Постанова

від 17.12.2013 по справі 5/149-б-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 5/149-Б-06 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Агро-Ніка Плюс" в особі ліквідатора Циркунової О.О. на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року у справі господарського суду № 5/149-Б-06 Херсонської області за заявою Приватного підприємства "Агро-Ніка Плюс" до Приватного підприємства "Агро-Ніка Плюс" про визнання банкрутом ліквідаторЦиркунова О.О. у судовому засіданні взяли участь представники :

Приватного підприємства "Агро-Ніка Плюс":не з'явилися, Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк":Карпусь С.В. (довіреність від 18.01.2013 року). В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.07.2006 року порушено провадження у справі №5/149-Б-06 про банкрутство Приватного підприємства "Агро-Ніка Плюс" (далі - боржника) за заявою власника боржника ОСОБА_6 в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (далі - Закону) (том 1, а.с. 1).

Постановою господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 року боржника визнано банкрутом з особливостями провадження за статтею 51 Закону (в зазначеній редакції) , відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ляшка О.В. (том 1, а.с. 121). Зазначена постанова в апеляційному та касаційному порядку учасниками провадження не оскаржувалася.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.05.2007 року повноваження арбітражного керуючого Ляшка О.В. з виконання обов'язків ліквідатора банкрута припинено, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Циркунову О.О., яку зобов'язано здійснити ліквідацію банкрута (том 3, а.с. 122 - 123).

Ухвалами господарського суду Херсонської області строки ліквідаційної процедури боржника і повноважень ліквідатора Циркунової О.О. неодноразово продовжувалися (том 3, а.с. 145, 156, том 4, а.с. 49, 62, том 15, а.с. 24, 24 - зворот, 83, 83 - зворот, 102, 102 - зворот).

03.02.2009 року АКБ комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" подано скаргу на дії ліквідатора Циркунової О.О. про визнання незаконними її дій з розподілу коштів від реалізації заставного майна - виробничої бази ПП "Агро-Ніка Плюс", що знаходиться в АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, 3 (том 5, а.с. 127-144) .

Судові рішення за наслідком скарги на дії ліквідатора боржника Циркунової О.О. тричі скасовувались Постановами Вищого господарського суду України від 07.10.2009 року, від 07.11.2010 року, від 14.06.2011 року (том 7, а.с.233-236, том 9,а.с. 54-59, том 10, а.с. 79-84).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2012 року рішення судів попередніх інстанції, винесених за результатами розгляду скарги ПАТ "УкрСиббанк" на дії ліквідатора Циркунової О.О. вчетверте, скасовано прийнято у справі нове рішення, яким частково задоволено скаргу ПАТ "УкрСиббанк" на дії ліквідатора Циркунової О.О., визнано незаконними дії ліквідатора Циркунової О.О. щодо розподілу коштів від продажу заставного майна банкрута - виробничої бази ПП "Агро-Ніка Плюс" за адресою: АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. 3-я Промислова, буд. 3 на суму 300 876 грн., справу передано для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи прийняті судові рішення, касаційний суд зазначив про те, що ліквідатором Циркуновою О.О. невірно визначено кількість голосів кредиторів при голосуванні на зборах (комітеті) кредиторів боржника, організовано проведення публічних торгів з реалізації заставного майна боржника у 2008 році, в той час як заборона відчуження заставного майна знімалась ліквідатором в судовому порядку у 2009 році, що свідчить про порушення ліквідатором процедури реалізації заставного майна, та приписів статті 3 1 Закону (в зазначеній редакції) про обов'язок ліквідатора дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів у справі про банкрутство. Також колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила про те, що матеріалами справи підтверджується порушення справи про банкрутство без дотримання боржником процедури самоліквідації згідно статей 105, 111 Цивільного кодексу України, що свідчить про відсутність в суду підстав для введення ліквідаційної процедури згідно особливостей провадження за статтею 51 Закону (в тій же редакції) відразу після порушення справи про банкрутство, та необхідність здійснення розгляду справи за загальною процедурою, виходячи з приписів частини 4 статті 51 Закону (в тій же редакції) .

При цьому, касаційний суд дійшов висновку про те, що будучи ліцензованим арбітражним керуючим та будучи зобов'язаною за статтею 3 1 Закону (в зазначеній редакції) діяти як в інтересах боржника, так в інтересах кредиторів, ліквідатор Циркунова О.О. повинна була вжити заходів до оскарження прийнятої з порушенням частини 4 статті 51 Закону (в тій же редакції) постанови суду про визнання боржника банкрутом, а не проводити дії з реалізації заставного майна боржника, розподіляти кошти від реалізованого майна в ході ліквідаційної процедури, здійснюваної з порушенням частини 4 статті 51 Закону (в тій же редакції) , тим самим порушуючи баланс інтересів боржника та кредитора-заставодержателя - АКБ "Укрсиббанк".

При подальшому розгляді справи ухвалою суду Херсонської області від 06.06.2013 року (суддя Пригуза П.Д.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано ПП "Агро-Ніка Плюс" як юридичну особу, вимоги усіх кредиторів визнано погашеними, провадження у справі припинено, зобов'язано ліквідатора забезпечити збережність архівних документів банкрута, докази прийняття архівною установою документів на довгострокове зберігання надати до справи (том 16, а.с. 11 - 13).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.06.2013 року у даній справі, справу направити на розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що дії ліквідатора, здійснені в ході ліквідаційної процедури, є неповними, а висновки суду першої інстанції про можливість затвердження звіту ліквідатора з припиненням провадження у справі - передчасними. Також скаржник зазначив про невиконання судом першої інстанції при розгляді справи вказівок Вищого господарського суду України згідно постанови від 30.05.2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Лашина В.В., суддів: Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.06.2013 року у даній справі скасовано, відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПП "Агро-Ніка Плюс", проведену відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 06.06.2013 року, справу передано до суду першої інстанції для подальшого розгляду (том 16, а.с. 156 - 159) . Апеляційний суд дійшов висновку про те, що провадження у справі про банкрутство безпідставно порушене за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону, з подальшим введенням ліквідаційної процедури у справі, у зв'язку з чим не було дотримано черговості судових процедур, що застосовуються у справі про банкрутство, провадження у якій здійснюється за загальною процедурою.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ПП "Агро-Ніка Плюс" в особі ліквідатора Циркунової О.О. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 27.08.2013 року, а ухвалу суду першої інстанції від 06.06.2013 року залишити в силі, аргументуючи порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 22, 40 Закону (в зазначеній редакції) , статей 93, 99, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про те, що переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд фактично не з'ясував законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора з припиненням провадження у справі, обмежившись висновком про безпідставність порушення провадження у даній справі за статтею 51 Закону з введенням ліквідаційної процедури відразу після порушення справи про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 27.08.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "УкрСиббанк" Карпуся С.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону (в зазначеній редакції) , провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Частинами 1, 2 статті 51 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом . У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд зі заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Отже, враховуючи зазначені вище вимоги закону, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою у порядку статті 51 Закону (в зазначеній редакції) є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.

Відповідно до частини 4 статті 51 Закону (в зазначеній редакції) , у разі, якщо справу про банкрутство порушено за заявою власника майна боржника (уповноваженої ним особи), яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), розгляд справи про банкрутство здійснюється без урахування особливостей, передбачених цією статтею.

Відтак, якщо заява про порушення справи про банкрутство боржника подана не ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника та за наслідком проведення процедури самоліквідації згідно вимог статей 105 - 111 Цивільного кодексу України, як того вимагає частина 1 статті 51 Закону (в зазначеній редакції) , то провадження у справі порушується і здійснюється на підставі частини 4 статті 51 Закону (в тій же редакції) за загальною процедурою банкрутства та з дотриманням вимог статей 4, 11 цього Закону (в тій же редакції) .

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) , ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 32 Закону (в зазначеній редакції) , після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (в редакції на момент винесення оскаржуваних рішень).

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 28.07.2006 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Агро-Ніка Плюс" за заявою власника боржника ОСОБА_6 в порядку статті 51 Закону (в зазначеній редакції) ; постановою суду від 03.10.2006 року боржника визнано банкрутом з особливостями провадження за частиною 1 статті 51 цього Закону, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ляшка О.В. Зазначена постанова в апеляційному та касаційному порядку учасниками провадження не оскаржувалася.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду від 14.05.2007 року повноваження арбітражного керуючого Ляшка О.В. з виконання обов'язків ліквідатора банкрута припинено, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Циркунову О.О., яку зобов'язано здійснити ліквідацію банкрута (том 3, а.с. 122 - 123) ; строк ліквідаційної процедури боржника і повноважень ліквідатора Циркунової О.О. неодноразово продовжувався ухвалами суду (том 3, а.с. 145, 156, том 4, а.с. 49, 62, том 15, а.с. 24, 24 - зворот, 83, 83 - зворот, 102, 102 - зворот).

Судами встановлено, що 22.05.2013 року, за результатами проведення ліквідаційної процедури у справі, ліквідатором боржника Циркуновою О.О. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута (вх. №5924/13) (том 15, а.с. 105 - 139).

Судами встановлено обставини подання 04.06.2013 року представником голови комітету кредиторів боржника ПУАТ "Фідобанк" (ПАТ "СЕБ Банк") ОСОБА_8 клопотання про затвердження витрат ліквідатора, звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (вх. №6432/13), як додаток до клопотання надано протокол №18 засідання комітету кредиторів боржника від 30.05.2013 року, яким підтверджується затвердження комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора Циркунової О.О. станом на 30.05.2013 року та ліквідаційного балансу банкрута (том 16, а.с. 1 - 4).

Оцінивши надані учасниками провадження у справі документи в їх сукупності, суд першої інстанції у судовому засіданні від 06.06.2013 року дійшов висновку про те, що ліквідатор Циркунова О.О. вжила усіх передбачених законом заходів для виявлення можливих майнових активів банкрута та належно провела ліквідаційну процедуру, у зв'язку з чим затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у даній справі.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 06.06.2013 року з переданням справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції безпідставно введено ліквідаційну процедуру згідно особливостей провадження за статтею 51 Закону (в зазначеній редакції) відразу після порушення справи про банкрутство, у зв'язку з чим не було дотримано вимог частини 4 статті 51, статей 4, 11 Закону (в тій же редакції) . Тому, за висновками апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, припинення боржника як юридичної особи та припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки вся ліквідаційна процедура боржника введена з порушенням законодавства про банкрутство.

Доводи скаржника про те, що при апеляційному перегляді справи апеляційний суд фактично не з'ясував законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора з припиненням провадження у справі, обмежившись висновком про помилковість порушення судом першої інстанції провадження у даній справі за статтею 51 Закону (в зазначеній редакції) з введенням ліквідаційної процедури відразу після порушення справи про банкрутство, спростовуються положеннями статті 101 ГПК України про обов'язок апеляційного суду в повному обсязі переглянути справу, що дозволяє апеляційному суду дослідити підставність прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури, якщо таке рішення не були предметом апеляційного (касаційного) розгляду у даній справі.

Зокрема, Верховним Судом України у Постанові №09/008 від 30.12.2008 року у справі №Б15/77-07, зазначено про те, що законність здійснення провадження у справі про банкрутство на всіх її процедурах може бути встановлена лише у випадку належної оцінки судами, згідно з нормами статті 43 ГПК України, підставності порушення провадження у справі про банкрутство в цілому та підставності введення її окремих процедур.

Також колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що встановивши обставини незаконного введення ліквідаційної процедури у даній справі, апеляційному суду належало, керуючись вимогами статті 101 ГПК України та частини 4 статті 51 Закону про банкрутство , переглядаючи справу в повному обсязі, скасувати постанову господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 року.

З огляду на зазначене, частину 1 резолютивної частини постанови апеляційного суду від 27.08.2013 року необхідно змінити та викласти її у такій редакції:

"Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.06.2013 року та постанову господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 року у справі №5/149-Б-06 скасувати.".

В решті Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємтсва "Агро-Ніка Плюс" в особі ліквідатора Циркунової О.О. залишити без задоволення.

2. Частину 1 Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року у справі №5/149-Б-06 змінити, виклавши її у такій редакції:

"Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.06.2013 року та постанову господарського суду Херсонської області від 03.10.2006 року у справі №5/149-Б-06 скасувати." .

В решті Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко