Постанова

від 20.12.2013 по справі 826/18270/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2013 року № 826/18270/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Інвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003032208, №0003042208, №0003052208 від 30 серпня 2013 року.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

В судове засідання 12.12.13р. не з'явився представник відповідача, про причину неявки суду не повідомив, у зв'язку із чим та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України суд протокольно ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Інвест» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Ас Буд Груп - (код ЄДРПОУ 36178466), TOB «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-Таб» (код ЄДРПОУ 37165589), TOB «Біолан Україна Груп» (код ЄДРПОУ 36355400), ТОВ «Тористем Бутсбах» (код ЄДРПОУ 37395596), TOB «Алігус» (код ЄДРПОУ 37449908), ТОВ «Екотех-СМУ» (код ЄДРПОУ 37044787), ПП «Цитадель-Буд» (код ЄДРПОУ 36107484), ТОВ «Аспектсегвісгруп» (код ЄДРПОУ 37450845), TOB «Електропромисловий комплекс» (ЄДРПОУ 360692232) за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2012 р.

По закінченню документальної позапланової невиїзної перевірки було складено Акт №109/1-22-08-36958601 від 12.08.2013 p. який отримано поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) 14.08.2013 року.

На думку перевіряючого підприємство порушило вимоги п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до завищення валових витрат підприємства на суму 7908694,00 грн. саме: З кв. 2010 року у сумі 861080 грн., 4 кв. 2010 року у сумі 621633 грн., 1 кв.2011 року у сумі 202 686 грн., 2 кв. 2011 року у сумі 365 234 грн.,3 кв. 2011 року у сумі 1 899 690 грн., 4 кв. 2011 року у сумі 2 980 287 грн.,1кв. 2012 року у сумі 533 917 гри.,2кв. 2012 року у сумі 265 125 грн., З кв. 2012 року у сумі 179 042 гри.

Вищевказане порушення також призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 1 833 147 гри., а саме по періодах: 3 кв. 2010 року у сумі 215 270 грн.,4 кв. 2010 року у сумі 155 408 грн., 1 кв. 2011 року у сумі 50 672 грн.,2кв. 201 1 року у сумі 84 004 грн., 3 кв. 2011 року у сумі 436 929 грн.,4 кв. 2011 року у сумі 685 466 грн.,1кв. 2012 року у сумі 112 123 грн., 2кв. 2012 року у сумі 55 676 грн., 3 кв. 2012 року у сумі 37 599 грн.

Також перевіряючим зазначено, що ТОВ «Промтех Інвест» занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 1 488 658 грн., а саме по періодах: липень 2010 року - 10 018 грн., серпень 2010 року 4 228 грн., вересень 2010 року - 157 970 грн., жовтень 2010 року - 70 793 грн., листопад 2010 року 33 815 грн., березень 2011 року 25 820 грн., квітень 2011 року 34 528 грн., травень 2011 року 21 180 грн., червень 2011 року 30 827 грн., липень 2011 року - 193 322 грн., жовтень 2011 року 202 573 грн., листопад 2011 року 165 086 грн., грудень 2011 року 345 006 грн., січень 2012 року 63 283 грн., лютий 2012 року 22 793 грн., травень 2012 року - 24 931 грн., липень 2012 року 7 671 грн.: серпень 2012 року 37 655 грн.; вересень 2012 року 37 159 грн. та зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість (рядок 24 декларації) в вересні 2012 року в сумі 93 229 грн.

ТОВ «Промтех Інвест» отримали податкові повідомлення-рішення №0003032208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за платежем податок на прибуток приватних підприємств: 1 833 147,00 грн., №0003042208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): 1 488 658,00 грн., №0003052208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшенню розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 93 229,00 грн.

06.11.2013 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві розглянуто скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Інвест» від 10.09.2013 року №10/09 (вх. від 11.09.2013 №9233/10) на податкові повідомлення рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.08.2013 року № 0003032208, №0003052208 та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.08.2013 року №0003042208 в частині основного платежу в сумі 10 018,00 грн. та застосованих штрафних фінансових санкцій в розмірі 2 504.50 грн.. а скаргу директора ГОВ «Промтех Інвест» від 10.09.2013 року № 10/09 (вх. №9233/10 від 11.09.2013 року) задовольняє частково.

Працівниками ДПІ встановлено, що про всіх контрагентів позивача «відсутня інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності»; «відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряє мого періоду», ДПІ робить висновок про те, що правочин між TOB «Промтех Інвест» з зазначеними вище контрагентами, є недійсними та керуючись вимогами ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні бухгалтерські документи постачальників, надані для перевірки, не можуть бути прийнятими до уваги».

