Ухвала

від 09.12.2013 по справі 2а-5002/09/2/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-5002/09/2/0170

09.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 17.10.2013 року у справі №2а-5002/09/2/0170

за позовом Виробничо-споживчого кооперативу «Сім'я» (вул. Об'єздна, буд.10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації (вул. Ракетна, 34, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000),

Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції (вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000),

третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Південна» (вул. Шкільна, буд.1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000),

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.2013 року адміністративний позов Виробничо-споживчого кооперативу «Сім'я» до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Південна», про спонукання до виконання певних дій задоволений частково.

Визнано протиправною викладену у листі №1-2/448 від 22.01.2009 року відмову Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації в реєстрації за Виробничо-споживчим кооперативом «Сім'я» права власності на вагову, розташовану за адресою: Сімферопольський район, с. Перово, в районі вул. Хачірашвілі, буд. 48.

В іншій частині позовних вимог - відмолено у задоволенні позову.

Не погодившись із вищевказаною постановою суду, відповідач - Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризація звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.2013 року у справі №2а-5002/09/2/0170 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 09.12.2013 року представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 09.12.2013 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в апеляційній скарзі просив розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання 09.12.2013 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вбачається з матеріалів справи, Виробничо-споживчий кооператив «Сім'я» звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Сімферопольського районного управління юстиції, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Південна», уточнивши позовні вимоги у порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства, про визнання протиправною відмову Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації у державній реєстрації права власності Виробничо-споживчого кооперативу «Сім'я» на будівлю вагової загальною площею 86,2 кв.м., розташованої під №48 по вул. Хачірашвілі, с. Перове Сімферопольського району АР Крим та зобов'язання Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації виконати дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності Приватного підприємства «Сім'я» на будівлю вагової загальною площею 86,2 кв.м., розташованої під №48 по вул. Хачірашвілі, с. Перове Сімферопольського району АР Крим, мотивуючи позовні вимоги тим, що 19.12.2003 року позивач уклав з Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика Південна» договір №69 купівлі-продажу об'єкта нерухомості - будівлі вагової, розташованої під № 48 по вул. Хачірашвілі, с. Перове Сімферопольського району АР Крим. Позивач з метою врегулювання земельних правовідносин звернувся до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на будівлю, проте відповідачем було відмовлено Виробничо-споживчому кооперативу «Сім'я» в реалізації його права. На думку позивача, зазначені дії Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушують права та охоронювані законом інтереси Виробничо-споживчого кооперативу «Сім'я».

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.04.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Південна» (а.с.9).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2013 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Реєстраційну службу Сімферопольського районного управління юстиції (а.с.100-101).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які б спростували твердження позивача про отримання ним об'єкту - вагової загальною площею 86,2 кв.м., розташованої під №48 по вул. Хачірашвілі, с. Перове Сімферопольського району АР Крим, за договором купівлі-продажу від 19.12.2003 року та оплату його вартості, а тому позивач має законні підстави для реєстрації права власності в порядку, визначеному чинним законодавством. Отже, відмова Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації в реєстрації за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, викладена у листі №12/448 від 22.01.2009 року є протиправною, проте з 01.01.2013 року Сімферопольським районним бюро технічної інвентаризації не вчиняються дії щодо проведення реєстрації прав власності, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов'язання Сімферопольське районне бюро технічної інвентаризації виконати дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності позивача на зазначений об'єкт.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Матеріали справи містять відомості про те, що 19.12.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика «Південна» (продавець) та Виробничо-споживчим кооперативом «Сім'я» (покупець) укладений договір купівлі-продажу №69, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю належну йому споруду вагової у с. Перово, розташовану на землях Перовської сільської ради по вул. Хачірашвілі, 48, а покупець прийняти цю споруду (а.с.4).

Згідно пункту 6 вказаного договору товар передається продавцем покупцю за актом приймання-передачі протягом 3 днів з часу зарахування на розрахунковий рахунок суми грошових коштів, визначених договором.

Відповідно до пунктів 4 та 7 вказаного договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару, підтвердженої бухгалтерськими документами. Реєстрація права власності на товар проводиться покупцем самостійно та за власний рахунок.

За актом приймання-передачі від 19.12.2003 року будівля вагової, розташованої по вул. Хачірашвілі, 48 у с. Перове Сімферопольського району АР Крим передана Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика «Південна» позивачу та останнім сплачена його вартість (а.с.6).

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР, чинного на час укладання договору купівлі-продажу №69 від 19.12.2003 року, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Частиною 1 статті 41 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Так, статтею 224 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором, відповідно до частини 1 статті 128 Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно частини 1 статті 42 Цивільного кодексу Української РСР угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до частини 1 статті 47 Цивільного кодексу Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Водночас, Главою 20 «Купівля-продаж» Цивільного кодексу Української РСР не встановлено нотаріальної письмової форми для договору купівлі-продажу.

Тобто, колегія суддів зауважує, що на час укладання договору купівлі-продажу 19.12.2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика «Південна» та Виробничо-споживчим кооперативом «Сім'я» були відсутні вимоги законодавства щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості, укладених між юридичними особами.

З 01.01.2004 року набрав чинність Цивільний кодекс України, згідно частини 1 статті 15 якого кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює відповідно до закону за власною волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України.

23.01.2009 року Виробничо-споживчий кооператив «Сім'я» звернувся до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації із заявою про реєстрацію права власності на будівлю вагової, розташовану за адресою: Сімферопольський район, с. Перово, район вул. Хачірашвілі, 48, на підставі договору купівлі продажу №69 від 19.12.2003 року, проте листом Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації №1-2/448 від 22.01.2009 року позивачу відмовлено у реєстрації права власності на будівлю вагової, оскільки не посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу не передбачений переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності (а.с.7).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулювались Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно частини 1 статті 4 зазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягали речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема право власності на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно був визначений статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно частини 1 та 3 якої державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Пунктом 5 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, на час звернення позивача до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації із відповідною заявою, визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі - Тимчасове положення).

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 1.5 цього ж Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №9 від 29.08.2013 року вагова під №48, розташована по вул. Хачірашвілі, в с. Перово, Сімферопольського району, АР Крим, є нерозбірною конструкцією та має зв'язок з землею, перемістити яку у просторі без її суттєвого знецінення та зміни цільового призначення неможливо, що відповідно до вимог законодавства та будівельних норм і правил є об'єктом нерухомого майна (а.с.76-84).

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною відмови Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації позивачу в реєстрації права власності на будівлю вагової, викладеної у листі №12/448 від 22.01.2009 року.

Також, судова колегія зазначає, що частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній з 01.01.2013 року, встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) ( частина 1 статті 6 вищевказаного Закону).

Згідно з частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за якими виникло право, уповноваженої особою або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 цього ж Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Отже, як вірно було встановлено судом першої інстанції, з 01.01.2013 року до повноважень Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації не віднесено проведення реєстрації прав власності, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов'язання останнього виконати дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності позивача на будівлю вагової.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 року у справі №2а-5002/09/2/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2013 року у справі №2а-5002/09/2/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова