Ухвала

від 17.12.2013 по справі 8/134

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 876/7165/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Шуптар Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на постанову Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до управління пенсійного фонду України в. м. Хуст та Хустському районі про визнання протиправною та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі про визнання протиправною та скасування рішення № 217 від 30.03.2007 року. В позовній заяві позивач посилається на те, що між ним та ВАТ «Хустська взуттєва фабрика» не укладалося договору на розрахунково-касове обслуговування, у зв'язку з чим позивач не повинен був і не мав можливості здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків вказаного товариства.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова мотивована тим, що законодавством встановлено обов'язок банків перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач її оскаржив, який вважає, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі посилання робляться на ті ж обставини, зазначені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторони, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон) встановлено, що установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Пунктом 2 ч. 10 ст. 106 Закону передбачена відповідальність банків за недодержання вимог ч. 12 ст. 20 Закону (в розмірі суми страхових внесків, які підлягають сплати страхувальником).

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що Законом на банки покладено обов'язок перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.

Спеціалістами управління Пенсійного фонду України в Хустському районі встановлено порушення п. 6 ст. 20 Закону та п.п. 5.1.5., 5.1.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», ВАТ «Хустська взуттєва фабрика» здійснювало виплату заробітної плати (доходу), на який нараховуються страхові внески, без перерахування сум страхових внесків. В порушення п. 12 ст. 20 Закону установою Хустського відділення «Укрсоцбанк» здійснювалася видача коштів на оплату праці без одночасного подання платіжних документів клієнтом про перерахування сум страхових внесків.

За період з 01.09.2005 року по 01.02.2007 року Банк здійснив видачу коштів на заробітну плату працівникам підприємства «Хустська взуттєва фабрика» в сумі 132092,74 грн., на яку відповідно до п. 1 ст. 19 Закону мало бути нараховано та сплачено до Пенсійного фонду 42247,18 грн. За даний період Банком прийнято від підприємтсва платіжних доручень на сплату страхових внесків та перераховано до Пенсійного фонду коштів у сумі 0 грн., а тому відповідно до п.2 ч. 10 ст. 106 Закону Банк несе відповідальність за порушення вимог ч. 12 ст. 20 Закону у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Крім того, абзацом 5 п. 3.9. глави 3 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлено, що якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачою (перерахування) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум, Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки, згідно з актом документальної перевірки від 03.03.2007 року № 19 та актом перевірки Хустського відділення АКБ СР «Укрсоцбанк» від 29.03.2007 року № 4 Банком було видано кошти на виплату заробітної плати ВАТ «Хустська взуттєва фабрика» без одночасної сплати страхувальником відповідних сум страхових внесків до Пенсійного фонду, недоотримана сума яких становить 42247,18 грн., застосування до Банку фінансової санкції, передбаченої п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону є правомірним.

Таким чином, колегія суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення, постанову Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2013 року у справі № 8/134 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький