Постанова

від 13.12.2013 по справі 812/9496/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2013 року Справа № 812/9496/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання: Ліпко Т.М.,

за участю:

представника позивача: Богатирьової Г.Ю. (довіреність від 08.08.2013 №403),

представника відповідача: Полтєвої Я.В. (довіреність від 02.01.2013 №14),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції Луганської області про визнання неправомірними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.11.2013 ВП №39605939 і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.11.2013 ВП №39605939, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції Луганської області (далі - відповідач) про визнання неправомірними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.11.2013 ВП №39605939 і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.11.2013 ВП №39605939.

В обґрунтування позову зазначено, що 08 листопада 2013 року старшим державним виконавцем Кіровського міського управління юстиції Луганської області винесені постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 4214,17 грн. від 08.11.2013 ВП №39605939 і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 49,48 грн. від 08.11.2013 ВП №39605939. Позивач вважає вказані постанови державного виконавця неправомірними, оскільки, починаючи з липня 2013 року позивач добровільно, сплачуючи заборгованість частинами, почав виконувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року про стягнення з Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області на користь Фонду соціального захисту інвалідів санкцій в сумі 42141,68 грн. На момент винесення відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, позивачем добровільно вже була погашена заборгованість на суму 16800,00 грн., залишок боргу склав 27500,00 грн. У жовтні 2013 року було сплачено ще 8400,00 грн. Сплата залишку заборгованості в розмірі 16941,68 грн. була розстрочена строком на два місці згідно ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року. Позивач вказує, що він добровільно сплачував і продовжує сплачувати заборгованість, яка виникла перед Фондом соціального захисту інвалідів, у зв'язку з чим оскаржувані постанови є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував з доводів, викладених в письмових запереченнях, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі, оскільки оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.11.2013 ВП №39605939 і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.11.2013 ВП №39605939 винесені згідно норм діючого законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606).

Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.31 цього Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ст. 35 Закону №606).

Частиною 1, 2, 4 ст.36 Закону №606 встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 41 Закону №606 витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Під час судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач - Комунальне підприємство «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області засноване на комунальній власності територіальної громади м. Кіровська, підпорядковується Кіровській міській раді та уповноваженому нею органу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі №812/5081/13-а стягнуто з комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 36912724) в доход Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 41757,58 грн. (сорок одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень 58 коп.) та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 384,10 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 10 коп.).

19 серпня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист №812/5081/13-а про стягнення з комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 36912724) в доход Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в сумі 41757,58 грн. (сорок одна тисяча сімсот п'ятдесят сім гривень 58 коп.) та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 384,10 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 10 коп.).

Постановою від 04.09.2013 відповідачем було відкрите виконавче провадження ВП №39605939 щодо примусового виконання виконавчого листа №812/5081/13-а, виданого Луганським окружним адміністративним судом 19.08.2013 про стягнення з Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області на користь Фонду соціального захисту інвалідів санкцій в сумі 42141,68 грн., яка була направлена на адресу позивача супровідним листом від 04.09.2013 за №5002 (а.с. 38, 39).

04 вересня 2013 року відповідачем винесена постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, якою накладений арешт на все майно Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області, яка була надіслана на адресу позивача супровідним листом від 04.09.2013 за №5003 (а.с.40, 41).

Зазначені постанови отримані позивачем та у судовому порядку не оскаржені, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

25 вересня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі №812/5081/13-а (а.с. 50).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року , зазначена заява Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області була задоволена, розстрочене виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року по справі №812/5081/13-а за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені на два місяця шляхом сплати заборгованості у листопаді 2013 року у сумі 8500,00 грн. та у грудні 8441,68 грн., згідно графіку погашення боргу (а.с. 54).

У зв'язку із зверненням до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про відкладення провадження виконавчих дій (заяви від 12.09.2013, від 26.09.2013), які були залишенні відповідачем без задоволення.

Незважаючи на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, 08 листопада 2013 року відповідачем були винесені оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору і про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №39605939 (а.с. 36, 37). Чим, на думку суду, проігноровано вимоги ч.4 ст. 36 Закону №606, оскільки виконання рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. Так сплату частини боргу визначено у листопаді та грудні 2013 року, і відповідно примусове виконання в цій частині можливо провадити після спливу вказаних строків.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем частинами сплачувалась заборгованість перед Фондом соціального захисту інвалідів на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі №812/5081/13-а, що підтверджується платіжними дорученнями №650 від 29.07.2013 на суму 5000,00 грн., №696 від 09.08.2013 на суму 5000,00 грн., №790 від 04.09.2013 на суму 5000,00 грн., №811 від 12.09.2013 на суму 1800,00 грн., №928 від 11.10.2013 на суму 5000,00 грн., №976 від 22.10.2013 на суму 3400,00 грн., №1053 від 11.11.2013 на суму 8500,00 грн., №1139 від 03.12.2013 на суму 8441,68 грн. (а.с. 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48).

Ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року щодо розстрочення сплати заборгованості в сумі 16941,68 грн. позивачем виконана своєчасно, про що свідчать платіжні доручення від 11.11.2013 і від 03.12.2013, якими сплачено 8500,00 грн. та 8441,68 грн. відповідно (а.с. 48).

На вимоги державного виконавця від 29.11.2013 №7259, від 04.12.2013 №7369 позивачем були надані змістовні відповіді .

Оскільки Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 жовтня 2013 року розстрочив виконання постанови про стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області на користь Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 16941,68 грн. і таким чином змінив суть виконавчого листа про стягнення заборгованості, про що був повідомлений відповідач, суд вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є передвчасним.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що з досліджених платіжних доручень вбачається, що позивач ще до відкриття виконавчого провадження добровільно почав виконувати рішення суду та станом на дату розгляду даної справи повністю сплатив заборгованість в сумі 42141,68 грн.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами по справі докази у сукупності, а також те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.11.2013 ВП №39605939 та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 08.11.2013 ВП №39605939 підлягають скасуванню.

Щодо неправомірності оскаржуваних постанов суд зазначає те, що відповідач діяв у відповідності до наданих повноважень і задоволення даної вимоги буде зайво вжитим заходом, оскільки для захисту порушеного права позивача достатньо скасування постанови.

Враховуючи встановлені обставини у справі та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 13 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області до відділу державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови від 08.11.21013 ВП №39605939 задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції від 08.11.21013 ВП №39605939 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 4214,17 грн.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції від 08.11.21013 ВП №39605939 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 49,48 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Міське житлове управління» Кіровської міської ради Луганської області судовий збір у сумі 68,82 грн. (шістдесят вісім гривень 82 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 грудня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич