Постанова

від 18.12.2013 по справі 822/4268/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/4268/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіШевчука О.П. при секретаріТимчишину В. М. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001312201 від 29.07.2013 року, №0001322201 від 29.07.2013 року, №0001332201 від 29.07.2013 року, №0013561702 від 21.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" звернулося в суд з позовною заявою до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001312201 від 29.07.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 290869,50 грн., №0001322201 від 29.07.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 463099,50 грн., №0001332201 від 29.07.2013 року щодо зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5243,00 грн., №0013561702 від 21.10.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 611732,40 грн.

Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на фактичних обставинах та документах, є помилковими та підлягають скасуванню, оскільки при їх прийнятті відповідач дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи про завищення ТОВ"Кабельний завод" витрат у 2012 році на загальну суму 923396 грн., а також податкового кредиту з ПДВ 313976,00 грн., оскільки факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Тому позивач вважає, що у відповідності до вимог чинного Податкового кодексу України ТОВ "Кабельний завод" вірно визначив витрати та правомірно сформував податковий кредит з ПДВ.

Щодо твердження відповідача про неутримання та неперерахування до бюджету позивачем як податковим агентом податку на доходи фізичних осіб в розмірі 408000,00 грн. з сум перерахованих фізичній особі ОСОБА_3 в розмірі 2400000,00 грн., то позивач вказує на те, що в даному випадку ОСОБА_3 не отримала дохід, оскільки ТОВ"Кабельний завод" здійснювало погашення основного боргу (кредиту) новому кредитору на підставі договору уступки права вимоги в результаті відступлення права вимоги іншим кредитором, і позивач не набув статусу податкового агента при даному перерахуванні коштів. Тому у позивача відсутній обов`язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб з перерахованих коштів вказаній фізичній особі.

В судовому засіданні представники позивача позивні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав вказаних в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті №79/221/30686638 від 16.07.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" є юридичною особою, ідентифікаційний код 30686638, зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради 31.12.1999 року, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 05.01.2000 року за №2905.

Позивач зареєстрований платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 10.01.2000р. №31628672, виданого Кам'янець-Подільською ОДПІ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 306866322096.

Основним видом діяльності позивача є виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 03.12.2013 року.

Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на підставі наказу від 30.05.2013 року №933 та направлень від 10.06.2013 року №868, №869, №866, №867, №876, від 01.07.2013 року №969 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Кабельний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 16.07.2013 року №79/221/30686638.

Під час перевірки відповідач встановив, що в порушення : п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п. 138.10.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), позивачем занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 193913 грн., в тому числі по періодах: 3 квартали 2012 рок -831 грн., 2012 рік - 193913 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 308733 грн., у тому числі по періодах: квітень2012 року - 54162 грн., травень 2012 року - 19456 грн., червень 2012 року - 4603 грн., серпень 2012 року - 14989 грн., жовтень 2012 року - 214668 грн., листопад 2012 року - 855 грн. та завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ( рядок 19 Декларації), в грудні всього в сумі 5243 грн.; п.п.164.2.2 п.164.2 т.164, підпункту 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 408000,00 грн. з сум доходів виплачених фізичній особі ОСОБА_3 в розмірі 2400000,00 грн.

За результатами перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001312201 від 29.07.2013 року, №0001322201 від 29.07.2013 року, №0007501702 від 29.07.2013 року, №0001332201 від 29.07.2013 року.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адмінпорядку встановленому ст.56 Податкового кодексу України. За наслідками розгляду скарг залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0001312201, №0001322201, №0001332201, частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №007501702 в сумі грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників 858,40 грн., та штрафної санкції в сумі 429,20 грн. На підставі результатів адміноскарження відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0013561702 від 21.10.2013 року.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001312201 від 29.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 290869,50 грн., в тому числі : 193913,00 грн. - за основним платежем та 96956,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) базується на висновку відповідача вказаного в акті перевірки від 16.07.2013 року №79/221/30686638 про те, що на порушення позивачем п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п. 138.10.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ»Кабельний завод» занижений податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 193913 грн., за 2012 рік - 193913 грн., в зв`язку із завищенням ним витрат на загальну суму 923396,00 грн., в тому числі : витрат по господарських операціях щодо придбання позивачем ТМЦ у МП «Ефес» в сумі 746490,00 грн., у ФОП ОСОБА_4 в сумі 119520,00 грн., у ТОВ »Енергообладнання» в сумі 9302,00 грн., у ТОВ»Альфа-Вест ЛТД» в сумі 1100,00 грн., які документально не підтверджені, витрат по операціях, які пов`язані із провадженням господарської діяльності ( в частині витрат, які включаються в собівартість продукції) сумі 187142,00 грн., витрат по операціях, які пов`язані із провадженням господарської діяльності підприємства ( в частині витрат на збут) в сумі 4609,00 грн.

Суд встановив, що позивач відніс (списав) до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в IV кварталі 2012 року вартість катанки мідної придбаної у ТОВ»МП Ефес», ідентифікаційний код 13006950 в серпні 2012 року в загальній сумі 622075,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ»Кабельний завод» та ТОВ»МП Ефест», позивачем надані суду : договір №8 від 02.07.2012 року, видаткову накладну : №РН-080201 від 02.08.2012 року, податкову накладну : №86 від 02.08.2012 року, платіжні доручення на підтвердження перерахування коштів вказаному постачальнику.

На підтвердження транспортування катанки мідної від постачальника до ТОВ»Кабельний завод» позивачем надана суду : товарно-транспортна накладна від 01.08.2012 року.

Крім того, на підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаної у ТОВ»МП Ефес» катанки мідної позивачем надано суду прибуткову накладну №ПН-0001099 від 03.08.2012 року, оборотно-сальдові відомості по рахунках :2023 та 201 за серпень 2012 року,карту рахунку :2023 за серпень-вересень 2012 року, лімітну карту №ПЛ-0000446 за серпень 2012 року, накладні на здачу готової продукції за вересень 2012 року, лист ТОВ»МП Ефес» за вих..№332 від 13.08.2013 року на підтвердження поставки катанки мідної позивачу.

Суд встановив, що позивач відніс (списав) до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в IV кварталі 2012 року вартість пластикату придбаного у ФОП ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в серпні 2012 року в загальній сумі 99600,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ»Кабельний завод» та ФОП ОСОБА_4, позивачем надані суду : договір поставки №1/12 від 01.12.2011 року, накладні : №3 від 09.08.2012 року, №4 від 13.08.2012 року, податкові накладні : №3 від 09.08.2012 року, №4 від 13.08.2012 року, платіжні доручення на підтвердження перерахування коштів вказаному постачальнику.

На підтвердження транспортування пластикату від постачальника до ТОВ»Кабельний завод» на орендований позивачем склад в м. Харкові та зі складу до м.Кам`янець-Подільський на ТОВ»Кабельний завод» позивачем надана суду : товарно-транспортні накладні : від 09.08.2012 року від 13.08.2012 року, від 20.08.2012 року, договір оренди №01/03/12 від 01.03.2012 року, акт передачі в оренду нежитлового приміщення від 01.03.2012 року, платіжне доручення на підтвердження оплати за оренду, накладні №НТ-0000002 від 20.08.2012 року, №НТ-0000003 від 20.08.2012 року, заявка на перевезення вантажу від 20.08.2012 року, акт №ОУ-000583 від 22.08.2012 року, платіжне доручення на підтвердження оплати за перевезення ТОВ»Авторейс» .

Крім того, на підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаної у ФОП ОСОБА_4 пластикату позивачем надано суду прибуткові накладні : №ПН-0001146 від 09.08.2012 року, №ПН-0001147 від 13.08.2012 року, лімітні карти за жовтень 2012 року №ПЛ-0000579 та №ПЛ-0000580, накладні на здачу готової продукції за жовтень 2012 року.

Суд встановив, що позивач відніс (списав) до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в II кварталі 2012 року вартість тену 368А13/4,8 с220 придбаного в травні 2012 у ТОВ» Енергообладнання», ідентифікаційний код 37075899 на суму 7752,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ»Кабельний завод» та ТОВ» Енергообладнання», позивачем надані суду : видаткову накладну №633 від 09.05.2012 року, податкову накладну : №155 від 23.04.2012 року, платіжне доручення на підтвердження перерахування коштів вказаному постачальнику.

На підтвердження транспортування тену від постачальника до ТОВ»Кабельний завод» позивачем надана суду : акт №Д-00024142 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2012 року з ТОВ »Делівері», заявка на перевезення вантажу від 20.08.2012 року, акт №ОУ-000583 від 22.08.2012 року, платіжне доручення на підтвердження оплати за перевезення ТОВ»Делівері» .

Крім того, на підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ »Енергообладнання» тену позивачем надано суду прибуткову накладну №ПН-0000598 від 15.05.2012 року, вимогу №ПМ-0000435 від 29.05.2012 року, наряд замовлення, оборотно-сальдову відомість по рахунку № 207 за травень 2012 року.

Суд встановив, що позивач відніс (списав) до собівартості виготовлених та реалізованих товарів в II кварталі 2012 року вартість насосу придбаного в червні 2012 у ТОВ»Альфа-Вест ЛТД», ідентифікаційний код 37090409 на суму 1100,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції між ТОВ»Кабельний завод» та ТОВ»Альфа-Вест ЛТД», позивачем надані суду : видаткову накладну №116 від 07.06.2012 року, податкову накладну : №131 від 06.06.2012 року, платіжне доручення на підтвердження перерахування коштів вказаному постачальнику.

На підтвердження транспортування насосу від постачальника до ТОВ»Кабельний завод» позивачем надана суду товарно-транспортна накладна від 07.06.2012 року.

Крім того, на підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ» Альфа-Вест ЛТД» насосу позивачем надано суду прибуткову накладну №ПН-0000762 від 13.06.2012 року, вимогу №ПМ-0000510 від 25.06.2012 року, наряд замовлення №120.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-УІ (із змінами та доповненнями), витрати операційної діяльності включають : собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування,

визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку

витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг .

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; - прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних фондів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу

особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агенськими договорами.

Таким чином, витрати операційної діяльності до яких відноситься собівартість придбаних (виготовлених) реалізованих товарів, робіт, послуг у розумінні Податкового кодексу України визнаються такими та враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування тільки у випадку, якщо вони здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку, тобто діяльності, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг та спрямована на отримання доходу.

Отже враховуючи вказане, позивачем підтверджено правомірність віднесення до витрат, витрати здійснені ним по господарським операціях з вказаними вище контрагентами.

Відповідач вважає, що позивачем за 4 квартал 2012 року завищено собівартість виготовленої та реалізованої готової продукції всього на суму 187142,00 грн., та витрат на збут в сумі 4609,00 грн., однак відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження свого висновку.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001322201, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 463099,50 грн., в тому числі : 308733,00 грн., - за основним платежем та 154366,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0001332201, яким відповідачем зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 5243,00 грн., базуються на викладених в акті перевірки №79/221/30686638 від 16.07.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на суму 308733,00 грн., у зв'язку з неправомірним віднесенням до податкового кредиту податку на додану вартість в тому числі : за квітень 2012 року - 54162,00 грн., за травень 2012 року - 19456,00 грн., за червень 2012 року - 4603,00 грн., за серпень 2012 року - 14989,00 грн., за жовтень 2012 року - 214668,00 грн., за листопад 2012 року - 855,00 грн., за грудень 2012 року - 5243,00 грн., по господарських операціях з придбання ТМЦ у МП «Ефес», у ФОП ОСОБА_4, у ТОВ »Енергообладнання», у ТОВ»Альфа-Вест ЛТД», та внаслідок не проведення його зменшення на суму 167871,00 грн. податку з вартості матеріалів, та вартості (робіт, послуг) використаних не в межах господарської діяльності підприємства.

Суд встановив, що позивач включив до податкового кредиту відповідних звітних періодів податок на додану вартість на загальну суму 313976 грн., в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних МП «Ефес», у ФОП ОСОБА_4, у ТОВ »Енергообладнання», у ТОВ"Альфа-Вест ЛТД". Формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується також податковими деклараціями з ПДВ та реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Суд встановив, що позивачем правомірно відповідно до вимог Податкового кодексу України віднесено, до складу витрат, які враховуються при визначені об`єкта оподаткування, вартість придбання ТМЦ у МП "Ефес", у ФОП ОСОБА_4, у ТОВ "Енергообладнання", у ТОВ "Альфа-Вест ЛТД", а тому мав право на включення вказаних ним суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки зазначені в них відомості щодо придбання ТМЦ у вказаних продавців відповідають дійсності та підтвердженні первинними бухгалтерськими документами .

Тому, висновки відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту податку на додану вартість за вказані періоди суд вважає не обґрунтованими .

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0013561702, яким відповідачем збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем : податок на доходи найманих працівників в розмірі 611732,40 грн., базується на викладених в акті перевірки №79/221/30686638 від 16.07.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, пункту 119.2 ст.119, у зв'язку з не оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб доходів, виплачених фізичній особі ОСОБА_3 в сумі 2400000,00 грн.

Суд встановив, що ТОВ „Кабельний завод" укладено з ВАТ СКБ "Дністер" договір №23901/8 від 05.02.2008 року про відкриття кредитної лінії, предметом якого було надання відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в розмірі 24 млн.грн. Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ „Кабельний завод" у період з 07.02.2008 року по 03.04.2008 року отримано кредитні кошти у зазначеній сумі. Погашення позики ВАТ СКБ» Дністер" проводилось до квітня 2009 року.

ТОВ "Кабельний завод" 18.02.2010 отримано від ТОВ „Перша факторингова компанія" лист за номером 1802/10, в якому повідомлено, що ВАТ СКБ "Дністер" укладено з ТОВ «Перша факторингова компанія» договори про відступлення права вимоги за №0009-03-09/К від 19.03.09, за № 0010-03-19.03.09, за № 0011-03-09/К від 19.03.09. Відповідно даних договорів до ТОВ „Перша факторингова компанія" перейшли всі права та обов'язки за укладеним між ВАТ СКБ "Дністер" та ТОВ «Кабельний завод» договором за № 23901/8 від 05.02.08 про відкриття кредитної лінії В подальшому, ТОВ „Перша факторингова компанія" згідно договору від 16.02.10 про відступлення права вимоги передано право вимоги за згаданими вище фізичній особі ОСОБА_3

Таким чином, починаючи з 16.02.2010 року погашення кредиту ТОВ „Кабельний завод" зобов'язаний здійснювати фізичній особі ОСОБА_3

Суд встановив, що між фізичною особою ОСОБА_3 та ТОВ "Кабельний завод» 22.06.2010 року укладено договір за №0109-02-10/К від 16.02.10 про порядок виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги. За умовами даного договору передбачено, що до кредитора ОСОБА_3 переходить право вимоги повної суми заборгованості в розмірі 23112950,51 грн. Боржник - ТОВ "Кабельний завод" зобов`язується повернути суму заборгованості в розмірі 23112970,51 грн. у строк до 01.07.2013 року включно. Оплата процентів не сплачується.

Позивачем на виконання умов договору за №0109-02-10/к від 16.02.2010 року про порядок виконання зобов`язань за договором про відступлення права вимоги у періоді з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року перераховано фізичній особі ОСОБА_3 кошти в розмірі 2400000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наданими позивачем.

Згідно п.1.ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Відповідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором, або законом.

Таким чином, в результаті відступлення права вимоги кредитором відбулась заміна первісного кредитора на нового - ОСОБА_3

Відповідно до п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника Податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно 14.1.180. ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Суд встановив, що позивач перераховував новому кредитору ОСОБА_3 частину заборгованості по кредиту ( основному боргу) на підставі укладеного з ТОВ „Перша факторингова компанія" договору від 16.02.2010 року про відступлення права вимоги, а не сплачував винагороду за надані фізичною особою роботи чи послуги.

Таким чином, з врахуванням вказаного, суд вважає, що ТОВ»Кабельний завод» перераховуючи кошти в сумі 2400000 грн., фізичній особі ОСОБА_3 не набув статусу податкового агента, та не зобов`язаний був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0001312201 від 29.07.2013 року, №0001322201 від 29.07.2013 року, №0001332201 від 29.07.2013 року, №0013561702 від 21.10.2013 року, а тому позовні вимоги ТОВ »Кабельний завод» необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАС України у зв`язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 80 коп., підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 94,158 - 163, 186,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області форми "Р"№0001312201 від 29.07.2013 року, форми "Р" №0001322201 від 29.07.2013 року, форми "В4" №0001332201 від 29.07.2013 року, форми "Р" №0013561702 від 21.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельний завод" судові витрати в сумі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 80 коп., шляхом безспірного списання з рахунку Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2013 року 17:45

Суддя /підпис/О.П. Шевчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук