставою звернення до суду є факт порушення законних прав та інтересів особи.

Міською радою не надано суду доказів на підтвердження відсутності згоди між сторонами щодо внесення змін до звернення із зустрічним позовом, що дає підстави стверджувати про відсутність на час звернення порушеного права, за захистом якого звертається позивач по зустрічному позову.

Посилання скаржника на судові рішення у справі, предметом якої було внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати, судом до уваги не береться, оскільки підстави даного позову (відсутність однієї з істотних умов) не досліджувалися судом при розгляді інших справ.

Інші доводи Шепетівської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, Рівненським апеляційним господарським судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (за первісним позовом) згідно ст. 49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шепетівської міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.13 р. у справі № 924/1473/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.12.13 р. у справі № 924/1473/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1473/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.