КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1783/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Воронець Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагенства у Київській області, відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області про скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Київській області, відділу Держземагентства у Згурівському районі Київської області про скасування наказів від 03.08.2010 року №289-к «Про звільнення ОСОБА_3», від 08.04.2010 року №152-к «Про призначення ОСОБА_4», поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області від 03.08.2010 року № 289-к «Про звільнення ОСОБА_3», в частині визначення підстав звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. Визнано ОСОБА_3 звільненою з посади заступника начальника Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 01 жовтня 2013 року в частині визнання ОСОБА_3 звільненої з посади заступника начальника Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області, та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до наказу Головного управління земельних ресурсів у Київській області від 29.09.2007 року № 72 К «Про призначення ОСОБА_3» з 01.10.2007 року призначена на посаду заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області за результатами конкурсу.
З матеріалів справи вбачається, що до моменту призначення на посаду заступника начальника відділу, починаючи з 08.05.1996 року ОСОБА_3 працювала у відділі земельних ресурсів на посадах: головного спеціаліста відділу районного відділу земельних ресурсів, заступника начальника відділу.
В квітні 2008 року Державним комітетом України із земельних ресурсів видано наказ від 22.04.2008 року №15 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів», згідно з яким, зокрема, Відділ земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області перетворено у Відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.
Перетворення було завершено 27.08.2009 року з державною реєстрацією змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія АА00 № 603397) 27.08.2009 року зареєстровано юридичну особу - Відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області.
Однак, не зважаючи на припинення Відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області, ОСОБА_3 із займаної посади заступника начальника цього відділу звільнена не була і продовжувала виконувати покладені на неї обов'язки до серпня 2010 року.
Як встановлено під час судового розгляду відповідач неодноразово повідомляв ОСОБА_3 про можливе наступне вивільнення з займаної посади.
12.04.2010 ОСОБА_3 було запрошено до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області для вручення попередження про можливе наступне вивільнення з займаної посади.
Як вбачається зі змісту попередження, відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.04.2008 року №15 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсі» та введенням в дію з 01.09.2009 року організаційної структури і штатного розпису відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: зміною оплати праці та посадових обов'язків і обсягів виконуваних завдань, керуючись статтями 492 і 103 Кодексів законів про працю України, ОСОБА_3 попереджено про можливе наступне вивільнення, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексів законів про працю України, через два місяці з дня попередження.
У попередженні також зазначено, що ОСОБА_3 може звільнитись з роботи: «за власним бажанням», «за угодою сторін» або «за переведенням на інше підприємство, в установу», а також за своїм розсудом звернутися за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштуватись самостійно. З дня попередження і до дня вивільнення ОСОБА_3 повинна виконувати свої службові обов'язки в повному обсязі і додержуватись встановленого в Управлінні розпорядку дня.
Також, у попередженні позивачу запропоновано посаду заступника начальника Управління Держкомзему у Миронівському районі.
Згідно з попередженням у разі відмови від переведення на запропоновану посаду, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, ОСОБА_3 попереджено про можливе звільнення із займаної посади відповідно до пункту 6 статті 36 Кодексів законів про працю України.
З вказаним попередженням позивач ознайомилась, однак від підпису відмовилась, мотивуючи це тим, що станом на 12.04.2010 року перебуває у відпустці, а також заявила про те, що підпише попередження лише після особистої співбесіди з начальником Головного управління та юридичної консультації з цього приводу, про що складено відповідний акт.
01.06.2010 року ОСОБА_3 було запрошено до кадрової служби Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області для вручення попередження про можливе наступне вивільнення з займаної посади, а також запропоновано посаду головного спеціаліста сектору правової роботи та із звернення громадян Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області, з попередженням ОСОБА_3 ознайомилась, однак від його підписання відмовилась, про що складено акт.
03 серпня 2010 року згідно з наказом № 289 К Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області ОСОБА_3 було звільнено з посади заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області з посиланням на статтю 4 Закону України «Про державну службу».
Згідно наказу, підставою для звільнення став лист відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області від 30.07.2010 року №429, довідка про результати перевірки в Головному управлінні Держкомзему у Київській області Головного управління державної служби України в місті Києві та Київській області. З наказом про звільнення позивача ознайомлено.
03.08.2010 року згідно з наказом про відрядження від 03.08.2010 року на виконання факсограми відповідача від 03.08.2010 № 0710-3/11991 ОСОБА_3 прибула до відділу кадрового забезпечення та контролю Головного управління Держкомзему у Київській області, де й була ознайомлена про звільнення.
Згідно листа Головного управління Держземагентства у Київській області від 17.05.2013 року №07-10/8206, вбачається, що фактично скорочення чисельності або штату працівників Відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області не відбулось, але у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці посада заступника начальника Відділу в новій структурі та штатному розписі не передбачена. У вказаному листі зазначено, що також підставою для звільнення ОСОБА_3 став факт невідповідності освіти позивачки вимогам для обіймання займаної посади заступника начальника відділу земельних ресурсів, який було виявлено під час перевірки, що проводилась Головдержслужбою за зверненням ОСОБА_3
Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що ОСОБА_3 має вищу освіту за спеціальністю плодоовочівництво та виноградарство, згідно диплому від 28.01.1983 року №110, та кваліфікацію вченого агронома, а також у 1990 році закінчила однорічний заочний економічний факультет підвищення кваліфікації керівних кадрів і спеціалістів сільського господарства, згідно свідоцтва про підвищення кваліфікації від 24.03.1990 року №524, має кваліфікацію організатора економіста соціалістичних сільськогосподарських підприємств.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає що її було звільнено незаконно, тому просить суд поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Отже, на момент призначення на посаду заступника начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 своєї освіти не приховувала, зауважень щодо освіти до неї не було, на посаду її було призначено за результатами конкурсу.
Тобто, звільнення ОСОБА_3 з підстав, передбачених пунктом 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України є протиправним.
Так, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Так, частиною першою статті 42 та частиною другою статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При цьому, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивності праці.
Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що звільнити працівника на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
Судом зазначено, що ОСОБА_3 працювала на посаді заступника начальника відділу земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області, в той же час Головним управлінням Держкомзему у Київській області було встановлено, що ОСОБА_3 не має освіти відповідного професійного спрямування.
Однак, відповідач неодноразово повідомляв ОСОБА_3 про можливе наступне вивільнення з займаної посади, та пропонував ОСОБА_3 посади заступника начальника Управління Держкомзему у Миронівському районі та головного спеціаліста сектору правової роботи та із звернення громадян Відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Згурівському районі Київської області, що підтверджується відповідними попередженнями від 12.04.2010 року та від 01.06.2010 року, з якими позивач ознайомилась, однак від підпису відмовилась, про що складено було відповідні Акти від 12.04.2010 року та від 01.06.2010 року.
Позивач вказує на те, що повідомлення відповідача про можливе вивільнення та акти відмови ОСОБА_3 від їх підписання є сфальшованими та такими, що являються результатом службового підроблення, однак будь-яких доказів звернення позивача до правоохоронних органів з приводу встановлення факту порушення її прав та інтересів суду не надано.
Таким чином, Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області було запропоновано позивачу рівнозначну посаду, а також переміщення на нижчу посаду, оскільки було встановлено, що позивач не відповідала кваліфікаційним вимогам та професійним званням, тобто в матеріалах справи наявні вказані докази, які були досліджені судом при розгляді даної справи.
Також, з штатного розпису Відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області вбачається, що посада заступника начальника Відділу в новій структурі та в штатному розписі не передбачена, оскільки в новій структурі введена посада заступника начальника Відділу - завідувач сектору державного земельного кадастру Відділу Держкомзему у Згурівському районі Київської області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про необхідність змінити підставу звільнення позивача, визначивши підставу звільнення іншу, а саме: ОСОБА_3 звільненою з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Щодо питання, зазначеного в апеляційній скарзі позивача про поновлення на роботі ОСОБА_3 на посаді заступника начальника у новоутвореній організації, слід зазначити, що оскаржуваний наказ від 03.08.2010 року № 289-к було видано Головним управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у Київській області.
Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року № 1085 утворено Державне агентство земельних ресурсів України, при цьому реорганізувавши Державний комітет України із земельних ресурсів.
Відповідно до частин першої, другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася з дня знесення до ЄДРПОУ запису про її припинення.
Факт правонаступництва повинен бути передбачений у рішенні документи про створення нової юридичної особи.
Будь-яких даних про те, що Головне управління Держземагентства у Київській області (ЄДРПОУ 37963130) є правонаступником Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Київськійобласті (ЄДРПОУ 22864497) в матеріалах справи відсутні.
А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для поновлення ОСОБА_3 в новоутвореному територіальному органі Державного агентства земельних ресурсів України - на посаді заступника начальника Відділу Держземагенства у Згурівському районі Київської області - відсутні, оскільки таке поновлення на нову посаду не відповідає чинному законодавству України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2013 року.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 27.12.2013 |
Номер документу | 36267018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні