Ухвала

від 18.03.2014 по справі 826/18270/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18270/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Інвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Промтех Інвест» (далі - Позивач, ТОВ «Промтех Інвест») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.08.2013 року №0003032208, №0003042208, №0003052208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено відсутність фактів порушення податкового законодавства. Крім іншого, суд першої інстанції наголосив на тому, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем з ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «ЦС-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ПП «Цитадель-Буд», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Електро-Промисловий Комплекс» договорів, на підставі яких ТОВ «Промтех Інвест» було зменшено належну до сплати суму податку на додану вартість, а також зменшено об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2013 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промтех Інвест» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток пор фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Дана Плюс», ТОВ «Міксаро», ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Сапро-Бест», ТОВ «Боніт», ПП «БК «Перспектива», ТОВ «Логістик Бразерс», ТОВ «Архігідробуд», ТОВ «Молінджі», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Жилдизайнбуд», ТОВ «Камтес», ТОВ «Вест Інтер'єр», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Елестропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Сучасна Діагностика», ТОВ «Ситро-Клм», ПП «Гермес-Еліт», ТОВ «Стандартінжиніринг», ТОВ «Стройдевелопмент», ТОВ «Будтехсталь», ТОВ «Інвестмастербуд», ТОВ «Сагуаро», ТОВ «Асс Буд Груп», ТОВ «Сімпаза», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Сота-Стар», ТОВ «ППС-Груп», ТОВ «Промисловий ринок», ТОВ «Цитадель-Буд», ТОВ «Пром-спец ринок», ТОВ «Політехмастер», ТОВ «Лігабудфонд», ТОВ «Універспроф», ТОВ «Наш район», ТОВ «Мегабудфонд» за весь період взаємовідносин. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 833 147,00 грн.; п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації) на загальну суму 1 488 658,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 12.08.2013 року №109/1-22-08-36958601. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 30.08.2013 року: форми «Р» №0003032208, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 977 167,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 1 833 147,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 144 020,00 грн.); форми «Р» №0003042208, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 832 735,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 1 488 658,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 344 076,75 грн.); форми «В4» №0003052208, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 93 229,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.11.2013 року №6800/10/26-15-10-04 частково задоволено скаргу ТОВ «Промтех Інвест» - скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 року №0003042208 в частині основного платежу в сумі 10 018,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 504,50 грн. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Вирішуючи питання про реальність укладених між Позивачем та ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Елестропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Цитадель-Буд» договорів та, як наслідок, правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, суд першої інстанції встановив наступне.

Між Позивачем у періоді, що перевірявся, були укладені наступні договори:

- з ТОВ «Екотех-СМУ» №9 від 09.11.2010 року щодо оренди спецтехніки (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 199-250; т. 2 а.с. 1-17), податковими накладними (т. 2 а.с. 18-84), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 137-226);

- з ТОВ «Електропромисловий комплекс» від 13.10.2011 року № 450 про надання послуг оренди будівельними машинами та механізмами, та № 55 про купівлю-продаж піску (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 139-153), видатковими накладними (т. 1 а.с. 154-166), податковими накладними (т. 1 а.с. 167-198), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 70-1246);

- з ТОВ «Біолан Україна Груп» № 23 від 21.03.2011 року про надання послуг оренди будівельних машин та устаткування (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 99-118), податковими накладними (т. 1 а.с. 119-138), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 85-135);

- з ТОВ «Торсистем Бутсбах» №600 від 28.10.2011 року про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, №75 від 28.11.2011 року про купівлю-продаж будівельних матеріалів (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 53-56), видатковою накладною (т. 1 а.с. 57), податковими накладними (т. 1 а.с. 58-62), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 227-241);

- з ТОВ «Аспектсервісгруп» №300 від 28.07.2011 року щодо купівлі-продажу асфальтобетону та щебеню (виконання підтверджується - видатковою накладною (т. 1 а.с. 51), податковою накладною (т. 1 а.с. 52), платіжним дорученням (т. 2 а.с. 242);

- з ПП «Цитадель-Буд» №3530 від 15.09.2011 року про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 47-48), податковими накладними (т. 1 а.с. 49-50), платіжними дорученнями (т. 2 а.с. 243-250; т. 3 а.с. 1-7);

- з ТОВ «Галаінтер» №45 від 06.06.2012 року про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, №60 від 23.07.2012 року про поставку асфальтобетону (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 63-67, 76), видатковими накладними (т. 1 а.с. 68-69), податковими накладними (т. 1 а.с. 70-75, 77-80), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 8-31);

- з ТОВ «Ас Буд Груп» №650 від 21.11.2011 року про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів, №70 від 28.11.2011 року про поставку будматеріалів (виконання підтверджується - видатковою накладною (т. 1 а.с. 87), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 88-90), податковими накладними (т. 1 а.с. 91-94), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 32-44);

- з ТОВ «Алігус» №1268 від 13.11.2011 про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 81-83), податковими накладними (т. 1 а.с. 84-86), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 45-55);

- з ТОВ «Цс-Таб» №533 від 17.08.2011 року про надання послуг оренди будівельних машин та механізмів (виконання підтверджується - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 95-96), податковими накладними (т. 2 а.с. 97-98), платіжними дорученнями (т. 3 а.с. 56-69).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстав для визнання нікчемними укладених Позивачем з ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Елестропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Цитадель-Буд» договорів немає. При цьому, суд наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента. Крім того, доказів визнання нікчемною угоди суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, доказів наявності у контрагентів мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, Відповідачем надано не було. При цьому наявна у матеріалах справи копія постанови від 07.11.2013 року старшого слідчого з ОВС слідчого управління кримінальних розслідувань Головного управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України про закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 209 КК України щодо, зокрема, посадових осіб ТОВ «Промтех Інвест», свідчить про відсутність у Позивача мети при укладенні договорів, яка б суперечила інтересам держави і суспільства.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, господарські операції між контрагентами мали товарний характер та не були вчинені з метою, яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наявні у матеріалах справи документи містять всі обов'язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам.

Приписи пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначають, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують, по-перше, реальність виконання укладених Позивачем з ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Елестропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Цитадель-Буд» договорів, по-друге, правомірність включення до складу валових витрат суми коштів, сплаченої на виконання останніх.

Щодо висновків суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент виписування податкових накладних Позивачу ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Ас Буд Груп», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Торсистем Бутсбах», ТОВ «Елестропромкомплекс», ТОВ «Цс-Таб», ТОВ «Біолан Україна Груп», ТОВ «Алігус», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Цитадель-Буд» були зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а також платниками податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у Відповідача не було.

Окрім іншого, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть встановлення факту взаємовідносин Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання не є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Промтех Інвест», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту та валових витрат від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех Інвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.