Рішення

від 18.12.2013 по справі 905/1146/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2013 Справа № 905/1146/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства «Комбінат харчових продуктів», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПромЕкономСервіс», м. Донецьк

про: розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 60000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мельник Т.М. - довіреність від 25.01.2013р.;

Рижков О.П. - довіреність від 25.02.2013р.;

від відповідача: Медведєв О.В. - довіреність №8/2013 від 25.02.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Комбінат харчових продуктів», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПромЕкономСервіс», м. Донецьк про розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 60000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору постачання № 02П/2012 від 14.03.2012 р., платіжне доручення № 499 від 16.03.2012 р., видаткову накладну № РН-0000002 від 16.05.2012 р., висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/56011 від 30.05.2011 р., претензійні листи № 26/06/12-1 КПП від 26.06.2012 р., № 13/07/12-1 КПП від 13.07.2012 р., акт від 16.07.2012 р., акт № 5В від 06.08.2012 р., лист №14/2012 від 06.08.2012 р., претензію від 17.08.2012 р. № 17/08/12-1 КПП, Результати санітарно-мікробіологічного дослідження № 762, № 765 від 16.10.2012 р.

Представник позивача вважає, що придбана за договором постачання № 02П/2012 від 14.03.2012 р безреагентна антинакіпна установка (БАУ) неспроможна знезаражувати питну воду, має низку недоліків, які неможливо було виявити під час приймання обладнання. Посилався на висновки Донецької міської СЕС, баклабораторії, згідно до яких БАУ не виконує свого призначення.

19.03.2013 р. через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву. Проти задоволення позовних вимог заперечував. Посилався на використання позивачем води, яка за своїми якісними властивостями не відповідає вимогам до питної водопровідної води. Зазначив про проведення налагоджувальних робіт БАУ робітниками відповідача та відбору проб води до/ та після/ проведення налагоджувальних робіт, наявність у матеріалах справи результатів означених аналізів. Вважав, що виходячи з проведених аналізів, вода, яка використовується позивачем не може вважатись питною. Технічними умовами БАУ не передбачено використання не питної води для очищення, проте, виходячи з результатів аналізу води після знезараження, обладнання виконало свою функцію, вода відповідає ДСанПіН та є знезараженою.

У поясненнях, наданих через канцелярію суду 09.04.2013 р., позивач наголошував на тому, що придбане обладнання не виконує своїх функцій, та після проведеного гарантійного ремонту повернута відповідачем з внесенням змін у конструктивні особливості БАУ: змінено корпус, БАУ має інші параметри з току та напруження. За клопотанням від 09.04.2013 р. просив призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1-Б).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.04.2013 р. у справі №905/1146/13-г призначено судово-технічну експертизу проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1-Б), провадження у справі зупинене.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2013 р. провадження у справі №905/1146/13-г поновлено, справу призначено до судового розгляду, у зв'язку з надходженням до господарського суду висновку експерта № 1856/15 від 14.10.2013 р.

18.12.2013 р. через канцелярію суду позивач надав клопотання про призначення додаткової судової експертизи для вирішення питання про можливість БАУ виконувати повне очищення та обеззаражування питної води виходячи зі своїх технічних характеристик та технічних можливостей, проведення якої доручити Державній санітарно-епідеміологічній службі у Донецькій області (83015, Донецьк, вул. Любавіна, 3)

Відповідач у судовому засіданні 18.12.2013 р. проти призначення додаткової судової експертизи заперечував. Зазначав, що в матеріалах справи є висновки Державної санітарно-епідеміологічній службі у Донецькій області щодо відповідності БАУ вимогам діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

14.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства «Комбінат харчових продуктів» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПромЕкономСервіс» (Постачальник) був укладений договір постачання № 02П/2012 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання - установка антинакіпна безреагентна (БАУ), що призначена для обеззаражування питної води, продуктивністю до 5м.куб/год. (надалі - обладнання).

За умов п. 9.1. Договору, він набирає сили з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Загальна вартість обладнання (ціна Договору) складає 60000,00 грн., в тому числі ПДВ20% - 10000,00 грн.

Відповідно п. 3.4. Договору для приймання постачальн7ик надає покупцю документи:

- видаткову накладну;

- податкову накладну;

- техпаспорт;

- інструкцію з експлуатації;

- витяг з ТУ У 29.2-30953021-001:2011 (копія).

Обладнання повинно відповідати вимогам ТУ У 29.2-30953021-001:2011 (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору постачальник гарантує покупцю знезараження питної водопровідної води, яка проходить обробку в обладнанні, безпосередньо після обробки. У випадку виявлення протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) обладнання, його комплектуючих, деталей та/або вузлів, а також неспроможність знезараження питної води, постачальник зобов'язаний видалити виявлені недоліки (дефекти) не пізніше 30 днів з моменту отримання повідомлення від покупця. Ремонт здійснюється за рахунок постачальника за місцезнаходженням обладнання(п. 5.3. Договору).

Згідно наявної в матеріалах справи належним чином засвідченої копії платіжного доручення № 499 від 16.03.2012 р. позивачем сплачено на рахунок відповідача 60000,00 грн. з призначенням платежу «передоплата за установку БАУ для обеззараження питної води згідно рахунка №12 від 15.03.2012 р.»

На виконання умов зазначеного договору відповідач 16.05.2012 р. поставив позивачу товар на загальну суму 60000,00 грн., обумовлену договором поставки.

Факт поставки товару та, відповідно, факт її прийняття з боку позивача підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 16.05.2012 р. з відмітками про отримання представником позивача, підписаний представниками сторін та засвідчений печатками підприємств.

26.06.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензійним листом № 26/06/12-1КПП щодо недоліків в роботі БАУ. 13.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензійним листом № 13/07/12-1КПП щодо відмови від експлуатації БАУ.

16.07.2012 р. згідно до наявного в матеріалах справи акту №5 прийому-передачи системи БАУ в гарантійний ремонт по договору постачання № 02П/2012 відповідач прийняв на гарантійний ремонт БАУ. Означений акт підписаний сторонами з обох боків. За актом поверненню покупцю реактора установки БАУ після гарантійного ремонту від 06.08.2012 р. №5В дефекти реактора установки БАУ ліквідовані, БАУ прийнята позивачем згідно підпису уповноваженого представника на означеному акті.

Листом від 06.08.2012 р. відповідач повідомив позивача про виправлення дефектів обладнання знезараження та відповідність БАУ технічним характеристикам.

Листом від 17.08.2012 р. № 17/08/12-1 КПП позивач повідомив відповідача про необхідність повернення грошових коштів у розмірі 60000,00 грн. внаслідок неможливості експлуатації БАУ.

Невиконання відповідачем вимог позивача щодо повернення грошових коштів у розмірі 60000,00 грн, сплачених за договором постачання № 02П/2012 від 14.03.2012 р. і є предметом судового розгляду по цій справі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням представника позивача на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України, судом була призначена судово-технічна експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (83087, м. Донецьк, вул. Дубравна, 1-Б).

На адресу суду надійшов висновок експерта № 1856/15 від 14.10.2013 р., складений за результатами призначеної у справі №905/1146/13-г судової експертизи.

Дослідивши Висновок № 1856/15 від 14.10.2013 р., суд вважає його таким, що відповідає приписам ст.42 ГПК України та приймає його як письмовий доказ у даній справі.

Перед експертом були поставлені такі питання:

1) Відповідає установка антинакіпна безреагентна (БАУ) вимогам ТУ У 29.2-30953021-001:2011?

2) Чи виконує установка антинакіпна безреагентна (БАУ) повне очищення та обеззаражування питної води виходячи зі своїх технічних характеристик та технічних можливостей?

По першому питанню, згідно до висновку експерта № 1856/15 від 14.10.2013 р., встановлено, що надана на дослідження установка антинакіпна безреагентна (Бау) відповідає вимогам ТУ У 29.2-30953021-001:2011.

Що до другого питання, єксперт повідомив, що встановлення факту виконання установкою антинакіпна безреагентна (БАУ) повного очищення та обеззаражування питної води виходячи зі своїх технічних характеристик та технічних можливостей, не входить до компетенції експерта.

Виходячи з умов укладеного між сторонами договору, обладнання повинно відповідати вимогам ТУ У 29.2-30953021-001:2011, інших вимог щодо якості обладнання, Договором не передбачено.

Суд звертає увагу, що претензії позивача до відповідача обґрунтовуються неналежним виконанням БАУ знезараження питної водопровідної води, яка використовується у виробничому циклі підприємства.

В матеріалах справи міститься Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/56011 від 30.05.2011 р. згідно до якого Проект ТУ У 29.2-30953021-001:2011 «Установка антинакіпна безреагентна» відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України.

Згідно наявним в матеріалах справи Технічним умовам «Установка антинакіпна безреагентна» ТУ У 29.2-30953021-001:2011, БАУ, зокрема, застосовується для обеззараження питної води.

З наданих позивачем результатів № 762, № 765 санітарно-мікробіологічних досліджень, вбачається факт виконання БАУ функції обеззараження питної води.

Стаття 692 ЦК України регулює відношення між продавцем та покупцем в частині становлення якісних характеристик товару, зокрема означеною нормою визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Умовами договору постачання № 02П/2012 від 14.03.2012 р не передбачено жодних якісних та кількісних показників води після очищення її БАУ

Пунктом 3 статті 3 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору, який конкретизований у статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем своїх вимог, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог про розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 60000,00 грн.

Що стосується клопотання позивача про призначення додаткової судової експертизи для вирішення питання про можливість БАУ виконувати повне очищення та обеззаражування питної води виходячи зі своїх технічних характеристик та технічних можливостей, проведення якої доручити Державній санітарно-епідеміологічній службі у Донецькій області, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно п. 2 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Пунктом 1.6. Інструкції Мінюста від 08.10.1998, № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» (надалі Інструкція) встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Виходячи з даних «Переліку регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України», що є додатком до Інструкції Державна санітарно-епідеміологічна служба у Донецькій області не є державною спеціалізованою науково-дослідною установою до повноважень якої нормами діючого законодавства віднесено проведення судових експертиз.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено критерії якості відчинення питної води як то «повне» підчищення, чи інші, ніж відповідно до ТУ У 29.2-30953021-001:2011 «Установка антинакіпна безреагентна». Факт виконання БАУ функцій з відчинення води підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/56011 від 30.05.2011 р.

Позивач не довів суду наявності обставин, з якими закон пов'язує призначення додаткової або повторної судової експертизи у справі, зокрема, неясність попереднього висновку судового експерту, його необґрунтованість, факт того, що висновки експерту суперечать матеріалам справи або наявність обґрунтованих сумнівів в його правильності.

Зважаючи на наведене клопотання позивача про призначення додаткової судової експертизи проведення якої слід доручити Державній санітарно-епідеміологічній службі у Донецькій області, суд залишає без задоволення.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), оплати послуг адвоката та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

16.05.2013 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло повідомлення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1856/15 від 14.05.2013 р. про неможливість проведення експертизи до її оплати та рахунок № 529 від 14.05.2013 р. за експертизу № 1856/15 на суму 4700,16 грн. Супровідним листом від 25.06.2013 р. для вирішення питань щодо оплати судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду від 09.04.2013 р. у справі №905/1146/13-г, суд направив Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничому підприємству «Комбінат харчових продуктів» рахунок № 529 від 14.05.2013 р. за експертизу № 1856/15 на суму 4700,16 грн. та зобов'язав направити копії докази оплати призначеної у справі №905/1146/13-г експертизи господарському суду Донецької області.

Згідно акту здачі-приймання висновку судового експерту № 1856/15 по справі 905/1146/13-г за проведення експертизи сплачено 4700,16 грн.

Доказів оплати призначеної у справі №905/1146/13-г експертизи позивачем не надано.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого підприємства «Комбінат харчових продуктів», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ПромЕкономСервіс», м. Донецьк про розірвання договору та стягнення грошових коштів у сумі 60000,00 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко