Ухвала

від 19.02.2014 по справі 820/9952/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.Справа № 820/9952/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника відповідача Бондар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9952/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна - начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку", звернувся до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна - начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому після уточнень позовних вимог (том 2, а.с.35) просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.09.2013 року за №1320302203, що прийнято на підставі акту від 15.05.2013 року №1840/2240/35698941 та Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.08.2013 року №4476/7/20-40-10-04-17;

- визнати протиправним рішення відповідача про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17, яким скарга позивача залишена без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області проведено документальну перевірку ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та складено Акт №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з контрагентами, за відсутності законних підстав для проведення вищезазначеної перевірки, що викладені у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно, права вимагати надання первинних документів для проведення перевірки. Позивач вважає, що відповідач діяв, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та суперечить вимогам Основного Закону України. На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, були зроблені з перевищенням повноважень податкового органу, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.13 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, третя особа Сагайдак Ірина Анатоліївна - начальник Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області № 1320302203 від 13.09.2013р.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, просив справу слухати за його відсутності.

Представник третьої особи, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-китайський центр розвитку" зареєстровано управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно копії вказаної вище виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" займається видами діяльності за КВЕД 43.99, тобто іншими спеціалізованими будівельними роботами, н.в.і.у.

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100104239 від 13.03.2008р., має індивідуальний податковий номер 356989420306.

На підставі наказу №856 від 23.04.2013 року, направлення на перевірку №962 від 24.04.2013 р., виданих Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну виїзну перевірку ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" (код 35698941) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Харківська віконна компанія" (код 34955829, ТОВ "Укрпромснаб" (код 31233254), ПП "Будком Алон" (код 34951473), ТОВ "Дві Призми" (код 36625661), ПФ "Агроіндустрія"( код 31149933), ТОВ УФК "Тритон" (код 37797318), ТОВ "Бест Торг" (код 38322995) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" встановлено порушення: вимог ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено у періоді з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р. податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 856531,80 грн. , завищено податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 1489018,34 гра., заниження суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 645972,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0000262240 від 03.06.2013 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 645972,0 грн. за основним платежем (ПДВ) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 322986,0 грн.

ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку", не погодившись з вказаним податковим повідомлення-рішенням, звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 03.06.2013 року №0000262240.

За результатами оскарження Головним управлінням Міндоходів у Харківській області Рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2013 р. № 1605/10/20-40-10.04-17 (т.1 а.с.41) скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 03.06.2013 року №0000262240 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 48909,0 грн. (основний платіж-32606,0 грн., штрафні (фінансові) санкції -16303,0 грн., в іншій частині вказане рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" - без задоволення.

На підставі зазначеного Рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення - рішення №1320302203 від 13.09.2013р. (т.1 а.с.80), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 920049,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 613366,0 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 306683,00 грн.

Згідно розрахунку податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного Управління Міністерства доходів у Харківській області донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 920049,00 грн. стосується лише господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" (т.2 а.с. 118).

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України і винесення спірного податкового повідомлення - рішення стали акти перевірки щодо контрагентів ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку", господарські операції з якими мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме: акт №226/2220/37461147 від 28.03.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Харківська віконна компанія"; акт №266/2220/37797318 від 09.04.2013 р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ УФК"Тритон".

Також, відповідач у акті перевірки №1840/2240/35698941 від 15.05.2013 року зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" підприємством не надано документів, що підтверджують фактичне переміщення товарів в просторі, а саме не надано документів щодо транспортування продукції та не доведено подальше використання в господарській діяльності придбаної продукції у контрагентів.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 41 від 22.11.2012 р. ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" придбаває у ТОВ "Харківська віконна компанія" обладнання та будівельні матеріали у відповідності до специфікацій до договору (т.1 а.с.60).

Відповідно до специфікацій, покупець на умовах вивозу власним транспортом придбав форсунки "Ялинка", "Конус", "Піна", "Туман", пристрої захисного відключення, комплекс "пайпе", контролер з ПЗ, частотний регулятор, музичний комплекс з колонками, підсилювачем та DVD-програвачем, шафа комутаційна, шафа трансформаторна, шафа керування, згони, кран кульовий, фланець нерж., відводи гнуті у продавця. (т.1 а.с.62, 63, 64).

Продавець, ТОВ "Харківська віконна компанія", видав позивачу податкові накладні, які зареєстровані належним чином (т.1 а.с. 82-99).

З постачання товарів по договору № 41 від 22.11.2012 р. позивач розрахувався, що підтверджується платіжним дорученням № 155 від 82.12.12 (т.1 а.с.94).

Отримання товару позивачем відображено у видаткових накладних (а.с.95-99).

Переміщення товарів здійснювалось транспортом покупця до пункту розвантаження у м. Харків, вул. Балтійська, 12, що підтверджується товарно-транспортними накладними. (т.1 а.с.121-126)

Між ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" (орендар) було укладено договір оренди №35 від 01.05.2009 р., згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди: приміщення нежилої будівлі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 520 кв.м.

На час здійснення господарських операцій ТОВ "Харківська віконна компанія" було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200062910 (т.1 а.с. 120).

Матеріалами справи підтверджено, що будматеріали, отримані від ТОВ "Харківська віконна компанія" були оприбутковані по складу в ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та списані у повному обсязі у зв'язку з виконанням робіт з капітального ремонту фонтанів в грудні місяці 2012 року по об'єкту "Модернізація фонтанного комплексу за адресою: м. Київ, майдан Незалежності", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №51 від 25.07.2012 р. (замовник-Управління комунального господарства Київської міск. адміністрації), актами №3, №4 та по об'єкту "Капітальний ремонт території біля Палацу Спорту", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №31 від 01.12.11 р. (замовник - ТОВ "ФАРТ") та актом №1,2 від 17.12.2012 р.

Також, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та ТОВ УФК "Тритон" було укладено Договір № 24 від 16.05.2012 р., відповідно до умов якого продавець (ТОВ УФК "Тритон") зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку") фонтанне обладнання (форсунки "Піна", "Віяло", частотний регулятор, фільтр водяний очисний, шафа комутаційна, шафа трансформаторна, шафа керування, світильники світлодіодні, насоси заглибні), а покупець зобов'язується прийняти товар відповідно специфікаціям, які є невід'ємною частиною Договору, та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору. (т.1 а.с. 65)

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ УФК "Тритон" протягом липня-вересня 2012 р. передало у власність ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" зазначене обладнання, що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними та видатковими накладними (т.1 а.с. 100-107, 113-119).

Зобов'язання з оплати обладнання були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента ТОВ УФК "Тритон" безготівкових коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.1 а.с.108-112).

Згідно п. 4.3 Договору №24 від 16.05.2012 р. поставка товару здійснюється транспортом покупця протягом 3 робочих днів з моменту підписання даного Договору. Фізичне переміщення товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними , подорожніми листами та інш. (т.1 а.с. 127-130,152-155).

На час здійснення господарських операцій ТОВ УФК "Тритон" було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200039414 (т.2 а.с. 180).

Матеріалами справи підтверджено, що будматеріали, отримані від ТОВ УФК "Тритон" були оприбутковані по складу в ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та списані у повному обсязі у зв'язку з виконанням робіт з капітального ремонту фонтанів в серпні місяці 2012 року по об'єкту "Модернізація фонтанного комплексу за адресою: м. Київ, майдан Незалежності", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №51 від 25.07.2012 р. (замовник-Управління комунального господарства Київської міск. адміністрації), актами №1, №2 та по об'єкту "Капітальний ремонт парку по бульвару Юр'єва", що підтверджується наявними у матеріалах справи Договором №34 від 01.12.11 р. ( замовник - ТОВ "ФАРТ") та актом №1 від 14.08.2012 р.

Колегія суддів зазначає, що, згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угод між позивачем та ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними , платіжними дорученнями та товарно-транспортними накладними які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, колегія суддів зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи колегія суддів робить висновок, що ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" які, в свою чергу, виконали вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та контрагентами: ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" угод, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мав реальний характер.

Колегією суддів не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання спірних договорів та у момент їх виконання, сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.

Отримані позивачем від ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" зазначені податкові, видаткові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб контрагентів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість, колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків.

Також, посилання відповідача на висновки актів перевірки інших податкових інспекцій , колегія суддів вважає необґрунтованим , оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Крім того, колегія суддів при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Українсько-китайський центр розвитку" та контрагентами: ТОВ "Харківська віконна компанія", ТОВ УФК "Тритон" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Щодо іншої частини позовних вимог, а саме колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги від 21.08.2013 року №1605/10/20-40-10-04-17, яким скарга позивача залишена без задоволення, не є предметом апеляційного перегляду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає протиправним та необґрунтованим податкове повідомлення - рішення відповідача від 13.09.2013 року за №1320302203, що прийнято на підставі акту від 15.05.2013 року №1840/2240/35698941 та Рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 21.08.2013 року №4476/7/20-40-10-04-17, оскільки податковим органом було самостійно змінено призначення платежу, а тому суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 17.12.13 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2013р. по справі № 820/9952/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 24.02.2014 р.