Постанова

від 06.02.2014 по справі 826/16519/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16519/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл торг" про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006402208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку по прибутку підприємств у розмірі 348 057,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 515,00 грн., та №0006392208 від 02.10.2013р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 320 054,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 467,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано протиправними та скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 02 жовтня 2013 року №0006402208 та №0006392208.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено акт від 16.09.2013р. за №1307/26-58-22-08-11/35212233 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 185.1, п. 186.1, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 320 054,00 грн., а також п. 138.1.1., п. 138.2, п. 139.1.9 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 348 057,00 грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених порушень податкового законодавства податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0006402208 від 02.10.2013р. яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку по прибутку підприємств у розмірі 348 057,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 515,00 грн.;

№ 0006392208 від 02.10.2013р., яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 320 054,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52 467,00 грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та надуманими, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочинам, укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, згідно наявних матеріалів справи, між TOB «Саноіл Торг» (Продавець) та TOB «Рент-Альянс» (Покупець), було укладено ряд договорів купівлі-продажу продукції та матеріалів, а саме: №1701Ж від 17.01.2011 року; №03-02-12 від 03.02.2012 року.

Предмет даних договорів: відповідно до умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію та матеріали (надалі також - товар а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплати його на умовах, визначених даним договором. Найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору.

Згідно Специфікацій №1 до договору купівлі-продажу №1701Ж від 17.01.11 сторони

погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений Продавцем Покупцю у

відповідності до умов Договору купівлі-продажу №1701Ж від 17.01.11 р.

Умови поставки - ЕХW - м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 89 (доставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється шляхами Покупця і за його рахунок. Мито та інші збори пов'язані з вивезенням товару на експорт за рахунок Покупця. Всі митні та експортні податки та інші витрати пов'язані з ліцензією на експорт та митними процедурами здійснюється за рахунок Покупця.) Термін поставки - до 15 березня 2011 року включно.

Згідно Специфікацій №1 до договору купівлі-продажу №03-02-12 від 03.02.12 року сторони погодили асортимент, ціну та кількість товару, який буде поставлений Продавцем

Покупцю у відповідності до умов Договору купівлі-продажу №03-02-12 від 03.02.12 року.

Призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється Покупцем за його рахунок. Мито та інші збори пов'язані з вивезенням товару на експорт, їх оплата за рахунок Покупця. Всі митні та експортні податки та інші витрати пов'язані з ліцензією на експорт та митними процедурами здійснюється за рахунок Покупця. Термін поставки - до 31 травня 2012 року включно.

Умови поставки - EXW - м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (доставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних відвантажувальних документів здійснюється шляхами Покупця і за його рахунок. Мито та інші збори пов'язані з вивезенням товару на експорт, їх оплата за рахунок Покупця. Всі митні та експортні податки та інші витрати пов'язані з ліцензією на експорт та митними процедурами здійснюється за рахунок Покупця.) Термін поставки - до 30 серпня 2012 року включно

TOB «Саноіл Торг» на адресу TOB «Рент-Альянс» згідно вищезазначених договорів та специфікацій до нього було виписано акти приймання-передачі та податкові накладні.

Разом з тим, колегія судів зазначає, що товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт відвантаження/транспортування товару, реквізити перевізника, розрахунки за відвантаження /транспортування товару та документи, які підтверджують якість товару у відповідності до діючого законодавства, до перевірки не надані.

Акти прийому-передачі товару по кількості та якості до договору купівлі-продажу №701Ж від 17.01.11 суду не надано.

Крім того, не надано документів, щодо оформлення працівників TOB «Рент-Альянс», які б підтверджували перебування посадових осіб в м. Миколаєві для складання вказаних договорів та прийому товару, а саме: наказ на відрядження, відрядні посвідчення, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та інших документів, що підтверджують факт прибуття та перебування працівників у м. Миколаєві.

Разом з тим, судом встановлено, що TOB «Рент-Альянс» в особі директора Плєнокосова М.В., який діє на підставі Статуту з однієї сторони і TOB «Югекотоп» (код ЄДРПОУ 35674119) в особі директора Плукчі О. Д., який діє на підставі Статуту (далі -Комісіонер) з іншої сторони, разом іменовані як Сторони, а окремо - Сторона, заключили Договір комісії №170ЇЖ від 17.01.11 року про нижчезазначене:

Комітент поручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну чи декілька зовнішньоекономічних операцій по продажу макухи з насіння соняшнику, ДСТУ 80-96 (далі - Товар), в кількості яка перераховується у відповідному Додатку до даного Договору комісії. Мінімальна експортна ціна вказується Комітентом в Додатку. Товар є власністю Комітента до моменту його реалізації Покупцю-нерезиденту.

Комісіонер зобов'язується здійснити пошук Покупців Товару за межами України, заключите від свого імені експортні контракти з Покупцями Товару. Забезпечити митне і транспортне оформлення Товару і здійснити його поставку на експорт. Забезпечити митне і транспортне оформлення Товару і здійснити його поставку на експорт, в т.ч. оформити вантажну митну декларацію у відповідності з митним режимом експорту з зазначенням Комітента в якості відправника/експортера Комісіонера в якості особи відповідальної за фінансове врегулювання. Забезпечити у відповідності з умовами контракту на продажу Товару на експорт виплату обов'язкових транспортних зборів і платежів, встановлених діючим законодавством. Заключите від свого імені договори з митними брокерами на здіснення митного оформлення Товару, договорів поручения (агентських договорів) і інших договорів пов'язаних з виконанням обов'язків Постачальника Товару на експорт. Забезпечити зберігання, відвантаження, приймання, передачу і супроводження Товару, продати Товар на умовах поставки FOB - Миколаївський морський торгівельний порт і по ціні не менше, вказаної в додатках, у випадку зміни мінімальної ціни продажу, про це буду складено відповідний додаток до Договору. Не пізніше, чим через 10 днів після закінчення поставки Товару Покупцю і отримання оплати за Товар надати Комітенту письмовий звіт про виконання комісійного завдання із зазначенням дати продаж " Товару і акт " виконаних робіт, надати Комітенту підтверджуючі документи.

Комітент зобов'язаний передати Комісіонеру згідно актів про прийом Товару по якості і кількості Товар. Оплатити Комісіонеру винагород - в порядку і на умовах, передбачених даним Договором.

Базис поставки на експорт: Миколаївський морський торгівельний порт (доставка товару до пункту призначення та оформлення необхідних вивантажувальних документів здійснюється шляхами Продавця і за його рахунок. Мито та інші збори пов'язані з вивезенням товар - на експорт, їх оплата за рахунок Продавця. Всі митні та експортні податки та інші витрати пов'язані з ліцензією на експорт та митними процедурами здійснюється за рахунок Продавця).

Однак, товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт відвантаження/транспортування товару, реквізити перевізника, розрахунки за відвантаження /транспортування товару та документи, які підтверджують якість товару у відповідності до діючого законодавства, до перевірки не надані

У відповідності до Договору комісії № 1701Ж від 17.01.2011 TOB «Югекотоп» уклало Контракт №0084/11 від 21.01.11 з компанією «Огехім Limited» та відвантажило товар на експорт відповідно до вантажної митної декларації №504000018/2011/000914. Дата фактичного вивезення товару - 31.03.11. Вартість понесених додаткових витрат із розшифровками цих витрат Комісіонер надав Комітенту у повному обсязі в Звіті Комісіонера від 15.04.11 №1.

У відповідності до Договору комісії № 0302К від 03.02.12 TOB «Югекотоп» уклало Контракти №0305/12 від 15.03.12 та №0404/12 від 03.05.12 з компанією «Огехім Limited» та відвантажило товар на експорт відповідно до вантажних митних декларацій №504050000/2012/101307 та №504050000/2012/102309. Датою фактичного вивезення товару є 28.04.12 та 23.07.12 відповідно. Вартість понесених додаткових витрат із розшифровками цих витрат Комісіонер надав Комітенту у повному обсязі в Звітах Комісіонера від 30.05.12 №1 та від 22.08.12 №2.

Документи щодо якості, відповідності стандарту та походження товару (сертифікати виробника продукції, посвідчення якості на товар, документи, щодо транспортування товару, страхування товару тощо) суду не надано.

Також, в ході аналізу податкової звітності контрагента позивача, було податковим органом було встановлено наступне.

Так, листом СВ ДШ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 11.07.13 №824/7/09-006 до перевірки надано постанову від 11.07.13 слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДШ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, лейтенанта податкової міліції Удовиченко Д.Г., про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 по 11.07.13 TOB «Рент-Альянс» (код за ЄДРПОУ 35212233) по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB «Саноіл Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136), згідно якої встановлено наступне: «..У провадженні управління розслідування особливо важливих справ ГСУДПС України перебувають матеріали досудового розслідування №32013110100000031 за ознаками злочину, передбаченого ч.З ст.212 КК України та щодо невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Згідно вказаної схеми, невстановлені розслідуванням особи, створили документальне оформлення купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання за участю суб'єктів господарської діяльності ПП «Тоерис» (код ЄДРІЮУ 32907616), TOB «Інфінітпі» (код ЄДРПОУ 37585953), TOB "ОРГАНИК СИГМА" (код ЄДРІЮУ 37758305), TOB "ПРІНКО" (код ЄДРПОУ37992308), TOB "ТРАНСРЕГІОНАЛ-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38086634), TOB "МАРВЕЛ+" (код ЄДРПОУ 38170228), TOB "ФОРСАЖ 2011" (код ЄДРПОУ 37698409), TOB "АГРОТИТОРГ" (код ЄДРПОУ 38386430). TOB "ОЛ1Я-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 37104971). TOB "ПАРИТЕТМ" (код ЄДРПОУ 37386073), TOB "МЕЛ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 34949789), TOB "ДИЛЕН" (код ЄДРПОУ 30900404), TOB "КАЇР-МИКОЛАЇВ" (код ЄДРПОУ 31613639), TOB "ТКАЛУНІТ" (код ЄДРПОУ 35320911), TOB "АЕРОКЛУБ 2012" (код ЄДРПОУ 38247452), TOB "ЮГЕКОТОП" (код ЄДРПОУ 35674119), TOB "ЦЕНФИНТОРГ-ЮГ" (код ЄДРПОУ 35989010). TOB "ШЕЛ-ВЕСТ" (код ЄДРПОУ 36955595), ГОВ "ЮГЕВРОТРАНС" (код ЄДРПОУ 36622779), TOB "ПК РЕМТОРГ" (код ЄДРПОУ 35106542), TOB "СПІКЕР КОМ" (код ЄДРПОУ 37992711), TOB «ГОЛДФІШ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38275156), TOB "ЮЖЦЕНТР ТОРГ" (код ЄДРПОУ 35988986), ПАТ "АВТОПРОДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 3117910), б тому числі, що здійснюють фіктивну діяльність, та за участю TOB «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136), яке задіяли в якості транзитного підприємства в злочинному ланцюзі незаконної мінімізації податкових зобов'язань з податку па додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Згідно акту ДПІ у Шевченківському р-ні м.Києва ДПС від 22.03.2013 №788/22 -20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки TOB «Саноіл Торг» (код за ЄДРПОУ 37269136) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «Інфініті» (код за ЄДРПОУ 37585953) за період з 21.03.2011 по 30.09.2012 року». Згідно матеріалів перевірки встановлено наступне:

TOB «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) мав взаємовідносини із TOB «Інфініті».

(код за ЄДРПОУ 37585953), за результатами проведеного аналізу звітності TOB «Інфініті»

встановлено, що основних фондів підприємство не має, внесок до статутного фонду є

мінімальним, на підприємстві офіційно працевлаштована одна особа, складських приміщень

та автотранспорту підприємство не має; у перевіряємому періоді TOB «Саноіл-Торг» формував податковий кредит у значних обсягах від TOB «Інфініті» який в свою чергу не мав можливостей здійснювати фінансово-господарську діяльність в зв'язку з відсутністю необхідних умов, транспорту персоналу та ід. Окрім цього первинних документів які б підтверджували взаємовідносини з контрагентами до перевірки не надано у зв'язку з викраденням;

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта, що перевіркою TOB «Саноіл Торг» (акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 26.034.2013 №1266/22-20/37269136) не підтверджено факт реального вчинення господарських : нерадій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. які підпадають під визначення п.187.1 ст.187, п. 198.1. п.198.2, 198.3 та п.198.6 ст.198 П : папкового кодексу України.

Тобто відсутній правочин між TOB «Саноіл Торг» та TOB «Рент-Альянс», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст.234 Цивільного Кодексу України).

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, так:

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (далі по тексту Закон від 16.07.99 № 996-XIV), із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені піл час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства віл імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2 ст.3 Закону від 16.07.99 №996-ХІУ - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.99 №996-ХІ\7 визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Згідно з п.2.4, п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ст.8 Закону від 16.07.99 №996-ХІУ, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Ведення податкового обліку регламентується, зокрема, Податковим кодексом України, Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 25.01.11 №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за №197/18935, та Наказом ДПА України від 21.02.11 №114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.03.11 за №397/19135, так:

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагенту позивача ТОВ «Саноіл торг» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідне для виконання такого виду діяльності, як поставка товару - обладнання (у великих обсягах та на значні суми), а також виконання будівельно-монтажних робіт без залучення субпідрядних організацій.

У зв'язку з цим, контрагент позивача фактично не міг самостійно здійснювати господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Саноіл Торг» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності таким контрагентом позивача.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Саноіл Торг» та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності будь яких матеріальних та трудових можливостей, жодна господарська діяльність здійснюватися не може.

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином його контрагент мав змогу виконувати послуги з поставки товару (у великих обсягах та на значні суми).

Отже, доказами по справі підтверджується, що зазначений контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Саноіл Торг» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і валові витрати та податковий кредит.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України , під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ , недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України , підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України ).

Згідно зі статтею 56 ГК України , суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Отже, доказами по справі підтверджується, що зазначений контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини позивача з ТОВ «Саноіл Торг» вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і валові витрати та податковий кредит.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначив: «Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 р.) зазначено: «здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій».

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу ІІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

А отже, на підставі таких неналежним чином оформлених податкових накладних, не може формуватися податковий кредит з ПДВ, та валові витрати.

Враховуючи наведені вище факти, вбачається проведення контрагентом позивача ТОВ «Саноіл Торг» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

З огляду на зазначене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Саноіл Торг» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р ., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України , оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість та право на формування валових витрат.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р . зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Саноіл Торг» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що господарські операції (зокрема, купівля техніки), здійснені на виконання правочинів, є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань, а дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції.

Водночас колегія суддів встановила відсутність первинних документів, які за даних обставин мають складатися під час виконання поставки товарів, а також відсутність економічних причин систематичного придбання позивачем техніки з її наступним поверненням, та прийшла до висновку про створення товариством імітації операцій з поставки товарів з метою одержання податкової вигоди у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та визнає незаконним формування позивачем даних податкового обліку за цими операціями.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлена безтоварність угод укладених між позивачем та контрагентами, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

З огляду на вищезазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рент-Альянс» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року - скасувати .

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рент-Альянс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Саноіл торг" про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.