Постанова

від 02.06.2014 по справі 925/1727/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа№ 925/1727/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: Смірнова М.Ю. - дов. №223 від 28.02.2014

від відповідача: Висоцька І.В. - дов. №14 від 11.12.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-

Стайл"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 18.12.2013

у справі №925/1727/13 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Черкаський

шовковий комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-

Стайл"

про стягнення 12 184,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Черкаської області були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Черкаський шовковий комбінат" (надалі - позивач, ПАТ „Черкаський шовковий комбінат") про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" (надалі - відповідач, ТОВ „Мед-Стайл") 12184,32 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі №925/1727/13 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 11941,12 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі №925/1727/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права. Апелянт вважає, що договір оренди №310 від 18.11.2002 розірваний не був, строк його дії не закінчувався, відмови від його продовження або банкрутства орендаря не було, договір був пролонгований, а тому підстав для повернення орендованого приміщення не було. Крім того, відповідач вважає, що здійсненний позивачем розрахунок неустойки не відповідає положенням статті 232 ГК України, оскільки ним нараховано неустойку більше ніж за шість місяців. Скаржник також стверджує, що місцевим господарським судом не враховано той факт, що протягом всього часу користування приміщенням відповідачем здійснювались орендні платежі.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

18.11.2002 між ПАТ „Черкаський шовковий комбінат", як орендодавцем, та ТОВ „Мед-Стайл", як орендарем, укладено договір оренди №310 (далі - договір), предметом якого є оренда нежитлового приміщення загальною площею 74 кв.м., яке розташоване за адресою: вул. Добровольського, 27 у м. Черкаси.

Пунктом 3.1 договору визначено, що розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною.

Протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком №3 до договору, сторони узгодили договірну ціну на оренду приміщення під медичний центр по вул. Добровольського, 27 у розмірі 5 грн. за 1 кв.м. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.1 договору, він укладений на 10 років з 01.06.2002 по 01.06.2012, і вступає в дію з моменту підписання акту прийому-передачі.

Якщо жодна із сторін у термін 3 місяці до закінчення договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується на 5 років (п.2.2 договору).

За твердженням позивача, листом №161 від 01.02.2012 він повідомив орендаря про припинення дії договору з 01.06.2012, також листами №262, від 27.02.2021 та №625 від 14.06.2012 нагадував орендарю про закінчення строку, на який договір був укладений, та необхідність повернення об'єкта оренди у визначений договором строк.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Черкаської області від 28.09.2012 у справі №09/5026/1106/2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2013, частково задоволено позов ПАТ „Черкаський шовковий комбінат" та зобов'язано ТОВ „Мед-Стайл" повернути позивачу нежитлові приміщення загальною площею 74 кв.м, що були передані по договору оренди №310 від 18.11.2002 року.

При цьому, вказаним рішенням було встановлено, що відповідач, як орендар (наймач) спірного нежилого приміщення, не скористався переважним правом на укладення договору оренди (найму) майна на новий строк та не отримав права на продовження договору на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач в установлений договором строк направив йому повідомлення про припинення договору, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тому суд визнав доведеним право позивача вимагати повернення орендованих приміщень.

В силу статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, при розгляді справи №09/5026/1106/2012, було встановлено, що у зв'язку з припиненням договору №310 від 18.11.2002 орендар був зобов'язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю. Даний факт є преюдиційним та не підлягає доведенню в межах розгляду даної справи, а тому доводи апелянта про те, що договір оренди №310 від 18.11.2002 було пролонговано є безпідставними.

За таких обставин, оскільки після закінчення строку договору відповідач не виконує обов'язку щодо повернення орендованого приміщення, позивач нарахував відповідачеві неустойку у розмірі подвійної плати за його використання за час прострочення повернення об'єкта оренди, яку просить стягнути в примусовому порядку.

Місцевим господарським судом встановлено, що на час звернення позивача з цим позовом до суду відповідач не повернув об'єкт оренди позивачу, що не заперечувалося представником відповідача, оскільки ним у відзиві зазначено, що орендар, не погоджуючись з припиненням договору, вносить плату за користування об'єктом оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаних положень позивач просив стягнути з відповідача нараховану неустойку у розмірі 12184,32 грн. за період з 01.06.2012 по 14.10.2013 року.

З огляду на те, що строк договору закінчився 01.06.2012, а положеннями підпункту „г" пункту 5.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення в належному стані в 10-ти денний термін з моменту припинення або розірвання договору оренди, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що право на нарахування неустойки за час прострочення виникло у позивача з 11.06.2012, а відтак розмір неустойки за період з 11.06.2012 по 14.10.2013 становить 11941,12 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач після закінчення строку дії договору продовжував сплачувати орендні платежі. Так, наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №196 від 27.06.2012 на суму 518,00 грн., №203 від 30.07.2012 на суму 518,00 грн., №213 від 31.08.2012 на суму 518,00 грн., №220 від 28.09.2012 на суму 518,00 грн., №226 від 29.10.2012 на суму 518,00 грн., №234 від 29.11.2012 на суму 518,00 грн., №243 від 27.12.2012 на суму 518,00 грн., №249 від 31.01.2013 на суму 518,00 грн., №265 від 30.04.2013 на суму 518,00 грн., а також копіями квитанцій №2647.73.3 від 06.03.2013 та №3731.1195.3 від 25.03.2013 підтверджується факт сплати відповідачем позивачеві грошових коштів у сумі 5698,00 грн. При цьому, призначення платежів вказано як „плата за оренду приміщення згідно договору від 18.11.2002".

Враховуючи той факт, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 ст. 785 ЦК України, за своєю суттю є подвійним розміром плати за користування річчю за час прострочення, а умовами договору не передбачено обов'язку відповідача сплачувати орендні платежі після закінчення строку договору, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, на суму 5698,00 грн., яка була оплачена ним саме за користування річчю.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6243,12 грн. неустойки у вигляді подвійного розміру плати за користування річчю, яка не була оплачена орендарем.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст.232 ГК України та обмеження нарахування неустойки шестимісячним терміном, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані положення не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки останні є відносинами оренди та урегульовані відповідними нормами права, які є більш спеціальними та мають іншу правову природу ніж ті які зазначені у ст.232 ГК України та носять більш загальний характер. При цьому, колегія суддів зазначає, що наслідком порушення виконання обов'язку щодо повернення майна є застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення. Тобто в основі неустойки, стягнення якої передбачено частиною 2 ст. 785 ЦК України, лежить саме розмір плати за користування річчю, яка повинна сплачуватись у подвійному розмірі за увесь час прострочення зобов'язання з повернення орендованого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі №925/1727/13 в частині задоволення позовних вимог про стягненні з відповідача на користь позивача 5698,00 грн. заборгованості має бути скасоване із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 18.12.2013 у справі №925/1727/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" на користь Публічного акціонерного товариства „Черкаський шовковий комбінат" 5698 грн. 00 коп. неустойки.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" (м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 7, кв. 103, код 32180508 ) на користь Публічного акціонерного товариства „Черкаський шовковий комбінат" (м. Черкаси, вул. В.Чорновола, буд. 170, код 00306851) 6243 (шість тисяч двісті сорок три) грн. 12 коп. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, та 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 58 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити."

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Черкаський шовковий комбінат" (м. Черкаси, вул. В.Чорновола, буд. 170, код 00306851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мед-Стайл" (м. Черкаси, вул. Г. Дніпра, 7, кв. 103, код 32180508 ) 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи №925/1727/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк