Постанова

від 18.12.2013 по справі 826/17167/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2013 року № 826/17167/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003832250 від 15.07.2013 та № 0003822250 від 15.07.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 12 звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003832250 від 15.07.2013 та № 0003822250 від 15.07.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивачу було нараховано податкові зобов'язання за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно - матеріальних цінностей за період з 01.01.2010 по 31.03.2013. Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток є висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення операцій між позивачем та ТОВ "САНОІЛ ТОРГ".

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу, зазначає, що у період, який перевірявся податковим органом, мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011, які за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було отримано товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а саме, він був експортований із залученням послуг агента ТОВ "ЮГЕКОТОП", а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні 10.12.2013 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 25.11.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 446/22-509-05415007 від 26.06.2013, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 10.12.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 13.06.2013 по 19.06.2013 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на підставі постанови слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. та наказу № 1136 від 13.06.2013 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" та подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Саноіл Торг" товарно - матеріальних цінностей за період з 01.01.2010 по 31.03.2013.

За результатами перевірки складено акт № 446/22-509/05415007 від 26.06.2013, яким, зокрема, встановлено порушення підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпунктів 139.1.1 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність у Україні", підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 4 015 025,00 грн. та пункту 44.1 статті 44, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність у Україні", підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 3 630 485,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

В ході перевірки встановлено, що ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами купівлі-продажу № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011 та № 31-10-11 від 31.10.2011.

Згідно наданим до перевірки документам, реалізація ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" товару, отриманого від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" здійснювалася на експорт за договорами комісії, укладеними з комісіонером ТОВ "ЮГЕКОТОП" № 0203М від 02.03.2012 та № 3110О від 31.10.2011.

На виконання укладених із ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" договорів комісії № 0203М від 02.03.2012 та № 3110О від 31.10.2011 ТОВ "ЮГЕКОТОП" укладено зовнішньоекономічні контракти з нерезидентами на поставку товарів (олія соняшникова нерафінована врожаю 2010 року), а саме: 0101/11 від 10.03.2011, № 0143/11 від 20.05.2011 та № 0231/11 від 21.10.2011 з Orexim Limited (71 Brunswick str., Edinburgh, EH75HS United Kingdom).

На сторінці 23 акта № 446/22-509/05415007 від 26.06.2013 зазначено наступне: "Отриманий товар (олія соняшникова нерафінована) ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" (Комітент) передав комісіонеру ТОВ "ЮГЕКОТОП" (код ЄДРПОУ 35674119) (Комісіонер) на умовах договорів комісії № 0203М від 02.03.2012 та № 3110О від 31.10.2011 згідно яких:

1.1. «Комитент поручат, а Комиссионер обязуется от своего имени и за счет комитента за обусловленное вознаграждение осуществить одну или несколько внешнеэкономических сделок по продаже товара, наименование, количество стоимость которого перечисляется в соотвествующем Приложении к настоящему Договору комиссии

2.1. Товар является собственностью Комитента до момента его реализации Покупателю-нерезиденту."

Також на вказаній сторінці зазначено наступне: "За результатами ретельного аналізу АРМу «Бест-Звіт» та ІС «Податковий блок» та отриманих матеріалів встановлено, що суми податкового кредиту ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12» за перевіряємий період сформовано за рахунок проведення взаємовідносин з підприємствами, які мають ознаки «безтоварності» згідно порушень викладених в пункті 3.1.2 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» акту перевірки."

На сторінці 10 зазначеного акті вказано наступне: "До ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надійшла Постанова слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 18.05.2013, про призначення позапланової документальної перевірки ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12», по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 32013110100000031 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України.

Проведеним досудовим слідством розслідуванням встановлено, що групою осіб створено злочинну схему незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств шляхом використання реквізитів та банківських рахунків суб'єктів господарської діяльності, в тому числі що здійснюють фіктивну діяльність.

Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі - продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю суб'єктів господарської діяльності ПП «Тозрис» (код ЄДРПОУ 32907616), ТОВ «Інфініті» (код ЄДРПОУ 37585953), ТОВ «Органик сигма» (код ЄДРПОУ 37758305), ТОВ «Прін Ко» (код ЄДРПОУ 37992308), ТОВ "Трансрегионал-Торг" (код ЄДРПОУ 38086634), ТОВ «Марвел+» (код ЄДРПОУ 38170228), ТОВ «Форсаж 2011» (код ЄДРПОУ 37698409), ТОВ «Агротигорт» (код ЄДРПОУ 38386430), ТОВ «Олія-Торг» (код ЄДРПОУ 37104971), ТОВ «Паритет М» (код ЄДРПОУ 37386073), ТОВ «Мел-Транс» (код ЄДРПОУ 349789), ТОВ «Дилен» (код ЄДРПОУ 30900404), ТОВ «Каїр-Миколаїв» (код ЄДРПОУ 31613639), ТОВ "ТК Алуніт" (код ЄДРПОУ 35320911), ТОВ «Агроклуб 2012» (код ЄДРПОУ 38247452), ТОВ «Югекотоп» ( код ЄДРПОУ 35674119), ТОВ «Ценфинторг-Юг» (код ЄДРПОУ 35989010), ТОВ «Шел-Вест»(код (ЄДРПОУ 36955595), ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779), ТОВ «НК Ремторг» (код ЄДРПОУ 35106542), ТОВ «Спікер Ком» (код ЄДРПОУ 37992711), ТОВ «Голдфіш Компані» (код ЄДРПОУ 38275156), "ТОВ "Южцентр Торг" (код ЄДРПОУ 35988986), ПАТ «Автопродсервіс» (код ЄДРПОУ 3117910), в тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37269136), яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Таким чином, своїми діями вказана група осіб сприяла діяючим підприємствам, серед яких ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 12» в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах... "

На сторінках 11-12 акта № 446/22-509/05415007 від 26.06.2013 зазначено наступне: До ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС надійшли від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС акти перевірок по ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136), а саме:

- від 22.03.2013 №788/22-20/37269136 «про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «САНОІЛ ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ИНФИНИТИ», (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з21.03.2011 по 30.09.2012 року.»

Перевіркою ТОВ «Саноіл Торг» встановлено:

Перевіркою встановлено порушення вимогою. 187.1 ст.187, п. 198.1, п.l98.2,п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

- від 30.04.2013р. №1305/22-20/37269136 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Саноіл Торг» код за ЄДРПОУ 37269136 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 04.10.2010 р. по 31.12.2011 р.»

Перевіркою ТОВ «Саноіл Торг» встановлено: 1) Перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 статті 198, п. 198.2, 198.3 та п. 98.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 на загальну суму 48 789 207,73 грн.,

та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість період з 04.10.2010 по 31.12.2011 на загальну суму 48 789 207,73 грн., в т.ч. по періодам:

Перевіркою встановлено порушення вимог . п. 135.1, п. 135.2, п. 135.3, п. 135.4, п. 135.5 ст. 135 п.137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI у підприємства відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток по операціях з продажу товару (олії соняшникової 1 ґатунку, макухи соняшникової) за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 в сумі 243946038,65 грн.

та пп.134.1.1, п. 134.1 ст.134, пп.138.1.1, п. 1381, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Розділу III Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями) у підприємства відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 на суму 243946038,65 грн. "

15.07.2013 на підставі акта № 446/22-509/05415007 від 26.06.2013 прийняті податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання № 0002822250 за платежем податок на прибуток на загальну суму 4 855 197,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 840 172,50 грн. та № 0003832250 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 430 650,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 800 165,00 грн.

ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" до Головного управління Міндоходів у місті. Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення № 0003822250 від 15.07.2013 та №0003832250 від 15.07.2013, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги № 4039/10/26-15-10-04-04 від 05.09.2013 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" до Міністерства доходів і зборів України була подана повторна скарга на податкові повідомлення - рішення № 0003822250 від 15.07.2013 та №0003832250 від 15.07.2013, яка рішенням про результати розгляду скарги №12828/6/99-99-10-01-15 від 09.10.2013 залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат № 12" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0003822250 від 15.07.2013 та №0003832250 від 15.07.2013, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами купівлі - продажу № 02-03-11 від 02.03.2011 та № 10-03-11 від 10.03.2011 та № 31-10-11 від 31.10.2011 предметом яких є здійснення поставки товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої.

На підтвердження факту реальності зазначеного договору позивачем надано суду копії зазначеного договору зі складеними до нього специфікаціями та додатковою угодою, видаткових накладних та актів приймання - передачі.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договорів купівлі-продажу № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011 які є аналогічні за своїм змістом та складених до них специфікацій умовами поставки є EXW - термінал ТОВ "Евері" м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117, а термін поставки: 250,000 тон - до 31.05.2011, 318,200 тон - до 31.05.2011, 250,000 тон - до 31.07.2011, 250,000 тон - до 31.07.2011, 35,346 тон - до 31.07.2011 та 1038,500 тон - до 31.12.2011 та в актах приймання - передачі, місцем приймання - передачі товару зазначено термінал ТОВ "Евері" м. Миколаїв, вул. Громадянська.

Відповідно до Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 поставка на умовах EXW (Франко завод) означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.).

Таким чином наданими позивачем документами підтверджується факт здійснення ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" передачі позивачу товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої, за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011 на термінали ТОВ "Евері" з якого в подальшому позивач мав можливість здійснити подальше транспортування зазначеного товару.

Між позивачем та ТОВ "ЮГЕКТОП" було укладено аналогічні договори комісії № 0203К від 02.03.2011 та № 3110О від 31.10.2011 предметом яких є здійснення ТОВ "ЮГЕКТОП" від власного імені та за рахунок позивача за обумовлену винагороду однієї чи декількох зовнішньо економічних угод.

Пунктом 2.2 зазначеного договору встановлено, що при оформленні ВМД в якості відправника зазначається ТОВ "ЮГЕКТОП", та в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання - позивач.

Відповідно до додатків до договорів № 0203К від 02.03.2011 та № 3110О від 31.10.2011 товар надається на умовах EXW (Франко завод) в ємкостях ТОВ "Еворі" для подальшої реалізації на експорт на умовах FOB - порт Николаїв Україна.

Факт передачі позивачем ТОВ "ЮГЕКТОП" для реалізації на експорт товару, а саме олії соняшникової нерафінованої, підтверджується, актами приймання товару за якістю та кількістю, факт здійснення реалізації отриманого товару за зовнішньоекономічними контрактами, здійснення його митного оформлення та перерахування отриманих коштів позивачу відповідними звітами, звітами по валюті та ВМД в яких в графі 9 в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання зазначено позивача, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином зазначеними документами підтверджується факт подальшої передачі отриманого від ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" на терміналі ТОВ "Евері" товару, а саме, олії соняшникової нерафінованої, безпосередньо з зазначеного терміналу ТОВ "ЮГЕКТОП" для подальшої реалізації від власного імені та за рахунок позивача за зовнішньоекономічними контрактами та факт здійснення відповідної реалізації.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ".

Необґрунтованість посилань відповідача на акти складені за результатами перевірки ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" №788/22-20/37269136 від 22.03.2013 та №1305/22-20/37269136 від 30.04.2013 зумовлюється тим, що як вбачається з змісту зазначених актів, копії яких наявні в матеріалах справи, при їх складанні не здійснювалось дослідження фінансового - господарських відносин між позивачем та ТОВ "САНОІЛ ТОРГ".

Необґрунтованість посилань відповідача на постанову слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 18.05.2013, зумовлюється, тим, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначені матеріали кримінальної справи за відсутності винесених за результатами їх розгляду вироків не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011 та № 31-10-11 від 31.10.2011 відповідачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011 мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу..

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ "САНОІЛ ТОРГ" за договорами № 02-03-11 від 02.03.2011, № 10-03-11 від 10.03.2011, № 31-10-11 від 31.10.2011.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинскому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві № 0003822250 від 15.07.2013 та № 0003832250 від 15.07.2013.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на користь Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" «Хлібокомбінат № 12» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов