Постанова

від 17.12.2013 по справі 820/9952/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. № 820/9952/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання Тайцева А.Л.

за участю:

представника позивача - Дяденко О.О.

представника відповідача - Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна - начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" , звернувся до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна - начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому після уточнень позовних вимог просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.09.2013 року за №1320302203, що прийнято на підставі акту від 15.05.2013 року №1840/2240/35698941 та Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.08.2013 року №4476/7/20-40-10-04-17; визнати протиправним рішення відповідача про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17, яким скарга позивача залишена без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області проведено документальну перевірку ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та складено Акт №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з контрагентами, за відсутності законних підстав для проведення вищезазначеної перевірки, що викладені у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно, права вимагати надання первинних документів для проведення перевірки. Позивач вважає, що відповідач діяв, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та суперечить вимогам Основного Закону України. На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" зареєстровано управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, що підтверджується Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно копії вказаної вище Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" має код 35698941. Видами діяльності за КВЕД є: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100104239 від 13.03.2008р., має індивідуальний податковий номер 356989420306.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу №856 від 23.04.2013 року, направлення на перевірку №962 від 24.04.2013 р. виданих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну виїзну перевірку ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" (код 35698941) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ «Харківська віконна компанія» (код 34955829, ТОВ «Укрпромснаб» (код 31233254), ПП «Будком Алон» (код 34951473), ТОВ «Дві Призми» (код 36625661), ПФ «Агроіндустрія»( код 31149933), ТОВ УФК «Тритон» (код 37797318), ТОВ «Бест Торг» (код 38322995) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" встановлено порушення: вимог ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено у періоді з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р. податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 856531,80 грн. , завищено податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 1489018,34 гра., заниження суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 645972,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000262240 від 03.06.2013 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 645972,0 грн. за основним платежем (ПДВ) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 322986,0 грн.

ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" не погодившись з вказаним податковим повідомлення-рішенням звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 03.06.2013 року №0000262240.

За результатами оскарження Головним управлінням Міндоходів у Харківській області Рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2013 р. № 1605/10/20-40-10.04-17 (т.1 а.с.41) скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 03.06.2013 року №0000262240 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 48909,0 грн. (основний платіж-32606,0 грн., штрафні (фінансові) санкції -16303,0 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку"- без задоволення.

На підставі зазначеного Рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення №1320302203 від 13.09.2013р. (т.1 а.с.80), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 920049,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 613366,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 306683,00 грн.

Згідно наданого до суду розрахунку податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області донараховане податкове зобов"язання з податку на додану вартість у загальній сумі 920049,00 грн. стосується лише господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК«Тритон» (т.2 а.с. 118).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення стали акти перевірки щодо контрагентів ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку", господарські операції з якими мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме: акт №226/2220/37461147 від 28.03.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Харківська віконна компанія»; акт №266/2220/37797318 від 09.04.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ УФК«Тритон».

Також, відповідач у акті перевірки №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" підприємством не надано документів, що підтверджують фактичне переміщення товарів в просторі, а саме не надано документів щодо транспортування продукції та не доведено подальше використання в господарській діяльності придбаної продукції у контрагентів.

Однак суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та ТОВ «Харківська віконна компанія» було укладено Договір купівлі-продажу № 41 від 22.11.2012 р., відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Харківська віконна компанія») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку") обладнання та будівельні матеріали (форсунки "Ялинка", "Конус", "Піна", "Туман", пристрої захисного відключення, комплекс "пайпе", контролер з ПЗ, частотний регулятор, музичний комплекс з колонками, підсилювачем та DVD-програвачем, шафа комутаційна, шафа трансформаторна, шафа керування, згони, кран кульовий, фланець нерж., відводи гнуті), а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору, кількість, якість та умови поставки Товару визначаються у специфікаціях (накладних), які є невід"ємною частиною договору.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Харківська віконна компанія» протягом листопада-грудня 2012 р. передало у власність ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" зазначене обладнання, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними та видатковими накладними (т.1 а.с. 82-99).

Зобов"язання з оплати обладнання були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента ТОВ «Харківська віконна компанія» безготівкових коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій та платіжних доручень (т.1 а.с.83,85,87,89,91,93,94).

Згідно специфікацій до Договору №41 від 22.11.2012 р. поставка обладнання здійснювалась транспортом покупця за адресою: м. Харків, вул.Балтійська,12 загальною площею 520 кв.м.

Між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку"(орендар) було укладено договір оренди №35 від 01.05.2009 р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об"єкт оренди: приміщення нежилої будівлі, розташоване за адресою: м. Харків, вул.Балтійська,12 загальною площею 520 кв.м.

Фізичне переміщення товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними , подорожніми листами та інш. (т.1 а.с. 121-126,152-155).

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Харківська віконна компанія» було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200062910 (т.1 а.с. 120).

Матеріалами справи підтверджено, що будматеріали, отримані від ТОВ «Харківська віконна компанія» були оприбутковані по складу в ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та списані у повному обсязі у зв"язку з виконанням робіт з капітального ремонту фонтанів в грудні місяці 2012 року по об"єкту "Модернізація фонтанного комплексу за адресою : м. Київ, майдан Незалежності", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №51 від 25.07.2012 р. (замовник-Управління комунального господарства Київської міск. адміністрації), актами №3, №4 та по об"єкту "Капітальний ремонт території біля Палацу Спорту", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №31 від 01.12.11 р. ( замовник- ТОВ "ФАРТ") та актом №1,2 від 17.12.2012 р.

Також, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та ТОВ УФК «Тритон» було укладено Договір № 24 від 16.05.2012 р., відповідно до умов якого продавець (ТОВ УФК«Тритон») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку") фонтанне обладнання (форсунки "Піна", "Віяло", частотний регулятор, фільтр водяний очисний, шафа комутаційна, шафа трансформаторна, шафа керування, світильники світлодіодні, насоси заглибні), а покупець зобов"язується прийняти товар відповідно специфікаціям, які є невід"ємною частиною Договору, та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору.

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ УФК «Тритон» протягом липня-вересня 2012 р. передало у власність ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" зазначене обладнання, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними та видатковими накладними (т.1 а.с. 100-107, 113-119).

Зобов"язання з оплати обладнання були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента ТОВ УФК«Тритон» безготівкових коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.1 а.с.108-112).

Згідно п. 4.3 Договору №24 від 16.05.2012 р. поставка товару здійснюється транспортом покупця протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного Договору. Фізичне переміщення товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними , подорожніми листами та інш. (т.1 а.с. 127-130,152-155).

На час здійснення господарських операцій ТОВ УФК «Тритон» було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200039414 (т.2 а.с. 180).

Матеріалами справи підтверджено, що будматеріали, отримані від ТОВ УФК«Тритон» були оприбутковані по складу в ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та списані у повному обсязі у зв"язку з виконанням робіт з капітального ремонту фонтанів в серпні місяці 2012 року по об"єкту "Модернізація фонтанного комплексу за адресою : м. Київ, майдан Незалежності", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №51 від 25.07.2012 р. (замовник-Управління комунального господарства Київської міск. адміністрації), актами №1, №2 та по об"єкту "Капітальний ремонт парку по бульвару Юр"єва", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №34 від 01.12.11 р. ( замовник- ТОВ "ФАРТ") та актом №1 від 14.08.2012 р.

Суд зазначає, що згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК «Тритон» підтверджується податковими накладними, видатковими накладними , платіжними дорученнями та товарно-транспортними накладними які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК«Тритон» які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та контрагентами: ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК«Тритон» угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мав реальний характер.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання спірних договорів та у момент їх виконання, сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.

Отримані позивачем від ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК «Тритон» зазначені податкові, видаткові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб контрагентів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість, судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків.

Також, посилання відповідача на висновки актів перевірки інших податкових інспекцій , суд вважає необґрунтованим , оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та контрагентами: ТОВ «Харківська віконна компанія», ТОВ УФК «Тритон» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №1320302203 від 13.09.2013 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Щодо іншої частини позовних вимог, а саме визнання протиправним рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17, яким скарга позивача залишена без задоволення суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" не погодившись з податковим повідомлення-рішенням №0000262240 від 03.06.2013 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 645972,0 грн. за основним платежем (ПДВ) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 322986,0 грн. звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС .

Положеннями пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони). Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами оскарження Головним управлінням Міндоходів у Харківській області Рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2013 р. № 1605/10/20-40-10.04-17 (т.1 а.с.41) скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 03.06.2013 року №0000262240 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 48909,0 грн. (основний платіж-32606,0 грн., штрафні (фінансові) санкції -16303,0 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" - без задоволення.

На підставі зазначеного Рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення №1320302203 від 13.09.2013р. (т.1 а.с.80), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 920049,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 613366,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 306683,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заступник начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області при винесені оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Порушень в діях заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області при розгляді скарги ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" судом не встановлено.

Крім того, заявляючи позовну вимогу про визнання протиправним рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17 позивачем не зазначено яку саме норму Закону порушено під час прийняття оскаржуваного рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вказане рішення не створює для позивача юридичних наслідків.

У зв'язку з вище наведеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні частини позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17, яким скарга позивача залишена без задоволення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 3 статті 94 КАС України визначено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна -начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області № 1320302203 від 13.09.2013р

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" ( код ЄДРПОУ 35698941) судовий збір у розмірі 2294,0 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 23.12.2013 року.