Рішення

від 20.11.2013 по справі 1612/2667/12

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2/534/68/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року Комсомольський міський суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді Таранкової І. М.

при секретарі Ващенко А.М.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Комсомольську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, що ОСОБА_5 і ОСОБА_5 є однією особою, а вона є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, визнання заповіту на все належне їй майно, який посвідчений 22.12.2011 року секретарем Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська ОСОБА_20 на ОСОБА_3, недійсним і визнання права власності на земельну ділянку кадастровий номер 53102900300:00:002:0087 в порядку спадкування за законом.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_5 та після смерті залишився заповіт, згідно якого вона заповіла все своє майно дочці ОСОБА_3. Після смерті матері відкрилась спадщина на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ, Дмитрівська сільська рада ( за межами населеного пункту).

На час складання заповіту матері виповнилося 83 роки. В останні роки у неї розвився віковий склероз і почалися випадки не сприйняття дійсних подій. Деякі події сприймались нею неадекватно. З цих причин ще два роки до смерті вона перебувала на обліку у лікарні, однак спроби поліпшити її психічний стан позитивного результату не мали. У неї почастішали випадки не сприйняття дійсних подій. На день посвідчення заповіту на користь ОСОБА_3 у матері спостерігався процес загострення психічного розладу, що може підтвердити лікар. Ступінь вираженості психічних розладів була така, що матір на час складання і підписання заповіту не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В зв»язку з тяжким станом здоров»я заповідача, секретар Дмитрівської сільської ради ОСОБА_20 виїздила для посвідчення заповіту додому до матері, але під час посвідчення заповіту не спілкувалась з матір»ю, не встановлювала її особу, про її виявлення на вчинення заповіту не цікавилась, не роз»яснювала їй права та обов»язки, що випливають з цього заповіту, порядок зміни та скасування заповіту, не попереджала про наслідки, що виникають, в зв»язку с посвідченням заповіту; перед посвідченням заповіту заповідач не була ознайомлена з проектом заповіту та його не було прочитано вголос, тобто порушені вимоги « Порядку посвідчення заповітів і доручень прирівнюваних до нотаріально посвідчених» ( Далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, тому відповідно до ч.2 п.14 цього Порядку заповіт, посвідчений з порушенням правил, зазначених у Порядку є недійсним. На заповіті, який показала їй нотаріус, підпис зроблено не рукою матері.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення відповідача не було вільним і не відповідало його волі.

У разі визнання заповіту недійсним, вона як донька заповідача, має право на спадкування за законом на майно померлої матері, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою про визнання заповіту ОСОБА_5, посвідченого 22.12.2011 року секретарем Дмитрівської сільської ради м. Комсомольська ОСОБА_20 на ОСОБА_3, дійсним і визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 3,0294 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради в порядку спадкування за законом. Просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь 1/6 частку отриманих нею грошових коштів, що входили до складу спадкового майна та моральну шкоду в сумі 15 000 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_5, яка залишила заповіт на її ім»я. Останні роки життя її матір ОСОБА_5 тяжко хворіла, була нетранспортабельна і потребувала постійного догляду. Вона її доглядала 3,5 роки і вона проживала з нею. Позивач ОСОБА_1 ухилялась за життя матері від надання їй будь-якої допомоги. Після смерті батька в 1997році ОСОБА_1 без її дозволу зняла гроші з його ощадної книжки в м. Комсомольську ( ощадна каса № 7850011 рахунок НОМЕР_1) і використала виключно для власних потреб. В квітні 1998 року вона зняла гроші з материної ощадної книжки ( № 821005 рахунок НОМЕР_2) і використала на власні потреби. Вона як рівноправна з позивачкою спадкоємець має право на 1/6 частку цих грошових заощаджень і не отримала своєї частки, про що свідчить спадкова справа № 52911961. Позивач ОСОБА_1 на третій день після смерті батька ОСОБА_10 привласнила автомобіль померлого «Москвич - 9254» без його оцінки, який входив у склад спільного спадкового майна.

22 червня 2011 року будинок батьків в АДРЕСА_1, був проданий позивачем за невідому їй ціну. Вона отримала 10 000 грн. за свою та матірину частки. При цьому позивач витребувала у неї розписку, що вона буде доглядати матір та всі витрати на поховання повністю бере на себе, з доповненням, що позивач не буде мати до неї ніяких претензій. ОСОБА_1 отримала свою долю спадкового майна за попередньою домовленістю між ними і не має права претендувати на належне їй майно за заповітом.

Вважає безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним, оскільки матір за своєю волею та при здоровому глузді склала заповіт, шо зможуть підтвердити головний лікар ОСОБА_21, свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та підтверджуються доданими до заяви документами. Вважає, що заповіт є дійсним і право власності на земельну ділянку повинно належати тільки їй.

Своїми діями позивач завдає їй моральних страждань. Забравши всі грошові заощадження батьків, їх авто, частину коштів від проданного будинку, позбавивши себе моральних зобов»язань по догляду з хворою матір»ю, вона хоче визнати матір душевно хворою, спаплюжити її пам»ять перед сусідами і знайомими, щоб заробити на цьому гроші. Вважає, що позивач повинна компенсувати нанесену їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 15 000 грн. ( 63-65).

Ухвалою Комсомольського міського суду від 20 листопада 2013 року ця зустрічна позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду за її заявою.

08.05.2013 року ОСОБА_3 уточнила свою зустрічну позовну заяву і просила встановити факт родинних відносин, що вона є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнати за нею право власності на 3/4 частки земельної ділянки площею 3,0294 га, що становить 2,2721 га. Факт родинних відносин з матір»ю підтвердждуються свідоцтвами про народження її та сести ОСОБА_1, заповітом та можуть підтвердити свідки - секретар Дмитрівської сільської ради ОСОБА_20, головний лікар амбулаторії ОСОБА_21 та відповідач - її сестра ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України право на обов»язкову частку у спадщини мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця незлежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Якщо прижиттєво спадкодавцем не було б оформлено заповіту, то їй і відповідачці належало б по 1/2 частці земельної ділянки, тобто половину від частки, яка б належала б їм у разі спадкування за законом, а їй в такому разі повинно належати з урахуванням заповіту 3/4 частки земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позовних заявах, а зустрічний позов ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на 3/4 частки земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом визнали частково.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні свої зустрічні позовні вимоги підтримали повністю, а позовні вимоги ОСОБА_1 визнали частково.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дмитрівська сільська рада в судове засідання не з»явився. Про час і місце слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку. Надіслали заяву, в якій просили справу розглянути в її відсутність.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін та їх представників ,свідків, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення - частково, а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст. 10 ч.3 та ст. 60 ч.ч 1,4 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч.1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір сторін, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_3 від 27.03.2012 року, де вона зазначена як «ОСОБА_5» ( а.с.10).В свідоцтві про смерть , виданому повторно № НОМЕР_4 від 15 серпня 2012 року матір сторін зазначена як «ОСОБА_5» ( а.с.10).

В свідоцтвах про народження позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матір»ю зазначена « ОСОБА_5» ( а.с.8,38). В свідоцтві про одруження з ОСОБА_10 матір сторін записана як « ОСОБА_5» та прийняла прізвище «ОСОБА_5» ( а.с.12).

В державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 285859, виданому 07 листопада 2011 року матір сторін зазначена як ОСОБА_5 (а.с.13).

В паспорті серії НОМЕР_5, виданому Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області від 28.11.1996 року, матір сторін зазначена як ОСОБА_5 і в заповіті, посвідченому секретарем Дмитрівської сільської ради ОСОБА_20 від 22 грудня 2011 року як ОСОБА_5 ( а.с.11, 34).

Факт родинних відносин, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними дочками ОСОБА_5 визнали сторони в судовому засіданні та підтвердили свідки ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, а також підтверджується довідкою виконкому Дмитрівської сільської Ради від 31.05.2013року ( а.с.51).

Сторони також визнали в судовому засіданні факт належності державного акту на право власності на земельну ділянку їх матері ОСОБА_5 , що не підлягає доказуванню.

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_1 прийняла прізвище чоловіка - ОСОБА_1 ( а.с.7). ОСОБА_3 двічі вступала в шлюб і приймала прізвище чоловіків -ОСОБА_3, а потім - ОСОБА_3( а.с.81).

Згідно заповіту, посвідченому секретарем Дмитрівської сільської ради ОСОБА_20 від 22 грудня 2011 року за реєстровим № 79, ОСОБА_5, розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь-якого примусу, насильства, як фізичного так і морального, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, що все належне їй майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, та взагалі, все те, що належатиме їй на день смерті та все те, що вона за законом матиме право заповіла: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повністю. На прохання заповідача цей заповіт записано секретарем Дмитрівської сільської ради за допомогою загальноприйнятого технічного засобу (комп»ютерної техніки), прочитаний в голос та особисто підписаний заповідачем.

В заповіті зазначено, що заповіт посвідчено секретарем Дмитрівської сільської Ради. Заповіт записаний зі слів ОСОБА_5 Заповіт до підписання прочитаний в голос заповідачем і власноручно підписаний ним в присутності секретаря Дмитрівської сільської ради. Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірена. Зареєстровано в реєстрі № 79 ( а.с.34).

Згідно довідки від 31.05.2013 року ОСОБА_5 на день смерті проживала з дочкою ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 (а.с.42)

Згідно листа Комсомольської державної нотаріальної контори за № 864/ 02-14 від 01.10.2013 року сторони в установлений законом строк прийняли спадщину . В листі було роз»яснено, що для оформлення спадкових прав ОСОБА_1 на обов»язкову частку в спадщині померлої матері необхідно надати документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою. ( а.с.17).

Відповідно до ч.4 ст.1257 ЦК України у разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Виходячи із вимог ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, право на заповіт здійснюється особисто.

Вимогами ст. 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу із числа спадкоємців за законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 1247 , 1248 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем і заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими та службовими особами. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, у цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Виходячи із вимог ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт, і заповіт який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю, або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній.

Виходячи із вимог ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини. Згідно вимог ст. 203 ЦК України 1 ) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно довідки Поліклініки Центру первинної медіко-санітарної допомоги с. Дмитрівки № 197 від 25.09.2013 року ОСОБА_5 потребувала постійного стороннього догляду і нетранспортабельна. Діагноз: Атеросклероз сосудов головного мозку з гіпертензією. Хронічне порушення мозкового кровообігу. Артроз колінних суглобів. (а.с.14).

Згідно довідки № 12 від 22 січня 2012 року швидка медична допомога до ОСОБА_5 виїздила 12.04.2011 року і 15.12.2011 року. В 2012 році викликів не було. ( а.с. 137), що підтверджується також журналом викликів для дорослого населення по Дмитрівській САСЛ (а.с.161).

Згідно довідки причиною смерті ОСОБА_5 є серцева хронічна недостатність, атеросклеротична хвороба серця ( а.с.67).

ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога і психіатра не перебувала, що підтверджується відповідними довідками ( а.с.117-119).

З показань свідків ОСОБА_12 ,ОСОБА_17, ОСОБА_16 ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15, ОСОБА_21, ОСОБА_20 в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_5 хворіла і потребувала сторонньої допомоги, але була при пам»яті та розладів поведінки не було.

Позивач ОСОБА_1 та її представник не надали суду будь-яких доказів на підтвердження відхилень у психічному стані здоров»я спадкодавця ОСОБА_5

В пункті 16 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зазначено, що для визначення наявності стану, при якому особа не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними, суд відповідно до ст.145 ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу.

Ухвалою Комсомольського міського суду від 12.07.2013 року по справі була призначена заочна посмертна судово-психіатрична експертиза померлої ОСОБА_5 для вирішення питань: 1) Чи страждала ОСОБА_5 на момент вчинення заповіту 22.12.2011 року психічним розладом здоров»я, внаслідок чого не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними? 2)Якщо страждала, то до якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад - хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки?

Позивач ОСОБА_1 відмовилась від оплати експертизи, що підтверджується її підписом на повідомленні ( а.с.167).

Відповідно до ч.1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, якщо без цього експертизу провести неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з»ясування якого експертиза була призначена, або відмовити в його визнанні.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача ОСОБА_1 та її представника в обґрунтування позовних вимог , що заповіт підписаний не ОСОБА_5, а іншою особою, оскільки вона відмовилась від проведення судової почеркознавчої експертизи.

Суд відмовляє в визнанні заповіту недійсним, оскільки ОСОБА_1 та її представник не надали суду доказів на підтвердження її позовних вимог.

Суд вважає, що заповідач підписала заповіт, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, а тому відсутні підстави для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України право на обов»язкову частку у спадщини мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Якщо прижиттєво спадкодавцем не було б оформлено заповіту, то позивачеві і відповідачу належало б по 1/2 частці земельної ділянки, тобто половину від частки, яка б належала б їм у разі спадкування за законом, а ОСОБА_3 в такому разі повинно належати з урахуванням заповіту 3/4 частки земельної ділянки, а ОСОБА_1 - 1/4 частка земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.88,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.15,16,203,215,216,225,386,387,392,1257,1258,1259,1261,1266,1270,1299 ЦК України

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом на 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 5310290300:00:002:0087 , розташованої Полтавської область, м. Комсомольськ, Дмитрівська сільська рада ( за межами населеного пункту).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом на 3/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5310290300:00:002:0087 , розташованої Полтавська область м. Комсомольськ Дмитрівська сільська рада ( за межами населеного пункту).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис І. М. Таранкова

З оригіналом вірно :

Суддя І. М. Таранкова