Постанова
від 05.12.2013 по справі 826/8784/13-а
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8784/13-а Головуючий у 1-й інстанції:Кармазін О.А.

Суддя-доповідач:Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалов О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромакс-Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромакс-Україна" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Метр" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю" Скай Метр", в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 15.03.2013 № 0001322250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, було проведено

документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ромакс-Україна» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Скай Метр» за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт від 07.02.2013 р. № 69/22.5.09/31779712.

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом, в ході її проведення, було встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме п. 198.3., 198.6, 201.4., 201.6, 201.8 ПК України, в результаті чого платником податків було занижено суму з ПДВ у розмірі 149 895 грн., що стало підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, яким товариству визначено суму грошових зобов'язань в розмірі 181402,25 грн. (в т.ч. 149895,00 грн - за основним платежем та 31507,25 грн. штрафних санкцій).

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог), просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 15.03.2013 № 0001322250.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суд першої інстанції виходив з того, що за операціями з контрагентом оформлювались лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок «безтоварності» спірних операцій, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що стало підставою для висновку суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Не погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, мотивовану тим, що в ході проведення податковим органом перевірки, апелянтом було подано в повному обсязі первинну документацію, оформлену відповідно до положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою, на думку позивача підтверджується факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Скай Метр», крім того зазначив, що на користь позиції товариства свідчать наявні в матеріалах справи документи щодо подальшого використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності. Також позивач вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що відсутність у нього товарно-супроводжувальної документації є безумовною підставою позбавлення права ТОВ «Ромакс-Україна» на податковий кредит за договором купівлі- продажу, з огляду на умови даного договору. З урахуванням вказаних доводів, апелянт, посилаючись на достатність належних і допустимих доказів для встановлення факту реального здійснення господарських операцій за договорами укладеними з ТОВ «Скай Метр», вважає, що висновки, викладені в акті перевірки є безпідставними, відтак оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте відповідачем протиправно та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване ППР було прийнято податковим органом на підставі викладених в акті перевірки позивача висновків, згідно яких останнім, в результаті порушення п. 198.3., 198.6, 201.4., 201.6, 201.8 ПК України, було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 149895 грн., оскільки, на переконання податкового органу, господарські операції по договорах між ТОВ «Ромакс-Україна» та ТОВ «Скай Метр» за період з 01.05.2009 р. по 29.02.2012 р. фактично не виконувались.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Ромакс-Україна» та ТОВ «Скай Метр» було укладено договір купівлі-продажу № 4/05 від 02.11.2011 р., згідно умов якого продавець (ТОВ «Скай Метр») зобов'язується передати на умовах зазначеного договору позивачу (покупцю) товар, який визначається у додатку до договору. Пунктом 4.1 встановлено, що товар передається відповідно до акту приймання-передачі. У п. 6.2. також обумовлено, що приймання-передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачу товару покупцю. Згідно п. 6.3. договору приймання-передача товару по кількості, якості, асортименту та комплектності, відбувається відповідно до акту приймання-передачі. Пунктами 6.4. та п. 6.5. договору зазначено, що передача товару здійснюється в пункті поставки: на складі покупця. При цьому, доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

Крім того, цими ж сторонами було укладеного аналогічний за змістом договір купівлі-продажу № 4 від 05.01.2012 р.

На підтвердження належного виконання умов даних договорів контрагентом позивача було поставлено товар, що підтверджується видатковими накладними, в яких зокрема визначено номенклатуру поставленого товару, при цьому належним чином засвідчені копії вказаних видаткових накладних містяться у матеріалах справи.

Також матеріалами підтверджується, що ТОВ «Ромакс-Україна» отримало від контрагента належним чином оформлені податкові накладні (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи).

Факт здійснення оплати за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Крім того, зважаючи на визначені в умовах договорів положення п.п. 6.4, 6.5, згідно яких передача товару здійснюється в пункті поставки: на складі покупця та доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок, позивачем, на підтвердження факту наявності у нього складських приміщень, до суду першої інстанції було надано копії договорів оренди нерухомого майна № 30-08 від 01.01.2008 року та № 23-10 від 01.09.2010 року, що знаходиться на балансі ІПМ НАН України.

Також, в матеріалах наявний договір перевезення від 16.01.2012 р., укладений з ТОВ «Транспортна компанія «САТ» на виконання п. 6.5 Договору.

Вказані господарські операції були відображені позивачем у бухгалтерському обліку, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями по балансовому рахунку.

На момент виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість і доказів анулювання такої реєстрації на час здійснення господарських операцій відповідачем надано не було.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що копії первинних документів які містяться в матеріалах справи, повністю відповідають вимогам, встановленим до первинних документів п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідач доказів того, що відомості податкових і видаткових накладних не відповідають дійсності не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі копіями належним чином оформлених первинних документів, в повній мірі підтверджується факт реального виконання договорів купівлі-продажу № 4/05 від 02.11.2011 р та № 4 від 05.01.2012 р., укладених між позивачем та ТОВ «Скай Метр», крім того на користь позиції товариства свідчать наявні в матеріалах справи документи щодо подальшого використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності, а саме копії договорів укладених позивачем з НВФ «Гермет», ВАТ «Камоцци-пневматік-Сімферопіль», ПВКП «Механік» та іншими контрагентами.

Також, видається небезпідставним твердження апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині того, що відсутність у позивача товарно-супроводжувальної документації є безумовною підставою позбавлення права ТОВ «Ромакс-Україна» на податковий кредит за договорами купівлі-продажу, з огляду на те, що в силу п. 6.5 зазначених договорів, доставка товару здійснюється продавцем за власний рахунок.

Стосовно посилання податкового органу в акті перевірки, на акт нікчемності наданий ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2012 р. № 1970/22-4/37000760 по ТОВ «Скай Метр» «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай Метр», в якому зокрема зазначено, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Скай Метр» за період з 19.02.2010 р. по 31.03.2012 р., встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Скай Метр», а також не підтверджено задекларований цим товариством податковий кредит по контрагентам-постачальникам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Крім того, відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому, враховуючи положення додатку 3 до Методичних рекомендацій наголошує на тому, що в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки» взагалі не передбачено викладення інформації про реальність господарських операцій та укладених угод. Крім того, оскільки зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення такої звірки (довідка), не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи.

Відтак, вказані доводи відповідача з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, колегією суддів відхиляються.

За таких обставин колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо доведеності відповідачем правомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень на підставі викладених в акті перевірки позивача висновків, згідно яких останнім, в результаті порушення п. 198.3., 198.6, 201.4., 201.6, 201.8 ПК України було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 149895 грн., оскільки, на думку колегії суддів, наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі копіями належним чином оформлених первинних документів, в повній мірі підтверджується факт реального виконання договорів купівлі-продажу № 4/05 від 02.11.2011 р та № 4 від 05.01.2012 р., укладених між позивачем та ТОВ «Скай Метр»,відтак, позовні вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромакс-Україна" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромакс-Україна" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю" Скай Метр" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року - скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромакс-Україна" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС від 15.03.2013 № 0001322250.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.12.2013
Оприлюднено24.12.2013
Номер документу36254099
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/8784/13-а

Постанова від 25.05.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 26.04.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 26.04.2017

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Костюк Л.О.

Ухвала від 05.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 05.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 17.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Постанова від 05.12.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Губська О.А.

Постанова від 27.08.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 27.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 13.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні