Ухвала

від 04.12.2013 по справі 2а-7643/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року м. Київ К/9991/34808/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська (далі - ДПІ) та Державної податкової адміністрації України

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011

у справі № 2а-7643/10/1270

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алан плюс" (далі - Товариство)

до ДПІ

та державної податкової адміністрації у м. Луганську

про визнання недійсним акта індивідуальної дії.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило: визнати дії ДПІ такими, що порушують права позивача; визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ від 07.09.2010 № 914 про анулювання Товариства платником ПДВ; зобов'язати ДПІ поновити відповідну реєстрацію Товариства у Реєстрі платників ПДВ з 07.09.2010.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано акт ДПІ від 07.09.2010 № 914, за яким було анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ, та зобов'язано податкову інспекцію поновити Товариство у Реєстрі платників податку на додану вартість з 07.09.2010; в решті позову відмовлено за необґрунтованістю.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства (зокрема, підпункту «е» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»), ДПІ та Державна податкова адміністрація України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційних вимог скаржники зазначають, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про непідтвердженість місцезнаходження платника відповідає визначеній у наведеній нормі підставі анулювання реєстрації платника ПДВ.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що згідно з актом від 07.09.2010 № 914 податковим органом було анульовано реєстрацію Товариства платником податку на додану вартість з причин відсутності платника за місцезнаходженням (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Відповідно до підпункту «е» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, обставини, якими ДПІ обґрунтовує законність своїх дій з позбавлення позивача статусу платника ПДВ, відповідають наведеній нормі Закону.

Втім, як встановили суди, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 № 2а-9425/10/1270 було визнано протиправними дії державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність Товариства за місцезнаходженням.

З огляду на установлену в судовому порядку протиправність відповідних дій такі дії не можуть породжувати правові наслідки, зокрема, у вигляді створення обставини, з якою чинне законодавство пов'язує можливість анулювання реєстрації особи платником ПДВ.

А відтак суди цілком правомірно визнали незаконним рішення ДПІ про анулювання реєстрації Товариства платником ПДВ, задовольнивши позов у відповідній частині.

Оскільки висновки судів відповідають правильному застосуванню норм матеріального права, а обставинам даної справи надана об'єктивна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська та державної податкової адміністрації України відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 у справі № 2а-7643/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько