Рішення

від 17.12.2013 по справі 922/3326/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 922/3326/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аріт К.В.

судді: Лавренюк Т.А. , Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Любомльського міжрайонного прокурора (м.Любомль) в інтересах держави в особі : 1. Волинської обласної Ради (м.Луцьк) 2. Волинського обласного санаторію "Лісова пісня" (с.Гаївка) до Приватного підприємства "Сонячне об'єднання" (м.Харків) про стягнення 56900,00 гривень за участю представників:

прокурора - Калмикової Ю.С. (посвідчення №012885 від 07 листопада 2012 року)

позивача-1 - не з'явився

позивача-2 - Ничая В.М. (довіреність №б/н від 11 грудня 2013 року)

відповідача - Тарасенка О.В. (довіреність №б/н від 12 березня 2013 року)

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2013 року Любомльський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Волинської обласної Ради (Позивача-1) та Волинського обласного санаторію "Лісова пісня" (Позивача-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Сонячне об'єднання" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 56900,00 гривень. Заявлену вимогу обґрунтував проведенням перевірки додержання цивільного законодавства, зокрема, щодо виконання договірних зобов'язань за зверненням Позивача-2 , а саме відповідною перевіркою було встановлено факт неналежного виконання Відповідачем умов договору №28-11 про поставку обладнання, укладеного 28 листопада 2012 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2013 року.

11 вересня 2013 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх.№33125), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем-2, але не погоджується із тим, що ним було пропущено строк поставки, зазначив, що не отримував від Позивача-2 претензію від 30 квітня 2013 року, а сам спірний каток було поставлено ним на адресу Позивача-2 10 липня 2013 року. З урахуванням викладеного, просив суд відмовити повністю у задоволенні відповідного позову. Судом було досліджено наданий відзив та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2013 року було відкладено розгляд справи на 01 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року було відкладено розгляд справи на 22 жовтня 2013 року, та продовжено строк розгляду спору по 22 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 жовтня 2013 року було призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючої судді Аріт К.В., судді Макаренко О.В., судді Денисюк Т.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року було відкладено розгляд справи на 21 листопада 2013 року.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Харківської області від 21 листопада 2013 року, у зв'язку із хворобою судді Денисюк Т.С., було змінено склад колегії та призначено колегію у складі головуючої судді Аріт К.В., судді Макаренко О.В., судді Лавренюк Т.А.

Відповідно до п.3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розгляд справи починається заново в разі зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2013 року було відкладено розгляд справи на 17 грудня 2013 року.

Прокурор у відкритому судовому засіданні 17 грудня 2013 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання додаткових доказів.

Позивач-1 у відкрите судове засідання 17 грудня 2013 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 17 грудня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, проти клопотання прокурора заперечував.

Представник Відповідача у відкритому судовому засіданні 17 грудня 2013 року проти позовних вимог заперечував. Зазначав про їх необґрунтованість та безпідставність, вважаючи їх такими, що не підлягають задоволенню. Також, не підтримав клопотання прокурора.

За приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам та прокурору були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, розгляд справи неодноразово відкладався для надання нових доказів тощо).

Судова колегія також зазначає, що згідно із ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, колегія суддів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, встановила наступне.

28 листопада 2012 року між Волинським обласним санаторієм "Лісова пісня" (Позивачем-2) та Приватним підприємством "Сонячне об'єднання" (Відповідачем) було укладено договір №28-11 про поставку обладнання. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов договору, постачальник (Відповідач) зобов'язався передати у власність покупцеві (Позивачу) обладнання, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити це обладнання.

Найменування, одиниці виміру та кількість обладнання, що підлягає поставці за кожною окремою партією (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються відповідно до заявок покупця, виставлених рахунків-фактур та/або видаткових накладних на продукцію (п.1.2 договору).

Покупець сплачує постачальнику передоплату 100% вартості партії обладнання на протязі 7 календарних днів з моменту підписання договору. Обов'язки покупця по оплаті обладнання вважаються виконаними після зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Позивач-2, на виконання умов договору та на підставі рахунку на оплату №154 (а.с.24), перерахував Відповідачу 63530,00 гривень за візок сервувальний ВС-2 (2 штуки) та каток сушильно-прасувальний КП-412 (виробник Чехія). Даний факт підтверджується платіжним дорученням №764 від 30 листопада 2012 року (а.с.25).

Відповідач, в свою чергу, поставив на адресу Позивача-2 візок сервувальний ВС-2 (2 штуки) на суму 6630,00 гривень, що підтверджується видатковою накладною №173 від 12 грудня 2012 року (а.с.40). Відповідний товар було прийнято Позивачем-2 без зауважень, а вказана видаткова накладна була підписана з обох сторін та скріплена печатками підприємств.

Однак, у зв'язку із затримкою, яка виникла з вини Відповідача, що підтверджується відповідним листом №20-05/13 від 2- травня 2013 року (а.с.45), каток сушильно-прасувальний КП-412 (1 штука) було поставлено на адресу Позивача-2 у липні 2013 року, але Позивач-2 відмовився підписувати видаткову накладну №39 від 10 липня 2013 року на суму 56900,00 гривень (а.с.70), та відмовився приймати відповідне обладнання, у зв'язку із наявними недоліками та необхідністю його обстеження експертом, а тому спірне обладнання було передано на тимчасове зберігання Позивачу-2. Даний факт підтверджується актом зберігання катка прасувального від 02 серпня 2013 року, який було підписано з обох сторін (а.с.44).

Під час експертного обстеження було встановлено, що катки такої моделі, як поставлене спірне обладнання, у Чехії не випускаються. Завод "Ково Белуша" розташований у Словаччині. Відповідний висновок було зроблено у звіті №0-184 Волинської торгово-промислової палати (а.с.60-63).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач-2 направив претензію №01-13/317 від 14 серпня 2013 року на адресу Відповідача про заміну спірного обладнання на такий, який відповідатиме його замовленню та технічним характеристикам, або повернення різниці грошових коштів (а.с.124).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач надіслав відповідь на вказану претензію (а.с.125), в якій зазначив про прийняття спірного обладнання Позивачем-2 та спонукав його до підписання видаткової накладної №39 від 10 липня 2013 року. Грошові кошти у розмірі 56900,00 гривень Позивачу-2 не повернув.

На підставі звернення Позивача-2 до правоохоронніх органів за захистом своїх порушених прав, Любомльською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку додержання цивільного законодавства, зокрема, щодо виконання договірних зобов'язань, під час якої було встановлено вищевказані порушення виконання договірних зобов'язань підприємством Відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якість обладнання, що поставляється за цим договором, має відповідати відповідним стандартам, ТУ, іншій технічній документації (п.1.3 спірного договору).

За приписами статті 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.672 ЦК України).

Відповідно до статті 690 Цивільного кодексу України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов'язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

Відповідно до ч.2 ст.709 Цивільного кодексу України, вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, те, що Відповідачем не було надано доказів переходу права власності на спірне обладнання до Позивача-2, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення Відповідачем 56900,00 гривень в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми попередньої оплати у розмірі 56900,00 гривень за каток сушильно-прасувальний КП-412, нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу Відповідача, що він має право звернутись до Позивача-2 з вимогою про повернення поставленого обладнання, а у разі негативної відповіді, звернутись до органів судової влади за захистом свого порушеного права.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік", на 2013 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня -1147,00 гривень.

Враховуючи викладене, сума мінімального судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1720,50 гривень, а немайнового характеру 1147,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із п.11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняються від сплати судового збору.

Отже, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача та підлягає стягненню з останнього до державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.599, 625, 671, 672, 690, 693, 709 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Сонячне об'єднання" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.147, код ЄДРПОУ 33290461, р/р №26008032232001 в АБ "Укрбізнесбанк" у м.Донецьк, МФО 334969) на користь Волинського обласного санаторію "Лісова пісня" (44300, Волинська область, с.Гаївка, Шацький район, вул.Пісочна, 6, код ЄДРПОУ 05383951, р/р №26005300159131) грошові кошти у розмірі 56900,00 гривень.

Стягнути з Приватного підприємства "Сонячне об'єднання" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, буд.147, код ЄДРПОУ 33290461, р/р №26008032232001 в АБ "Укрбізнесбанк" у м.Донецьк, МФО 334969) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача- Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя Аріт К.В. Макаренко О.В. Лавренюк Т.А.

Справа №922/3326/13