Постанова

від 17.12.2013 по справі 910/2778/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/2778/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від Концерну «Титан» - Чернов О.В. ( довір. б/н від 06.11.13);

Від позивача - Невечера С.І. ( довір. б/н від 16.12.13);

Від відповідача - Євдокимов Є.В. - директор;

розглянувши апеляційну скаргу Концерну «Титан»

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р.

у справі № 910/2778/13 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП»

про стягнення 2937,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. у справі №910/2778/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр» 2450,00 грн. боргу, 147,47 грн. пені, 38,79 грн. трьох процентів річних, 1543,81 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що між позивачем та відповідачем укладено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, однак відповідач в порушення умов договору не розрахувався за надані позивачем послуги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Концерн «Титан» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що дана апеляційна скарга подається в інтересах Концерну «Титан», який є засновником (учасником) ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» та володіє часткою, що становить 99,98% Статутного капіталу ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП». Оскаржуване рішення направлене на стягнення коштів з відповідача, а тому виконання вказаного рішення призведе до зниження прибутку відповідача, що спричинить зменшення дивідендів його учасників, зокрема концерну «Титан». Підписання директором відповідача договору №75 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів без затвердження умов вказаного договору засновниками, в тому числі і концерну «Титан» є самостійним рішенням виконавчого органу відповідача та прийнято всупереч правам та законним інтересам Концерну «Титан».

Скаржник зазначає й про те, що директор відповідача підписав договір №75 без обов'язкового затвердження його умов загальними зборами учасників ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (відповідач), що суперечить п.2 ст.2 Розділу 1 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів, затвердженого рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006р. №1000, відповідно до якого рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається уповноваженим органом емітента. Умови договору на ведення реєстру затверджуються загальними зборами або спостережною (наглядовою) радою у порядку, визначеному статутом емітента.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2013р. апеляційну скаргу Концерну «Титан» прийнято до розгляду та призначено на 17.12.2013р.

Згідно до п.5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Відповідно до розділу 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» засновниками товариства є зокрема Концерн «Титан», який відповідно до розділу 6 Статуту володіє 99,98 % статутного капіталу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу судова колегія встановила.

05.12.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Прага-Реєстр" (реєстратором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" (емітентом) укладено договір № 75 на ведення реєстру власників іменних цінних паперів, відповідно до п.1.1 якого реєстратор зобов'язався надати емітенту послуги щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів: обліку та зберігання інформації про власників іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів на підставі законодавства, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно п. 2.4.12 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача згідно з тарифами на умовах та у строки, передбачені договором і протоколом погодження цін на послуги (додаток № 1 до Договору № 75 на ведення власників іменних цінних паперів від 05.12.2011р.).

Згідно з протоколом погодження цін на послуги реєстратора ТОВ «Прага-Реєстр», що є додатком №1 до Договору №75, поточна плата за ведення та зберігання системи реєстру становить 150 грн. щомісячно.

Пунктом 5.5.3 договору передбачено, що про зміну тарифів на послуги позивач повідомляє відповідача не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати введення в дію нових тарифів.

Листом вих. №82-5 від 15.08.2012р. (копія списку згрупованих поштових відправлень від 03.09.2013р. та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи) позивач, відповідно до п. 5.3.3 договору повідомив відповідача про те, що з 03.09.2012 р. щомісячна абонентська плата за ведення та зберігання системи реєстру власників іменних цінних паперів відповідача становила 250 грн.

Пунктом 5.2 договору визначено, що плата за ведення та зберігання реєстру вноситься щомісячно шляхом передоплати протягом трьох банківський днів з дати виставлення відповідного рахунку.

Позивачем виставлені рахунки на оплату послуг на загальну суму 2750,00 грн., які відповідачем не сплачені.

Позивачем в рахунок за січень 2012 р. включено, крім передбачених договором 150 грн. щомісячної поточної плати, 300 грн. за послуги реєстратора за підготовку та подачу до НКЦПФР інформації про зміну реєстратора, однак оскільки умовами договору сторони не погоджували зазначену сплату 300 грн. за послуги реєстратора за підготовку та подачу до НКЦПФР інформації про зміну реєстратора, місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено про те, що підстави для їх стягнення відсутні.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст.525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів про оплату відповідачем виставлених позивачем рахунків за надані послуги, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу частково, у розмірі 2450,00 грн. У стягненні 300 грн. боргу відмовляється з підстав, зазначених вище.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за кожний день прострочення платежів відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та його обґрунтованим розрахунком щодо стягнення з відповідача на користь позивача 38,79 грн. трьох процентів річних та 147,47 грн. пені.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що директор відповідача підписав договір №75 без обов'язкового затвердження його умов загальними зборами учасників ТОВ «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» (відповідач) до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки в п.п.11 п. 7.4.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП», затвердженого 17.05.2013р. позачерговими загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаремонтне підприємство «УРАРП» зазначено про те, що директор Товариства проводить господарські операції, підписує договори, угоди та контракти від імені та на користь Товариства без попереднього погодження та наступного затвердження Зборами Учасників Товариства, вартість яких, на момент укладення договору (угоди, контракту), не перевищує суму 400 000,00 грн., тобто директор відповідача, підписуючи договір №75 діяв в межах наданих йому повноважень.

Посилання скаржника на те, що договір №75, з урахуванням суперечливості законодавству є недійсним до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки даний договір не визнавався в судовому порядку недійсним, а також недійсність даного договору не є предметом даного спору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення Господарського міста Києва залишається без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну «Титан» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. у справі №910/2778/13 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2778/13.

Повний текст постанови складено та підписано 23.12.2013р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай