Постанова

від 13.12.2013 по справі 826/16519/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2013 року № 826/16519/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу: за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві Т-тя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл торг» провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006402208, №0006392208 від 02.10.2013р. На підставі ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" звернулося до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006402208, №0006392208 від 02.10.2013р.

В судовому засіданні 12.11.2013р. суд протокольною ухвалою залучив до участі в справі в якості третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Саноіл Торг».

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, крім того надав пояснення з приводу виконання товариством зобов'язань перед позивачем по укладеним правочинам.

У судовому засіданні 28.11.2013р. суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 16.09.2013р. за №1307/26-58-22-08-11/35212233 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 185.1, п. 186.1, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 320 054,00 грн., а також п. 138.1.1., п. 138.2, п. 139.1.9 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 348 057,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0006402208 від 02.10.2013р. яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку по прибутку підприємств у розмірі 348 057,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 515,00 грн.;

№ 0006392208 від 02.10.2013р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 320 054,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 467,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання, про підставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, у перевіряємий період, слугувало встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту та валових витрат коштів сплачених на користь ТОВ «Саноіл торг» на підставі господарських договорів укладеними такими суб'єктами господарювання у перевіряємому періоді, оскільки правочини, укладені позивачем з даним контрагентом укладено без мети настання реальних наслідків, та на переконання податкового органу є нікчемними.

В основу висновків податкового органу про безтоварність правочинів укладених між позивачем та контрагентом, покладено постанову слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, лейтенанта податкової міліції Удовиченко Д.Г., про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 11.07.2013р. ТОВ «Рент-Альянс» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Саноіл Торг». Вказана постанова в свою чергу ґрунтується на акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013р. №788/22-20/37269136 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інфініті» за період з 21.03.2011р. по 30.09.2012р.

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» правочинів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг», зокрема такі правочини не визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Саноіл торг» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.2011р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.2011р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» правочинів та реальність настання їх умов.

Документація яка підтверджує виконання контрагентом зобов'язань за господарськими договорами надана позивачем суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Також судом дано критичну оцінку посиланням відповідача на постанову органу досудового розслідування та акт податкової перевірки реальності відносин між ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Інфініті», висновки яких покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили винесення спірних рішень.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що дії податкових органів щодо складання акту податкової перевірки реальності відносин між ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Інфініті» визнано у судовому порядку протиправними, дана обставина зокрема підтверджується наявною у матеріалах справи копією постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013р. по справі № 826/5797/13-а (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013р.), відповідно до якої: (1) визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг», за результатами якої 22.03.2013р. було складено акт № 788/22-20/37269136, та в зазначені в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «Інфініті»; (2) заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену в акті документальної невиїзної позапланової перевірки від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «Інфініті».

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій з протоколів допитів керівників ТОВ «Саноіл Торг» (від 25.03.2013р.) та ТОВ «Інфініті» ОСОБА_2 (від 21.03.2013р.) діяльність вказаних підприємств є реальною.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договорів, які укладалися позивачем з ТОВ «Саноіл торг», а висновки про його нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходить до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 02 жовтня 2013 року №0006402208 та №0006392208.

Судові витрати у розмірі 2294,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" (код ЄДРПОУ 35212233, адреса: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, буд. 2, офіс 304) з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій