cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року Справа № 906/805/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіДемидової А.М. суддівШевчук С.Р. - доповідач Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтінг" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 у справі№ 906/805/13 господарського суду Житомирської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтінг" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Товариство з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" стягнення 8 292 761,37 євро шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ігнатенко М.В., дов. б/н від 22.03.2013
- відповідача: Гайченя О.Д., дов. б/н від 20.09.2013
- третьої особи: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.08.2013 (суддя Кравець С.Г.) у справі № 906/805/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 (у складі головуючого судді Олексюк Г.Є., суддів Гудак А.В., Філіпова Т.Л.), позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім - Партнер" задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Корпоративний консалтінг" на користь ПАТ "ОТП Банк" 8 280 201,37 євро заборгованості за договором про надання кредиту №СR 07-443/29-1 від 11.09.2007, що еквівалентно 87 421 985,17грн, а саме: 6 660 125,95 євро заборгованості по кредиту; 924 320,19 євро заборгованості по відсоткам; 472 015,19 євро заборгованості по пені, нарахованої на тіло кредиту; 223 740,04 євро заборгованості по пені, нарахованої на відсотки, в межах частки ТОВ "Корпоративний консалтінг" у статутному капіталі ТОВ "Елім-Партнер", що складає 100%, що становить 3 682 400,00 грн, яка є предметом застави за договором застави №PL 07-519/29-1 від 11.09.2007, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП "Банк", та ТОВ "Корпоративний консалтінг", шляхом звернення стягнення на вказану частку, що є предметом застави. В частині стягнення 12 560 євро заборгованості по відсотках, що еквівалентно 132 607,90 грн провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями ТОВ "Корпоративний консалтінг", вважаючи, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.ст. 16, 100, 149, 574, 576 Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України "Про заставу", ст. 57 Закону України "Про господарські товариства", ст. 20 Господарського кодексу України, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 та рішення господарського суду Житомирської області від 19.08.2013 у справі №906/805/13 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "Корпоративний консалтінг" відмовити повністю.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст.111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 11.09.2007 між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ТОВ "Елім-Партнер" (позичальником) було укладено договір про надання кредиту № CR 07-443/29-1, за умовами п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.
Відповідно до умов договору №22 від 15.06.2011 про зміну договору про надання кредиту № CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 ліміт фінансування складає EUR 6 791 316,75 євро.
За умовами договору про надання кредиту № CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 кредит надається банком позичальнику траншами, при чому кожен транш надається тільки після виконання ним певних зобов'язань.
Порядок та умови нарахування і сплати процентів, а також розмір процентної ставки визначений сторонами у пунктах 1.4.1 - 1.4.7 договору про надання кредиту з урахуванням змін, внесених договорами б/н від 13.08.2008, №6 від 21.05.2009, №7 від 12.06.2009, №8 від 08.07.2009, №9 від 11.08.2009, №10 від 15.09.2009, №11 від 15.10.2009, №12 від 20.11.2009, №13 від 08.02.2010, №14 від 25.02.2010, №15 від 04.03.2010, №16 від 24.11.2010, №17 від 14.12.2010, №18 від 21.03.2011, №19 від 21.04.2011, №20 від 23.05.2011, №21 від 27.05.2011, №22 від 15.06.2011, №23 від 22.06.2011, №24 від 20.09.2011 про зміну договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007.
Згідно з п. 1.6.1 договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 з урахуванням змін, внесених договором №21 від 27.05.2011, позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 15.09.2014 включно. При цьому, погашення заборгованості за кредитом здійснюється позичальником щомісяця, починаючи з 15.06.2011 у відповідності з графіком.
Пункт 1.10 договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 визначає, що, не зважаючи на інші положення цього договору, за обставини настання випадку невиконання умов цього договору та/або випадку невиконання умов документів забезпечення, банк вправі вимагати виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і залишатиметься чинним до моменту виконання кожною із сторін своїх зобов'язань за цим договором у повному обсязі, та такий день вважатиметься днем припинення цього договору (п.8.2 договору про надання кредиту ).
11.09.2007 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Елім-Партнер" за договором кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" (заставодержателем) та ТОВ "Корпоративний консалтінг" (заставодателем) було укладено договір застави корпоративних прав (майнова порука) №PL 07-519/29-1, за умовами п. 1.1, п. 3.1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником (ТОВ "Елім-Партнер") боргових зобов'язань заставодавець цим надає заставодержателеві у заставу предмет застави - всі корпоративні права, що належать заставодавцю на праві власності на підставі статуту боржника (нова редакція), зареєстрований у виконкомі Житомирської міської ради, номер запису 13051050003003804 від 22.06.2007. Частка заставодавця у статутному капіталі (фонді) підприємства складає 100%.
Згідно з п. 2.1, 2.2.1 договору застави №PL 07-519/29-1 від 11.09.2007 застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо виконання боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитних договорах, зі всіма змінами та доповненнями до них, включаючи також ті, що можуть бути укладені заставодержателем та боржником в майбутньому. В разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі.
Як встановлено судами, на виконання умов договору про надання кредиту №CR 07-443/29-1 банк надав окремими траншами згідно кредитних заявок кошти на загальну суму 7 708 403,95 євро, що підтверджується валютними меморіальними ордерами: №1 від 13.09.2007 на суму 4500000,00 євро, №2 від 14.09.2007 на суму 490000,00 євро, №3 від 27.09.2007 на суму 139000,00 євро, №4 від 15.10.2007 на суму 421000,00 євро, №5 від 19.10.2007 на суму 36000,00 євро, №6 від 30.10.2007 на суму 69000,00 євро, №7 від 05.11.2007 на суму 30000,00 євро, №8 від 05.12.2007 на суму 65000,00 євро, №599000696 від 16.02.2010 на суму 216108,79 євро, №599000697 від 16.02.2010 на суму 958278,00 євро, №125 від 15.12.2010 на суму 325880,38 євро, №126 від 15.12.2010 на суму 75000,00 євро, №127 від 23.12.2010 на суму 23868,34 євро, №801769067 від 28.01.2011 на суму 28685,12 євро, №817163259 від 25.02.2011 на суму 28898,81 євро, №830247138 від 23.03.2011 на суму 19646,44 євро, №847261283 від 26.04.2011 на суму 25382,53 євро, №862308756 від 26.05.2011 на суму 28518,76 євро, №863754911 від 30.05.2011 на суму 10207,96 євро, №128 від 23.06.2011 на суму 70902,75 євро, №129 від 21.07.2011 на суму 66277,09 євро, №130 від 23.08.2011 на суму 40205,26 євро, №947496522 від 31.10.2011 на суму 40543,72 євро.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "Елім-Партнер" було сплачено 1 048 278,00 євро, зокрема: 19.08.2008 - 5000,00 євро, 15.09.2008 - 5000,00 євро, 15.10.2008 - 5000,00 євро, 16.02.2010 - 958278,00 євро, 15.12.2010 - 75000,00 євро, по відсотках за користування кредитом 1 911,24 євро (04.06.2013) із нарахованих 6 66 600,56 євро за період з 04.01.2012 по 20.05.2013, що свідчить про неналежне виконання ТОВ "Елім-Партнер" зобов'язань за кредитним договором №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007.
У зв'язку з невиконанням ТОВ "Елім-Партнер" своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за договором про надання кредиту №CR-443/29-1 від 11.09.2007, ПАТ "ОТП Банк" 10.07.2012 звертався до ТОВ "Елім-Партнер" з вимогою про погашення всієї суми заборгованості, а 23.07.2012 до ТОВ "Корпоративний консалтінг", однак ні позичальником, ні заставодавцем не були виконані вимоги кредитора про погашення заборгованості за договором про надання кредиту.
Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Елім-Партнер" зобов'язань за договором про надання кредиту №CR 07-443/29-1 від 11.09.2007 у позичальника станом на 11.06.2013 утворилась заборгованість перед ПАТ "ОТП Банк" по кредиту в сумі 6 660 125,95 євро (3 161 568,79 євро строкова заборгованість + 3 498 557,16 євро прострочена заборгованість), що еквівалентно 70 317 303,41 грн, і зі сплати відсотків за користування кредитом на загальну суму 936 880,19 євро, з яких: 17 912,22 євро - строкові відсотки за період з 21.05.2013 по 11.06.2013, 664 698,32 євро - прострочені відсотки за період з 04.01.2012 по 20.05.2013, 254 269,65 євро - відсотки, нараховані на прострочений кредит, внаслідок чого банком на підставі п.4.2.1 кредитного договору нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 472015,19 євро та за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 223740,04 євро.
Після звернення позивача з позовом у даній справі, у період з 14.06.2013 по 12.07.2013 ТОВ "Елім-Партнер" здійснено часткове погашення заборгованості по сплаті прострочених відсотків на загальну суму 12 560,00 євро.
На підставі ст.ст. 174, 175, ч. 1 ст. 179, ст.ст. 193, 216, 217 Господарського кодексу України, ст. 6, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 551, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 576, ст. 583, ч. 2 ст. 589, ст. 611, ч. 1 ст. 626, ст.ст. 627 - 629, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054, ч.ч.1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк" підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ "Корпоративний консалтінг" 8 280 201,37 євро заборгованості за договором про надання кредиту № СR 07-443/29-1 від 11.09.2007, що еквівалентно 87 421 985,17грн, в межах частки ТОВ "Корпоративний консалтінг" у статутному капіталі ТОВ "Елім-Партнер", що складає 100% і становить 3 682 400,00 грн, яка є предметом застави за договором застави №PL 07-519/29-1 від 11.09.2007, шляхом звернення стягнення на вказану частку у статутному капіталі ТОВ "Елім-Партнер".
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Предметом застави можуть бути майно та майнові права (ч. 1 ст. 4 19 Закону України "Про заставу").
Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічні положення щодо вимог заставодержателя, що задовольняються за рахунок заставленого майна, закріплено у ст. 19 Закону України "Про заставу".
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Оскільки позичальником за договором про надання кредиту № СR 07-443/29-1 від 11.09.2007 - ТОВ "Елім-Партнер" були порушенні зобов'язання з повернення сум кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про виникнення у ПАТ "ОТП Банк" права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № PL 07-519/29-1 від 11.09.2007, укладеним між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Корпоративний консалтінг" в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Елім-Партнер" за договором про надання кредиту № СR 07-443/29-1 від 11.09.2007.
Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи скаржника щодо неможливості звернення стягнення на корпоративні права ТОВ "Корпоративний консалтінг", оскільки за змістом договору застави корпоративних прав (майнова порука) №PL 07-519/29-1 в заставу банку була передана частка ТОВ "Корпоративний консалтінг" у статутному капіталі ТОВ "Елім-Партнер", яка складає 100%.
Враховуючи те, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена учасником товариства -заставодавцем і на неї може бути звернене стягнення, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю може бути предметом застави відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України.
При цьому, положення ст. 149 Цивільного кодексу України та ст. 57 Закону України "Про господарські товариства" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки звернення стягнення за договором застави можливе лише на предмет застави.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 906/805/13.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпоративний консалтінг" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013 та рішення господарського суду Житомирської області від 19.08.2013 у справі № 906/805/13 залишити без змін.
Головуючий суддя А.М. Демидова
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я І.М. Волік
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 23.12.2013 |
Номер документу | 36208379 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Шевчук C. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні