Постанова

від 24.12.2013 по справі 825/4283/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4283/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Падій В.В.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

представника позивача Реуцької О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Городнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2013 Городнянський районний центр зайнятості (далі - Городнянський РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 6297,42 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.05.2011 відповідач звернувся до Городнянського РЦЗ як такий, що шукає роботу. В зв'язку з відсутністю підходящої роботи 20.05.2011 за його особистою заявою було прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. При цьому, під час розслідування посадовими особами Городнянського РЦЗ страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", встановлено, що ОСОБА_3 перед реєстрацією в Городнянському РЦЗ був зареєстрований в Чернігівському РЦЗ і отримав там допомогу по безробіттю, однак про факт перебування на обліку в іншому центрі зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». 16.09.2013 директором Городнянського РЦЗ винесено наказ №77 "Про повернення коштів гр. ОСОБА_3". Листом від 17.09.2013 №919 Городнянський РЦЗ звертався до ОСОБА_3 з претензією про повернення заборгованості, але в добровільному порядку кошти відповідачем не були повернуті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких зазначив, що неодноразово повідомляв посадових осіб позивача про те, що він знаходився на обліку в Чернігівському РЦЗ та отримував допомогу по безробіттю під час звернення до Городнянський РЦЗ. Крім того зазначив, що його підпис в додатку №1 до персональної картки щодо підтвердження відсутності реєстрації відповідача в інших центрах зайнятості є підробленим, оскільки навіть при візуальному порівнянні усіх інших його підписів в додатку № 1 вони суттєво відрізняються один від одного.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 20.05.2011 по 31.07.2013 перебував у Городнянському РЦЗ як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_3, наявним в матеріалах справи (а.с.12) та персональною карткою №255300611051300003 (а.с.4).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 з 05.03.2010 по 10.05.2011 перебував у Чернігівському РЦЗ як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується персональною карткою №257000610022600002 (а.с.14).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Городнянського РЦЗ 16.09.2013 проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. За результатами розслідування був складений акт №16-09-01, яким встановлено, що ОСОБА_3 перед реєстрацією в Городнянському РЦЗ був зареєстрований в Чернігівському РЦЗ і отримав там допомогу по безробіттю, однак про факт перебування на обліку в іншому центрі зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с.7).

16.09.2013 директором Городнянського РЦЗ прийнято наказ №77 "Про повернення коштів гр. ОСОБА_3" (а.с.8) та претензією від 17.09.2013 №919 запропоновано ОСОБА_3 добровільно повернути незаконно отримані кошти (а.с.9).

Станом на час звернення Городнянського РЦЗ до суду відповідачем сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю позивачу повернута не була.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII "Про зайнятість населення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Частинами 1 та 4 статті 22 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1533-III) право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, залежно від страхового стажу. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Відповідно до статті 34 Закону №1533-III Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до статті 36 Закону №1533-III (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктами 1 та 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (далі - Порядок №219) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час. Під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форму картки та пам'ятки затверджує Мінпраці.

Пунктами 11та 12 Порядку №219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості. Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до абзацу 17 підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають робот, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 територіальний орган припиняє реєстрацію, зокрема, з дня подання безробітним заяви про припинення реєстрації.

Пунктом 6.4. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики Українивід 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307) передбачено, що для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості користується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6.14 Порядку №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 05.03.2010 по 10.05.2011 перебував на обліку в Чернігівському районному центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю, про що не повідомив центр зайнятості всупереч статті 36 Закону №1533-III, що свідчить про незаконне отримання останнім допомоги по безробіттю в Городнянському районному центрі зайнятості.

Згідно з відомостями виплат за видами забезпечення за період з травня 2011 року по травень 2012 року та довідки Городнянського районного центру зайнятості від 07.10.2013, наявних в матеріалах справи (а.с.11,58-75), загальний розмір незаконно отриманої відповідачем допомоги по безробіттю становить 6297,42 грн.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини. Натомість, наказ Городнянського РЦЗ від 16.09.2013 №77 "Про повернення коштів гр. ОСОБА_3" станом на момент розгляду даної справи є чинним.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що він неодноразово повідомляв посадових осіб позивача про те, що він знаходився на обліку в Чернігівському РЦЗ та отримував допомогу по безробіттю, а також, що його підпис в додатку №1 до персональної картки є підробленим, оскільки заява відповідача про надання йому статусу безробітного від 20.05.2011, наявної в матеріалах справи не містить жодних застережень щодо даного факту (а.с.5).

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що позивачем перераховано на його рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Правекс-банк» допомоги по безробіттю у розмірі 5854,69 грн., оскільки відповідачем було відкрито два рахунки в ПАТ КБ «Правекс-банк» для перерахування позивачем допомоги по безробіттю відповідачу, що підтверджується матеріалами справи (а.с.100).

За таких обставин, з урахуванням того, що сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 6297,42 грн. відповідачем до Городнянського районного центру зайнятості не повернута, доказів повернення відповідачем зазначеної допомоги станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що адміністративний позов Городнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а незаконно отримана допомога по безробіттю стягненню з відповідача на користь Городнянського районного центру зайнятості.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Городнянського районного центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Городнянського районного центру зайнятості (р\р 37179300901101 в ГУДКУ м. Чернігів, МФО 853592, код 14252679) допомогу по безробіттю в розмірі 6297 (шість тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 47 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: В.В. Падій