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має бути відповідна правова підстава. Такою правовою підставою ЦК визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, щодо змісту правочину. щодо волевиявлення учасника правочину. щодо настання реальних правових наслідків правочину. щодо недопустимості порушення правочину.

ДПІ не надає документального підтвердження ненадання послуг спеціальної техніки між товариствами (оренда спецтехніки). чи не поставки матеріалів. Крім того, відповідач не перевіряв наявності такої техніки у СПД, а також можливої посередницької діяльності спеціальної техніки.

На думку позивача в Акті перевірки, так і в інших документах ГУ Міндоходів у м. Києва (слідчого Борисенка В.М.). відсутні почеркознавчі експертизи документів (оригіналів договорів, податкових накладних та ін.) посадових осіб.

Таким чином не має жодних підстав для ДПІ робити висновок про нікчемність договорів.

ДПІ не підтвердило жодним чином фіктивних відносин між товариством. Не надано рішення про нікчемність договорів згідно ЦК України, також немає вироку відносно посадових осіб контрагентів.

Крім того, інспектором ДПІ фактично не перевірялись документи ТОВ «Промтех Інвест» та не вилучались, вся інформація отримувалась лише з реєстру контрагентів по базі ДПІ, що свідчить про однобічність перевірки.

Відповідач надав письмові пояснення відповідно до яких не погоджується з позовними вимогами та вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами перевірки (акт від 12.08.2013 № 109/1-22-08-36958601), під час якої виявлено порушення податкового законодавства.

Податковий орган дійшов висновку про нереальний характер фінансово-господарських операцій між Позивачем та його контрагентами. Що стосується контрагентів Позивача відповідач зазначає, що підприємства-контрагенти Позивача безпідставно формували податковий кредит та податкові зобов'язання на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Господарський кодекс України дає визначення господарської діяльності - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Тобто, основною метою господарської діяльності є отримання прибутку, а не надання податкової вигоди третім особам.

Позивачем безпідставно стверджує, на думку відповідача, у позовній заяві той факт, що перевірка проводилася виключно на даних які містяться в інформаційній системі ДПІ, оскільки як це відображено в акті перевірки (арк. 5) перевірялася і первинна документація і матеріали кримінальної справи.

Також відповідач зазначає, що під час проведення перевірки було отримано пояснення осіб, які формально рахувалися засновниками та керівниками підприємств-контрагентів, у своїх поясненнях зазначили, що жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають, керування підприємством не здійснювали.

Під час проведення перевірки, було досліджено матеріали кримінальної справи, а саме протокол проведення виїмки, відповідно до якого вилучено певну кількість печаток підприємств.

Тому відповідач вважає операції між контрагентом та позивачем здійсненні з метою перерахування коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього), тобто без наміру викликати юридичні наслідки та з метою одержання коштів за рахунок бюджетного відшкодування.

Дослідивши обґрунтування адміністративного позову з додатками та заперечення відповідача, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги повністю виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач на підставі повідомлення від 05.08.2013 року №204/10/22-08 та наказу від 02.08.2013 року №453, виданих ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Романьком Дмитром Анатолійовичем, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75. п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями та листа від 15.01.2013р. №1045/09-020 (вх. №1228/7 від 22.01.2013р.) ДПС у Черкаській області про призначення позапланової документальної перевірки, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Промтех Інвест» (код ЄДРПОУ 36958601) з питань правильності нарахування, повноти і своєчас-ності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB «Аспектсервісгруп» (код ЄДРПОУ 37450845), TOB «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ 32553052), TOB «Міксаро» (код ЄДРПОУ 37848959). TOB «Ас Буд Груп» (код ЄДРПОУ 36178466), TOB «Сапро-Бест» - (код ЄДРПОУ 37472229), TOB «Боніт» (код ЄДРПОУ 38050676), ПП «БК «Перспектива» (код ЄДРПОУ 33736183), TOB «Логістик Бразерс» (код ЄДРПОУ 38051067), TOB «Архігідробуд» (код ЄДРПОУ 38021687), TOB «Молінджі» (код ЄДРПОУ 37633740), TOB «Біармсенс» (код ЄДРПОУ 37633729). TOB «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), TOB «Жилдизайнбуд (код ЄДРПОУ 38021671), TOB «Камтес» (код ЄДРПОУ 37633734), TOB «Вест Інтер'єр» (код ЄДРПОУ 36946659), TOB «Тор систем Бутсбах» (код ЄДРПОУ 37395596), TOB «Електропромкомплекс» (код ЄДРПОУ 36069232), TOB «Цс-Таб» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «Біолан Україна Груп» (код ЄДРПОУ 36355400), TOB «Сучасна Діагностика» (код ЄДРПОУ 36883809), TOB «Синтро-Клм» (код ЄДРПОУ 36060352), ПП «Гермес-Еліт» (код ЄДРПОУ 30302217), ПП «СКС-Буд» (код ЄДРПОУ 35380415), TOB «Стандартінжиніринг» (код ЄДРПОУ 38039049), TOB «Стройдевелопмент» (код ЄДРПОУ 37924484), TOB «Будтехсталь» (код ЄДР-ПОУ 37994347), TOB «Інвестмастербуд» (код ЄДРПОУ 37994352), ТОВ «Сагуаро» (код ЄДРПОУ 35981446), TOB «Асе Буд Груп» (код ЄДРПОУ 36251336), TOB «Сімиаза» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «Алігус» (код ЄДРПУ 37449908), ТОВ «Екотех-СМУ» (код ЄДРПУ 37044787), ТОВ «Сота-Стар» (код ЄДРПОУ 37413709), ТОВ «ППС-Груп» (код ЄДРПОУ 37166561),ТОВ «Промисловий ринок» (код ЄДРПОУ 38180613), ТОВ «Цитадель-Буд» (код ЄДРПОУ 36107484), ТОВ «Пром-спец ри-нок» (код ЄДРПОУ 38180440), ТОВ «Політехмастер» (код ЄДРПОУ код 37560279), ТОВ «Лігабуд-фонд» (код ЄДРПОУ 37450834), ТОВ «Універспроф» (код ЄДРПОУ 35644420), ТОВ «Наш район» (код ЄДРПОУ 34751375), ТОВ «Мегабудфонд» (код ЄДРПОУ 38261861) за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено Акт від 12.08.2013 року №109/1-22-08-36958601.

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п.п139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року № 2755 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1833147 грн., п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ТОВ «Промтех Інвест» занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду на загальну суму 1488658 грн. та зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість в вересні в сумі 93229 грн.

Відповідно до акту перевірки прийняте податкові повідомлення-рішення №0003032208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за платежем податок на прибуток приватних підприємств: 1 833 147,00 грн., №0003042208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): 1 488 658,00 грн. №0003052208 від 30.08.2013 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по зменшеного розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 93 229,00 гри.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом , позивачем у перевіряємий період було ук-ладено договори: №9 від 9 листопада 2010 року з TOB «Екотех-СМУ» щодо оренди спецтехніки, договір від 13 жовтня 2011 року № 450 з ТОВ «Електропромисловий комплекс» про надання послуг оренди будівельними машинами та механізмами, договір №55 з ТОВ «Електропромисловий комплекс» про купівлю-продаж піску, договір № 23 від 21 березня 2011 року з ТОВ «Біолан Україна Груп» про надання послуг оренди будівельних машин та устаткування, договору №600 від 28 жовтня 2011 року з ТОВ «Торсистем Бутсбах» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів», договору №75 від 28 листопада 2011 року з ТОВ « Торсистем Бутсбах» про купівлю продаж будівельних матеріалів, договору №300 від 28 липня 2011 року з ТОВ «Аспектсервісгруп» щодо купівлі-продажу асфальтобетон та щебінь, договір №3530 від 15 вересня 2011 року з ПП «Цитадель-Буд» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів,договір №45 від 6 червня 2012 року з ТОВ «Галашнтер» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, договір №60 від 23 липня 2012 року з ТОВ «Галаінтер» про поставку асфальтобетону, договір №650 від 21 листопада 2011 року з ТОВ «Ас Буд Груп» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, договір №70 від 28 листопада з ТОВ «Ас Буд Груп» про поставку будматеріалів, договір №1268 від 13 липня 2011 з ТОВ «Алігус» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, договір №533 від 17 серпня 2011 року з ТОВ «Цс-Таб» про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів.

ТОВ «Промтех Інвест» отримало від контрагентів відповідні податкові накладні за період господарської діяльності.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд зазначає, що видаткові та податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом досліджено податкові накладні, виписані контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що на час виписки податкових накладних контрагенти були і є зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали і мають свідоцтво платників такого податку.

Отже, сума податку на додану вартість, віднесена позивачем до податкового кредиту на підставі господарських операцій з контрагентами підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку заповнення податкової накладної.

Здійснюючи правовий аналіз обґрунтованості висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами зазначеними в акті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства.

При вирішенні вказаного питання слід виходити з того, що відповідно до норм статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань - платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» в даному випадку на момент проведення фінансово-господарських операцій ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Виняток з наведеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтуються на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина 1 статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України).

З означеного випливає, що - якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. В цьому випадку існують підстави для застосування статті 228 ЦК України із наслідками щодо нікчемності правочину. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, тому існують підстави для внесення відповідних змін у податковому обліку платника податку та його контрагента, зокрема щодо попередньо відображених безтоварних операцій.

У разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платників податку, тільки при цій умові є можливість нарахування податкових зобов'язань платнику податку.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, встановлення під час судового розгляду факту нікчемності правочину на підставі ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України, що відображається у мотивуючій частині судового рішення, може вплинути на права і обов'язки інших учасників такого правочину. Зокрема, у інших учасників правочину може виникнути обов'язок виключити зі свого податкового обліку всі дані, що внесені до такого обліку за результатами вчинення нікчемних правочинів.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою.

Із набуттям чинності зазначеними змінами податкові органи не можуть посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 етапі 228 ЦК України, як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань. Виключення з цього правила може становити лише ситуація із безпідставним відшкодуванням податку на додану вартість із державного бюджету, що може бути кваліфіковано як незаконне заволодіння майном держави. В інших же випадках дії платників податків, що мали намір ухилитися від оподаткування укладаючи правочини та використовуючи господарські операції як інструмент коригування показників своєї господарської діяльності для цілей отримання так званої податкової вигоди (мінімізації оподаткування) без наміру здійснювати реальні господарські операції, не охоплюються змістом поняття «незаконне заволодіння майном держави», що міститься у диспозиції частини першої статті 228 ЦК України, й тому відсутні правові підстави для застосування частин 1 та 2 статті 228 ЦК України.

Незважаючи на набрання чинності Податковим кодексом України (далі ПК України) не втратив чинність Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. Ж509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ).

Хоча положення ПК України безпосередньо не містять повноважень податкових органів звертатися до суду за наявності відповідних підстав із позовами про визнання недійсними правочинів (господарських зобов'язань) платників податків і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, проте залишилася чинною стаття 10 Закону № 509-ХІІ, зокрема, її пункт 11, відповідно до якого до функцій державних податкових інспекцій віднесено подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Органи державної податкової служби можуть у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань), що, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

З огляду на викладене, висновки податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань платників податку з податку на додану вартість без отримання відповідного рішення суду про недійсність правочину (господарського зобов'язання), винесеного судом за позовом податкового органу на підставі частини третьої статті 228 ЦК України чи статей 207 та 208 ГК України, повинні ґрунтуватись виключно на даних, які містяться в документах, перелік яких визначений Податковим кодексом України, в податковій інформації, експертних висновках, судових рішеннях тощо.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Нормативну природу визначення первинних документів нам дає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (далі Закон № 996-ХІУ).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995р. № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2.).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Різниця між господарською операцією, що є результатом фактичних дій платників податків, що полягають, у постачанні товарів/послуг, оплаті за них тощо, та правочином (господарським зобов'язанням), що є правовою підставою для вчинення господарської операції очевидна. Безсумнівно ці поняття мають різний правовий зміст.

Отже, позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими судом апеляційної інстанцій, а саме, Договорами поставки товару та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, позивачем були надані акти виконаних будівельних робіт, що є додатками до договорів та актів прийому передачі.

Судом було встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.

Крім того факт правомірної поведінки позивача підтверджується постановою про закриття кримінальної справи від 7 листопада 2013 року винесеної старшим слідчим з ОВС слідчого управління кримінальних розслідувань Лисенко О.О. за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32012000000000003 згідно якої проведеними слідчими та негласними слідчими діями, направлених на відпрацювання ТОВ «Промтех Інвест» не здобуто доказів умисного ухилення від сплати податків службовими особами даного підприємства. В даному кримінальному провадженні не підтверджено факти фіктивного підприємництва контрагентами позивача ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб» ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Цита-дель-Буд», не встановлено фактів підроблення документів, службового підроблення та пособництва в ухиленні від сплати податків службовими особами даних підприємств, фактів легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом з використанням ТОВ «Промтех Інвест».

Кримінальне провадження №32012000000000003 за фактом фіктивного підприємництва контрагентами позивача закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ст.209 ч.1 КК України, за фактом ухилення від сплати податків службовими особами позивача ТОВ «Промтех Інвест» закрити у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України..

За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Профітіс-Б» та ТОВ «Саміро Холдінг».

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень 0003032208, №0003042208, №0003052208 від 30 серпня 2013 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 0003032208, №0003042208, №0003052208 від 30 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій