Ухвала

від 20.12.2013 по справі 805/15657/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №805/15657/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участю представника позивача Борозенцева С.В., представника відповідача Карташева О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 805/15657/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІІПТмаш - Дослідний завод» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01.11.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 серпня 2013 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000022202/1822 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 1890,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 472,50 грн.; № 0000032202/1820 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 1800,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 450,00 грн. Позивач вважає, що зазначені рішення не відповідають вимогам чинного законодавства і суттєво порушують його права та законні інтереси, а тому просив суд визнати такі рішення недійсними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.08.2013 року № 0000022202/1822.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.08.2013 року № 0000032202/1820.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на положення ст. ст. 138, 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що факт отримання товару є складовою дій, які супроводжують реальні зміни майнового стану платника податків та дають право на віднесення сум до податкового кредиту та формування валових витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

З 08.07.2013 року по 12.07.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НІІПТмаш - Дослідний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за січень, квітень 2012 року та витрат по деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року по господарських відносинах з платником податків ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» та подальшої реалізації придбаних товаро-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ).

За результатами перевірки податковим органом складено акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за січень, квітень 2012 року та витрат по деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року по господарських відносинах з платником податків ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» та подальшої реалізації придбаних ТМЦ № 84/05-15-22-02-31037821 від 19.07.2013 року. В акті перевірки вказано на порушення позивачем - пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.3, 198.6 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість всього на суму 1800,00 грн., у т.ч. за січень 2012 року у сумі 900,00 грн. та за квітень 2012 року у сумі 900,00 грн.; пп. 138.2, пп. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток всього за 1 півріччя 2012 року на суму 1890,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 945,00 грн. та за 2 квартал 2012 року на суму 945,00 грн. (а.с. 82-98).

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «НІІПТмаш - Дослідний завод» здійснюється поза межами правового поля, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» та ТОВ «НІІПТмаш - Дослідний завод» не спричинили реального настання юридичних наслідків. При цьому податковий орган послався на матеріали документальної позапланової перевірки, а саме: на акт перевірки № 79/2200/33795280 від 17.05.2013 року, складений ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя відносно ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» щодо господарських відносин з платниками податків здійснено без мети настання реальних наслідків.

24.07.2013 року позивачем подано заперечення на акт перевірки (а.с. 100-102).

Відповіддю від 01.08.2013 року № 1683/10/05-15-22-02 на заперечення податковий орган залишив без задоволення зазначене заперечення (а.с. 105-112).

На підставі акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013 року № 0000022202/1822, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2362,00 грн. з них за основним платежем 1890,00 грн., за штрафними санкціями 472,50 грн. та № 0000032202/1820, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2250,00 грн. з них за основним платежем 1800,00 грн., за штрафними санкціями 450,00 грн. (а.с. 113, 114).

Позивач оскаржив зазначені повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Донецькій області (а.с. 115-117).

Рішенням про результати розгляду скарги від 15.10.2013 року № 4297/10/05-99-10-05-12-1 Головного управління оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 118-123).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень з наступних підстав.

Проблемним питання даного спору є правомірність сумніву податкового органу щодо реальності господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» та наявність підстав для виникнення права на податковий кредит та визначення податкових зобов'язань.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом цього Кодексу.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3); якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено сплачені суми до податкового кредиту по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ».

Встановлено, що позивачем було отримано від ТОВ «ВТС - Укрінвест» тігель графітовий ф300/210*600 мм на загальну суму 10 800,00 грн., у тому числі податку на додану вартість 1 800,00 грн.

На підтвердження зазначеного позивачем надано первинні документи, а саме: рахунок-фактура № СФ-0000005 від 19.01.2012 року, рахунок-фактура № СФ-0000025 від 23.03.2012 року; видаткові накладні № РН-0000040 від 20.01.2012 року та № РН-0000228 від 06.04.2012 року; податкові накладні № 42 від 20.01.2012 року та № 8 від 05.04.2012 року; виписки з рахунку щодо оплати вартості отриманого від ТОВ «ВТС - УКРІНВЕСТ» товару (а.с. 9-12,17-20).

Суми податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних було включено до складу податкового кредиту за січень, квітень 2012 року та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з податку на додану вартість за січень, квітень 2012 року.

Транспортування вказаної продукції проведено автомобільним транспортом за рахунок позивача підприємством - перевізником ТОВ «Ін - Тайм».

На підтвердження поставки товару позивачем надані наступні письмові докази: декларації про прийняття вантажу № ЗАП-001746 від 20.01.2012 року та № 3ПП-002820 від 09.04.2012 року, за якими позивачем отримано від ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» тигель, пункт навантаження - м. Запоріжжя, пункт розвантаження - м. Краматорськ; акт № ОУ-0001793 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2012 року щодо надання послуг з організації перевезення вантажів, а також акт № ОУ-0012340 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2012 року щодо надання послуг з організації перевезення вантажів; рахунок № КРМ-00000017 від 24.01.2012 року на оплату організації послуг з перевезення вантажів згідно декларації № ЗАП-001746 від 20.01.2012 року, та рахунок № КРМ-00000211 від 11.04.2012 року на оплату організації послуг з перевезення вантажів згідно декларації № 3ПП-002820 від 09.04.2012 року; виписки з рахунку щодо оплати послуг з перевезення вантажів (транспортних послуг) (а.с. 13-16, 24-26).

Посилання податкового органу на акт перевірки № 79/2200/33795280 від 17.05.2013 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, у якому вказано, що діяльність ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» з ТОВ «Дидактика» за період з 01.12.2011 року по 30.04.2012 року, з ПП «Екоскан Сервіс» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з ПНВП «Техніка» за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року має ознаки нереальності здійснення господарських взаємовідносин з платниками податків, є безпідставним, оскільки позивач у відповідності до положень Податкового Кодексу України не повинен відповідати за діяльність не тільки свого контрагента, а і по всьому ланцюгу постачальників (а. с. 144 - 159).

Посилання податкового органу на те, що при перевезенні вантажу до позивача було вказано 3 місця, а тиглів всього було чотири, є недоречним, оскільки вантажі відправлялися двічі по 3 місця, а за вказаними посилками оприбутковувались кожного разу по два тиглі і докази їх використання в господарській діяльності позивача знайшли своє підтвердження в матеріалах справи. Тим більше, що найменування вантажу в супроводжувальних документах не визначалась.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність віднесення позивачем сплачених сум до податкового кредиту, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту. З огляду на що посилання апелянта на відсутність фактичних обставин, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, є не тільки необґрунтованими, а й бездоказовими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій і рішень.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 805/15657/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 805/15657/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІІПТмаш - Дослідний завод» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Юрко

А.А. Блохін