Ухвала

від 12.12.2013 по справі 826/10703/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10703/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавілон Україна» про нарахування та сплату податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавілон Україна» про зобов'язання на підставі рішення суду нарахувати та сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 497 870,00 грн. та 124 468,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій на р/р 34129999700008, одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 36866872; зобов'язання здійснити коригування показників податкової звітності шляхом зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІІ квартали 2012 року в сумі 6 898 080,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 268 від 08 лютого 2013 року «Про проведення документальної позапланової перевірки», направлень № 193, № 194 від 08 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавілон Україна», ідентифікаційний код 37726624, з питань повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 15 червня 2011 року по 30 вересня 2012 року, про що складено акт № 521/22-5-04/37726624 від 21 лютого 2012 року (помилково вказано 2012 рік замість 2013 рік).

Як вбачається з акта перевірки, встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гавілон Україна» пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 497 870,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІІ квартали 2012 року в сумі 6 898 080,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001362250 від 12 березня 2013 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 622 338,00 грн., в тому числі, 497 870,00 грн. - за основним платежем та 124 468,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001372250 від 12 березня 2013 року, яким відповідачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності податком на прибуток на 6 898 080,00 грн. за 3 квартали 2012 року.

Не погоджуючись з несплатою відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи встановлено, що в акті перевірки зазначено, що в результаті аналізу господарських операцій з поставки кукурудзи на підставі укладених між відповідачем та його контрагентом (пов'язаною особою) зовнішньоекономічних контрактів та співставлення ціни, за якою ТОВ «Гавілон Україна» здійснювало експорт пов'язаній особі - одержувачу компанії «GAVILON GENEVA SARL», з рівнем світових цін на підставі отриманої від Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» інформації, встановлено відхилення договірної ціни від звичайної ціни більш, ніж на 20 відсотків.

У матеріалах справи наявні копії контрактів, укладених між ТОВ «Гавілон Україна» та «GAVILON GENEVA SARL» на поставку кукурудзи українського походження урожаю 2011 року: № CS1001 від 06 грудня 2011 року, ціна товару 216,50 дол. США за одну тону, умови поставки СРТ (Інкотермс), період поставки з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року; № CS1002 від 09 грудня 2011 року, ціна товару 208,50 дол. США за одну тону, умови поставки СРТ (Інкотермс), період поставки з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року; № CS1003 від 29 грудня 2011 року, ціна товару 213,50 дол. США за одну тону, умови поставки СРТ (Інкотермс), період поставки з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року; № CS1006/РС10185 від 10 травня 2012 року, ціна товару 242,50 дол. США за одну тону, умови поставки СРТ (Інкотермс), період поставки з 25 квітня 2012 року по 25 червня 2012 року.

Як зазначено в листі ДП «Держзовнішінформ», за наявною на поточний момент інформацією орієнтований рівень експортних цін на ринку України на умовах поставки FOB - порти Чорного моря складав: 23 лютого 2012 року - 255-265 дол. США за одну тону; 28 березня 2012 року - 260-270 дол. США за одну тону; 25 квітня 2012 року - 255-267 дол. США за одну тону; 20 червня 2012 року - 240-250 дол. США за одну тону; 25 липня 2012 року - 294-304 дол. США за одну тону (нового врожаю).

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, в листі ДП «Держзовнішінформ» навів рівень експортних цін на ринку України на умовах поставки FOB - порти Чорного моря, водночас, контракти № CS1001 від 06 грудня 2011 року, № CS1002 від 09 грудня 2011 року, № CS1003 від 29 грудня 2011 року, № CS1006/РС10185 від 10 травня 2012 року укладені відповідачем на умовах СРТ (Інкотермс).

Також, за способом виконання зобов'язання укладені контракти є форвардними, що означає фіксацію ціни контракту під час укладення такого форвардного контракту.

Проте, як вбачається з акта перевірки, податковим органом для співставлення взято ціни на кукурудзу станом на дати, зазначені в листі ДП «Держзовнішінформ», що не відповідає датам оформлення вантажно-митних декларацій, які досліджувались під час перевірки.

Крім того, за змістом наявних в матеріалах справи висновків ДП «Держзовнішінформ» № 11/86 від 23 січня 2012 року, № 11/87 від 23 січня 2012 року, № 11/88 від 23 січня 2012 року, № 746 від 28 травня 2012 року, контрактні ціни на кукурудзу фуражну на умовах поставки СРТ на момент укладення контрактів № CS1001 від 06 грудня 2011 року, № CS1002 від 09 грудня 2011 року, № CS1003 від 29 грудня 2011 року, № CS1006/РС10185 від 10 травня 2012 року знаходяться в межах ринкового рівня цін на кукурудзу фуражну.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пп. 151.2.1 п. 151.2 ст. 151 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

За змістом п. 39.1 ст. 39 ПК України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 39.15 ст. 39 ПК України, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Згідно з п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчий стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Згідно з пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні ціни при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при встановленні факту невідповідності рівня звичайних цін, за якими здійснювалась реалізація товару відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів, податковий орган діяв з порушенням наведених законодавчих норм, оскільки не довів та не надав достатньо доказів того, що ціна зовнішньоекономічних контрактів не відповідає рівню звичайної ціни.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гавілон Україна» про нарахування та сплату податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування є необґрунтованими та не засновані на нормах права, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено необґрунтованість твердження позивача про відхилення договірної ціни за укладеними контрактами від звичайної ціни більш, ніж на 20 відсотків.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.