ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/10767/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Костенка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-АЛЬЯНС» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року по справі № 826/16519/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-АЛЬЯНС» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Саноіл торг», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-АЛЬЯНС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006402208 від 02 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку по прибутку підприємств у розмірі 348057,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52515,00грн. та №0006392208 від 02.10.2013 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 320054,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 52467,00грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року у даній справі позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення з огляду на безпідставність їх прийняття.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-АЛЬЯНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 30.06.2013 року.
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 185.1, п.186.1, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 320054,00 грн., а також п. 138.1.1, п. 138.2, п. 139.1.9 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 348057,00 грн.
У зв'язку із встановленням зазначених порушень податкового законодавства податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що доказами по справі підтверджується здійснення ТОВ «Саноіл Торг» фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля та вчинення ним взаємовідносин з іншими контрагентами без наміру створення реальних правових наслідків, а тому вони є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання так і валові витрати та податковий кредит.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в основу висновків податкового органу про безтоварність правочинів, укладених між позивачем та контрагентом, покладено постанову слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, лейтенанта податкової міліції Удовиченко Д.Г., про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 11.07.2013 року ТОВ «РЕНТ-АЛЬЯНС» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Саноіл Торг». Вказана постанова в свою чергу ґрунтується на акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.2013 року №788/22-20/37269136 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Інфініті» за період з 21.03.2011 року по 30.09.2012 року.
Разом з тим, доводи відповідача про фіктивність укладених позивачем з ТОВ «Саноіл торг» правочинів не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки, з огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідач не надав доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.
В матеріалах справи наявна документація, яка підтверджує виконання контрагентом зобов'язань за спірними господарськими договорами, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає сумнівів щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Також судом першої інстанції правомірно надано критичну оцінку посиланням відповідача на постанову органу досудового розслідування та акт податкової перевірки реальності відносин між ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Інфініті», висновки яких покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили прийняття спірних рішень.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що дії податкових органів щодо складання акту податкової перевірки реальності відносин між ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Інфініті» визнано у судовому порядку протиправними. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2013 року по справі № 826/5797/13-а (залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року), відповідно до якої визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг», за результатами якої 22.03.2013 року було складено акт № 788/22-20/37269136, та зазначені в акті висновки щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «Інфініті»; заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену в акті документальної невиїзної позапланової перевірки від 22.03.2013 року № 788/22-20/37269136 щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Саноіл Торг» по взаємовідносинах з ТОВ «Інфініті».
Також, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій з протоколів допитів керівників ТОВ «Саноіл Торг» та ТОВ «Інфініті» діяльність вказаних підприємств є реальною.
Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом першої інстанції встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.
Крім того, відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, у відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі акта перевірки, призначеної відповідно до постанови слідчого слідчої групи Головного управління ДПС України - слідчого СВ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, лейтенанта податкової міліції Удовиченко Д.Г. та відповідно до положень Кримінально процесуального кодексу.
Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ-АЛЬЯНС» задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2013 року по справі № 826/16519/13-а.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписКостенко М.І.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38442439 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Голубєва Г.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні