Ухвала

від 29.10.2013 по справі 820/3741/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 820/3741/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Наномікс» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Наномікс» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2013 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Наномікс» (далі по тексту ТОВ «ТД «Наномікс»), звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (нині - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області) від 21.01.2013 року, прийнятих на підставі акта перевірки від 09.01.2013 року № 29/2201/36988348:

№ 0000252201, яким підприємству за встановлені порушення п. 44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 46.562 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 37.250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9.312 грн. 50 коп.,

№ 0000262201, за встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35.605 грн., в тому числі, за основним платежем - 28.484 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7.121. грн.;

№ 0000272201, за встановлені порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1.316 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ТД «Наномікс» зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 09.01.2013 року № 29/2201/36988348 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ТД «Наномікс» код ЄДРПОУ 36988348, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року» (далі - Акт перевірки).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог підприємства відмовлено.

Судове рішення вмотивовано посиланням на правомірність дій відповідача, та правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки ТОВ «ТД «Наномікс» під час перевірки, не надано податковому органу документів, що підтверджують фактичне перевезення товару, тобто товарно-транспортних накладних, а також документи щодо походження цього товару, який був в подальшому реалізований та відправлений на адресу покупців ТОВ «ТД Наномікс». Надані до перевірки договір та акт здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТД "Наномікс» та ТОВ «Достройстранс» мають дефекти змісту, податкові накладні, отримані від постачальнка ТОВ "Донстройтранс", складені з порушенням Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 "Про порядок заповнення податкової накладної".

Не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в апеляційній скарзі ТОВ «ТД Наномікс» просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року з прийняттям нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Наномікс» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Донстройтранс», їх реальності повноти відображення в обліку за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої 09.03.2013 року складено Акт перевірки № 29/2201/36988348 (а.с. 12-17), в якому зафіксовані порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством TOB «ТД «Наномікс» завищено податковий кредит на загальну суму 29.800 грн., в тому числі: за травень 2010 року на суму податкового кредиту в розмірі 2.600 грн., за липень 2010 року на суму податкового кредиту у розмірі 27.200 грн., що призвело до:

- завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) у сумі 1.316 грн. у липні 2010 року;

- заниження податку на додану вартість у сумі 28.484 грн., в тому числі: за травень 2010 року у сумі 934 грн., за липень 2010 року у сумі 27.550 грн.

- п.44.1 ст. 44 та п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України ТOB «ТД «Наномікс» завищено суму витрат декларації з податку на прибуток у 2 та 3 кварталі 2010 року, які включені до Декларації з податку на прибуток підприємства у сумі 149.000 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2010 року у сумі 37.250 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року у сумі 3.250 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 34.000 грн.

Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на встановлені в ході проведення перевірки обставини, а саме - під час перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Донстройтранс», який перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС. На підставі укладеного договору від 01.04.10 року № 07/Н, податкових накладних, виписаних ТОВ «Донстройтранс» в квітні, липні 2010 року, включило до складу валових витрат у 2-3 кварталах 2010 року суму 149.000,00 грн. та до складу податкового кредиту по зазначеним операціям у травні, липні 2010 року суму 29.800,00 грн.

Згідно акту ДПІ у Київському районі м. Донецька від 27.08.12 р. № 1808/15-4/36306165 перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.08 року по 31.07.12 року та податку на прибуток за період з 01.01.09 року по 30.06.12 року встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.08.2010 року, у підприємства відсутні складські та офісні приміщення, виробничі потужності та транспортні засоби; чисельність працюючих - 1 особа. Також, в акті зазначено, що господарські операції ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.01.09 року по 31.07.12 року щодо придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності, що дало податковому органу підстави для висновку про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ «Донстройтранс» з його контрагентам в періоді, що перевірявся.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ «ТД «Наномікс» не мало підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з вищезазначеним контрагентом.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем відносно позивача прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000252201 на загальну суму податкового зобов'язання 46.562,50 грн., № 0000262201 - 35.605,00 грн. та № 0000272201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за липень 2010 р. - 1.316,00 грн. (а.с. 18-19).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 201 ПК України, згідно із якою право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПКУ собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прями матеріальних витрат: прямих витрат на оплату праці: амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року N 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" подальшими змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність "її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості потінні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні-господарської операції і складання первинного документа.

Враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи податкові накладні (а.с. 21-22), отримані від постачальнка ТОВ «Донстройтранс», складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про порядок заповнення податкової накладної», а саме: в податкових накладних не зазначено ні посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, не вказано також інші даних, що дали б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, така податкова накладна не може бути визнана такою, що посвідчує певні обставини господарських операцій, а відповідно не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача.

Судом встановлено та не спростовано матеріалами справи, що підприємством під час перевірки, не надано документів, що підтверджують фактичне перевезення товару, тобто товарно-транспортних накладних, а також документи щодо походження цього товару, який був в подальшому реалізований та відправлений на адресу покупців ТОВ «ТД Наномікс».

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо неможливості сприймання, наданих до перевірки договору та акту здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТД «Наномікс» та ТОВ «Достройстранс» в якості належного підтвердження перевезення товару, оскільки зазначені документи не містять в особі конкретної адреси та місця призначення отримувача і з них не вбачається кому саме був відправлений товар.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «ТД Наномікс» та не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Наномікс» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2013 року по справі № 820/3741/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) Н.С. Водолажська

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04 листопада 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова