Рішення

від 18.12.2013 по справі 925/1727/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 925/1727/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін: від позивача - Смірнова М.Ю. - представник за довіреністю, від відповідача - Висоцька І.В. представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача публічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий

комбінат"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Стайл"

про стягнення 12 184,32 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Стайл" про стягнення 12 184,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку договору оренди нежитлового приміщення №310 від 18.11.2002, відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав його в установленому законодавством і визначеному договором порядку та продовжує ним користуватися, тому позивачем на підставі пункту 6.3 договору нараховано неустойку в сумі 12 184,32 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Через канцелярію суду відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно до ч.1 ст.27 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» обов'язок з повернення об'єкта оренди, виникає у орендаря у випадках припинення договору оренди, а саме: у випадку розірвання, закінчення строку його дії або відмови від його продовження. Оскільки відповідач від договору не відмовлявся, не розривав його, договір був продовжений в силу закону, то у відповідача відсутній обов'язок з повернення орендованого майна. Крім того, посилаючись на ст. 232 ГК України представник відповідача вказує, що нарахування неустойки позивача повинні бути узгоджені із положеннями цієї статті та суд повинен врахувати те, що протягом всього часу ТОВ "Мед-Стайл" здійснювало платежі за оренду приміщення.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позов.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

18.11.202 між ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" (орендодавець, позивач у справі) та ТОВ "Мед-Стайл" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди №310 (далі - договір), предметом якого є нежитлове приміщення загальною площею 74 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Добровольського, 27 у м. Черкаси.

Згідно п.2 договору, він укладений на 10 років з 01.06.2002 по 01.06.2012, і вступає в дію з моменту підписання акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1 договору, розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною.

Протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком №3 до договору, сторони узгодили договірну ціну на оренду приміщення під медичний центр по вул. Добровольського, 27 у розмірі 5 грн. за 1 кв.м. в т.ч. ПДВ.

За доводами позивача, листом №161 від 01.02.2012, він повідомив орендаря про намір розірвати договір та передати приміщення позивача, також листами №262, від 27.02.2021 та №625 від 14.06.2012 позивач нагадував орендарю про строк закінчення договору на який він був укладений, небажання його продовжувати та необхідність повернення об'єкта оренди у визначений договором строк.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.09.2012 у справі №09/5026/1106/2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012, частково задоволено позов ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" та зобов'язано ТОВ "Мед-Стайл" повернути позивачу нежитлові приміщення загальною площею 74 кв.м, що були передані по договору оренди №310 від 18.11.2002.

Вказаним рішенням було встановлено, що відповідач, як орендар (наймач) спірного нежилого приміщення, не скористався переважним правом на укладення договору оренди (найму) майна на новий строк та не отримав права на продовження договору на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач в установлений договором строк направив йому повідомлення про припинення договору, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тому суд вважає доведеним право позивача вимагати повернення орендованих приміщень.

Оскільки після закінчення строку договору відповідача не виконує обов'язку щодо повернення орендованого приміщення, позивач нарахував відповідачеві неустойку у розмірі подвійної плати за його використання за час прострочення повернення об'єкта оренди, яку просить стягнути в примусовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір оренди нежитлового приміщення №310 від 18.11.2002.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором оренди та відповідає вимогам ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Договором сторони встановили, що договір укладений до 01.06.2012.

Встановлення факту припинення договору було предметом у господарській справі №09/5026/1106/2012, за результатами розгляду якої рішенням господарського суду Черкаської області від 28.09.2012, було встановлено, що строк дії договору укладеного між позивачем та відповідачем припинився, у зв'язку із закінченням строку на який він укладався, тому рішенням суду було зобов'язано ТОВ "Мед-Стайл" повернути позивачу нежитлові приміщення загальною площею 74 кв.м, що були передані по договору оренди №310 від 18.11.2002.

В силу статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.

Таким чином, при розгляді справи №09/5026/1106/2012, було встановлено, що у зв'язку з припиненням договору орендар був зобов'язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю.

Судом встановлено, що на час звернення позивача з цим позовом до суду відповідач не повернув об'єкт оренди позивачу, що не заперечується представником відповідача, оскільки ним у відзиві зазначено, що орендар навіть вносить плату за користування об'єктом оренди (не погоджуючись з припиненням договору).

Обов'язки наймача у разі припинення договору найму, передбачені у ст. 785 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаних положень позивач просить стягнути з відповідача нараховану неустойку у розмірі 12 184,32 грн. за період з 01.06.2012 по 14.10.2013, нарахування якої є обґрунтованим та відповідає положенням закону. Разом з тим, суд не погоджується з розміром та строком нарахування цієї неустойки, з огляду на положення підпункту «г» пункту 5.2 договору, відповідно до якого орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення в належному стані в 10-ти денний термін з моменту припинення або розірвання договору оренди.

Оскільки згідно договору сторони узгодили, що орендар повертає об'єкт оренди в 10-ти денний термін, а строк договору закінчився 01.06.2012, то право на нарахування неустойки за час прострочення виникає у позивача з 11.06.2012, відтак за період з 11.06.2012 по 14.10.2013 розмір неустойки буде становити 11 941,12 грн., яку суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення.

Суд не приймає як належні, доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин вимог ст.232 ГК України щодо застосування шестимісячного строку для нарахування неустойки, оскільки, зазначені положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки спірні правовідносини є відносинами оренди та урегульовані відповідними нормами права, які є більш спеціальними та мають іншу правову природу ніж ті які зазначені у ст.232 ГК України та носять більш загальний характер.

Не приймає до уваги суд і твердження представника відповідача щодо сплати відповідачем орендних платежів після закінчення строку дії договору, як на підставу для зменшення неустойки, з огляду на те, що відносини з оренди у сторін за договором закінчились, у відповідача був відсутній обов'язок оплачувати користування майном, і внесення цих платежів було правом відповідача, яке він може захистити у передбаченим законом спосіб, тому у суду відсутні правові підстави для зменшення неустойки з огляду на таку сплату.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1 686,16 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Стайл" (м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 7, кв. 103, код 32180508 ) на користь публічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" (м. Черкаси, вул. В.Чорновола, буд. 170, код 00306851) - 11 941,12 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, та 1 686,16 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення підписано 23.12.2013

Суддя О.І. Кучеренко