Постанова

від 10.12.2013 по справі 801/6652/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/6652/13-а

10.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/6652/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 11.09.13

за позовом Приватного підприємства "Будторг-Техно" (пров. Заводський, буд.33, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,м.Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/6652/13-а адміністративний позов Приватного підприємства "Будторг-Техно" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0005752203 від 18.06.2013 щодо нарахування Приватному підприємству «Будторг-Техно» (код ЄДРПОУ 34700734) податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 738 808,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 591 047,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 147 761,75 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача - Приватного підприємства «Будторг-Техно» (код ЄДРПОУ 34700734) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0005752203 від 18.06.2013, згідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 738 808,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 591 047,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 147 761,75 грн. (а.с.25).

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 31.05.2013 № 3324/22.3/34700734 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будторг-Техно» (код ЄДРПОУ 34700734) з питань взаємовідносин з ПП «Кассіопей» (ЄДРПОУ 36582705) за березень 2010 року та відображення їх у податковій звітності.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

З матеріалів справи вбачається, що декларація ПП «Будторг-Техно» з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року від 06.05.2010 року (а.с.27) надана позивачем до ДПІ у м. Сімферополі 06.05.2010, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, квитанцією та чеком (а.с.30).

Вказана декларація отримана ДПІ у м. Сімферополі 06.05.2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31), проте не визнана податковою звітністю, у зв'язку з тим, що в ній не були перекреслені всі строки, які не заповнені у зв'язку з відсутністю операцій (сум), про що 12.05.2010 позивачу було направлено повідомлення №19749/10/28.4 (а.с. 44-45).

Сума задекларованого у даній податковій звітності податку у розмірі 10 901,00 була повністю сплачена ПП "Будторг-Техно" 11.05.2010, про що свідчить платіжне доручення № 256 (а.с. 46).

20.05.2010 позивачем повторно надана до ДПІ у м. Сімферополі декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, квитанцією та чеком (а.с.35) та отримана ДПІ у м. Сімферополі 20.05.2010 року (а.с.36), проте також не визнана податковою звітністю, у зв'язку з рішенням робочої групи у рамках проведення операції «Бюджет», про що 25.05.2010 позивачу направлено повідомлення №21669/10/15-01 (а.с.42).

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Стаття 9 цього Закону передбачає, що платники податків і зборів зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з п.п. 4.1.4.б) п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює в тому числі календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п. 16.4. ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Таким чином, граничний строк подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року -11 травня 2010 року (10.05.2010 року - вихідний день).

Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими діючим на момент спірних відносин законом підставами невизнання податкової декларації податковою звітністю є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Відповідно до п.п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

На момент проведення відповідачем перевірки позивача набув чинності Податковий Кодекс України, п. 102.1 ст. 102 ПК України якого також передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Колегія суддів зазначає, що податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року були фактично подані ПП "Будторг-Техно" до ДПІ у м. Сімферополі 06.05.2010 року, 20.05.2010 та передбачених законом підстав для неприйняття цих декларацій відповідачем суду надано не було. Погашення грошового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем у цих податкових деклараціях було здійснено ним 11.05.2010.

Як вбачається зі змісту акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, ними досліджувалась декларація з податку на прибуток ПП "Будторг-Техно» за 1 квартал 2010 року, подана 12.08.2010 .

Судом першої інстанції правильно зазначено, що вона не є уточнюючим розрахунком, в ній задекларовані ті ж саме показники, які були зазначені в інших трьох деклараціях, поданих раніше, в тому числі щодо суми нарахованого податку за звітний період якій було вже сплачено підприємством 11.05.2010.

Згідно до п.102.1 ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням - рішенням №0005752203 від 18.06.2013 у відповідача вже закінчився визначений законом строк в 1095 днів для самостійного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/6652/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/6652/13-а змінити.

Викласти п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Будторг-Техно" (ЄДРПОУ 34700734, пров. Заводський, буд.33, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000) 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.) судових витрат".

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/6652/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко