Рішення

від 18.12.2013 по справі 902/1586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2013 р. Справа № 902/1586/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", м.Київ

до : Приватного підприємства "Ремонтник", смт.Ситківці, Немирівський район, Вінницька область

про стягнення 134631,86 грн. заборгованості

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників сторін:

позивача : не з'явився.

відповідача: Клітний Ю.Ю., довіреність від 10.04.2013 року, паспорт серія АВ № 525912 виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось з позовом до Приватного підприємства "Ремонтник" про стягнення 134 631,86 грн. згідно договору про надання послуг № КО-ВН-23/13 від 09.07.2013 року, з яких 121 520 грн. основного боргу, 3 836,39 грн. пені за період з 15.08.2013 року по 30.10.2013 року, 769,07 грн. - 3 % річних за період з 15.08.2013 року по 30.10.2013 року та 8 506,40 грн. - 7 % штрафу.

Ухвалою суду від 22.11.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1586/13 та призначено її до розгляду на 05.12.2013 року.

Ухвалою від 05.12.2013 року розгляд справи відкладено до 18.12.2013 року в зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю належного повідомлення останнього про дату, час та місце наступного судового засідання

Позивач в засідання суду не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, причин неявки та неподання доказів суду не повідомив при тому що про час та день розгляду справи позивача було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 05.12.2013 року, надіслання та вручення якої за адресою вказаною позивачем в позовній заяві стверджується поштовими повідомленнями наявними в матеріалах справи.

Окрім того представник позивача (юрист Людмила Рябець) повідомлялась судом про дату, час та місце наступного засідання телефонограмою.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача.

18.12.2013 року до суду надійшла заява відповідача про припинення провадження у справі в зв'язку із сплатою 06.12.2013 року заборгованості за договором про надання послуг № КО-ВН-23/13 від 09.07.2013 року в сумі 121 520,00 грн..

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09.07.2013 року між ТОВ "ДПЗКУ-МТС" (Виконавець) та ПП "Ремонтник" (Замовник) укладено договір про надання послуг № КО-ВН-23/2013 відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах даного Договору на території сільськогосподарських угідь Замовника надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (а.с.8-9, т.1).

В п.1.2 Договору сторони погодили найменування с/г культури, площу угідь Замовника, плановий початок надання послуг, вартість послуг за 1 зібраний гектар, Загальну вартість наданих послуг.

Пунктом 3.2, 3.3 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо загальна вартість наданих послуг за результатами складання суми актів передачі-приймання наданих послуг перевищила обумовлену в п.1.2 Договору і жодна Сторона не жила заходів до укладення відповідної додаткової угоди Сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг належних до сплати Замовником по Договору збільшується та складає суму по актах передачі-приймання наданих послуг, що підписані Сторонами. Загальна вартість наданих послуг (сума до сплати Замовником) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані Сторонами.

Згідно п.3.4 Договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі актів передачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного вище договору позивач надав послуг відповідачу на загальну суму 121 520,00 грн., що підтверджується обопільнопідписаним та скріпленим печатками сторін актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6555 від 07.08.2013 року (а.с.10, т.1).

Непроведення розрахунку відповідачем за отримані послуги в добровільному порядку спонукала позивача звернутись із відповідним позовом до суду.

Водночас судом встановлено, що згідно платіжного доручення № 794 від 06.12.2013 року відповідачем здійснено перерахування на рахунок позивача 121 520,00 грн., тобто після порушення провадження у справі.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основного боргу в сумі 121 520,00 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п.1 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 836,39 грн. пені за період з 15.08.2013 року по 30.10.2013 року, 769,07 грн. - 3 % річних за період з 15.08.2013 року по 30.10.2013 року та 8 506,40 грн. - 7 % штрафу, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що за прострочення оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, Замовник зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Виконавця штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та штрафу є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку 3 % річних та штрафу судом не виявлено помилок в розрахунку, що свідчить про обгрунтованість заявлених до стягнення сум.

Перевіркою правильності обрахунку суми пені судом виявлено помилку, яка полягає у арифметичній помилці (помилка в показнику розміру пені за кожний день прострочення - 0,036 %, а не 0,041 % позаяк з 13.08.2013 року знижено рівень облікової ставки НБУ з 7,0 % до 6,5 %), що спричинило невірне визначення кінцевої суми пені.

За результатами перерахунку пені із врахуванням допущеної позивачем помилки в обрахунку та за період прострочення визначений позивачем судом отримано 3 332,64 грн. пені, в зв'язку з чим в стягненні 503,75 грн. пені слід відмовити як заявлених безпідставно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення пені, 3 % річних та штрафу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При цьому з врахуванням того, що спір до суду доведено внаслідок неправильних дій відповідача витрати по сплаті судового збору понесені позивачем за вимогу про сплату суми боргу покладаються на відповідача згідно приписів ч.2 ст.49 ГПК України.

18.12.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

При прийнятті рішення судом не беруться до уваги та не надається оцінка клопотанню позивача від 12.12.2013 року № 130юр-1006/2013 (про розгляд справи без участі представника) та заяві від 12.12.2013 року № 130юр-1005/2013 (про уточнення (збільшення) позовних вимог), оскільки останні зареєстровані канцелярією господарського суду Вінницької області після закінчення судового засідання.

Принагідно суд зауважує, що прийняття рішення у даній справі не позбавляє права позивача звернутись з окремим позовом до суду про стягнення 3 % річних, пені за інші періоди ніж зазначені в позовній заяві та відображені в заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, п.1 1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ремонтник", с.Джуринці, Немирівський район, Вінницька область, 22864 (ідентифікаційний код - 21729774) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033 (ідентифікаційний код - 37702357) - 3 332 грн. 64 коп. - пені, 769 грн. 07 коп. - 3 % річних, 8 506 грн. 40 коп. - штрафу, 2 682 грн. 56 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Провадження у справі № 902/1586/13 в частині вимоги про стягнення 121 520 грн. 00 коп. основного боргу припинити згідно п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В стягненні 503 грн. 75 коп. пені відмовити.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук 3 прим.:

1 - до справи.

2,3 - позивачу - вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033; вул.Саксаганського, 143, м.Київ, 01032.