Постанова

від 12.12.2013 по справі 910/13058/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 910/13058/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників:

від позивача: представник - Солов'янчик В.Д. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Лахно О.Ю. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р.

у справі № 910/13058/13 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Сейтон", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг", м. Київ

про розірвання договору суборенди №01-07/12-4 від 03.07.2012 р. та стягнення 64 800,00 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 р. Приватне підприємство "Сейтон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг" про розірвання договору суборенди №01-07/12-4 від 03.07.2012 р., стягнення з відповідача на користь позивача 64 800,00 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.07.2012 між сторонами був укладений договір суборенди приміщення № 01-07/12-4, за умовами п. 3.1. якого відповідач мав за актом приймання-передачі передати позивачу приміщення в будівлі гуртожитку літера Г-5 за адресою м. Львів, вул. Зелена, 204. На виконання умов п. 5.2. договору 05.07.2011 позивач сплатив відповідачу авансовий платіж в розмірі 64 800,00 грн., який зараховується як суборендна плата за два останні місяці користування приміщенням. Однак, відповідач досі не передав позивачу приміщення в користування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. у справі №910/13058/13 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг" на користь Приватного підприємства "Сейтон" 64 800 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято у повній відповідності нормам матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг" (суборендодавець) та Приватне підприємство "Сейтон" (суборендар) підписали договір суборенди приміщення № 01-07/12-4 від 03.07.2012 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове та платне користування приміщення в будівлі Гуртожитку. Лівтера "Г" за адресою : м. Львів, вул. Зелена, 204 (надалі - приміщення), а саме:

- приміщення частини 2-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - (ХХХІ-ХХХІV) ХХХ, ХХХІХ, кімнати №№ 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, ХХХV-ХХХVІ, ХХХVІІ, ХІV.

- приміщення частини 3-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - (LХІ-LVІІ), LVІІІ, LІХ, LХ, LХІ, кімнати №№ 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, LХІІ, LХІІІ, ХLІІ;

- приміщення частини 4-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - LХХХVІІ, LХХХVІ, LХХХV, LХХХІV, LХХХІІ, LХХХІІ, кімнати №№ 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, ХС, LХХХІХ, LХХХVІІІ, LХVІІІ.

Приміщення знаходяться у володінні та користуванні суборендаря у відповідності до договору оренди нерухомого майна (приміщень) № 01-07/12-1 від 02.07.2012 укладеного між суборендодавцем та орендодавцем - Відкритим акціонерним товариством Львівського меблевого комбінату (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.1.3 договору стан приміщення, що орендується, на момент передачі в суборенду придатне для використання згідно з умовами розділу 2 даного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що приміщення надається суборендарю для використання у власній господарській діяльності - розміщення офісу.

Пунктом 4.1. договору сторонами встановлено, що термін суборенди приміщення складає 35 місяців з моменту передачі приміщення суборендодавцем суборендарю за актом приймання-передачі відповідно до умов п. 3.1. цього договору.

Згідно з п. 6.1. договору суборендодавець зобов'язаний надати суборендареві приміщення, що відповідає основним вимогам щодо пожежної безпеки з огляду на його призначення та умови оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що приміщення повинно бути передано суборендодавцем та прийнято суборендарем за актом приймання-передачі не пізніше 03.09.2012.

Позивач 05.07.2012 згідно платіжного доручення № 117 перерахував відповідачу кошти в розмірі 64 800,00 грн., які визначені в призначенні платежу як "авансовий платіж за два останні місяці користування суборендованим приміщенням згідно договору суборенди приміщення № 01-07/12-4 від 03.07.20012 з ПДВ".

15.10.12 ПП "Сейтон" направило на адресу ТОВ "Профіт-Торг" претензію № 1 про повернення завдатку у подвійному розмірі у зв'язку з тим, що приміщення не були передані в суборенду у встановлений п.3.1 договору строк та на момент звернення з даною претензією.

Позивач вказує на те, що у зв'язку з не передачею позивачу в суборендне користування приміщення, сплачений позивачем авансовий платіж у розмірі 64800,00 грн., який вноситься за два останні місяці користування суборендованими приміщеннями, має бути повернутий позивачу, крім того позивач просить розірвати договір суборенди приміщення від 03.07.12 № 01-07/12-4.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.2, 3 ст.180 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму. Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Так, відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, говорячи про те, що сторони мають досягти згоди щодо істотних умов, слід врахувати три питання. По-перше, у належній формі сторони мають визначити коло усіх істотних умов, по-друге, у належній формі досягти згоди з усіх істотних умов, по-третє надати результат досягнення згоди належної форми.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг

Як вбачається з матеріалів справи (протоколи допиту свідків від 14.02.13, копія договору оренди № 02-07/12-1 від 02.07.12 укладеного між ВАТ Львівський меблевий комбінат та ТОВ "Профіт-Торг") та пояснень представників сторін сторони не дійшли згоди щодо такої істотної умови договору як предмет договору, а саме технічні характеристики приміщення, що має бути передано в орендне користування та його придатність/непридатність для використання суборендарем, зважаючи на те, що відповідно до п.1.1 договору суборенди позивачу мали були передані в суборенду:

- приміщення частини 2-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - (ХХХІ-ХХХІV) ХХХ, ХХХІХ, кімнати №№ 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, ХХХV-ХХХVІ, ХХХVІІ, ХІV.

- приміщення частини 3-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - (LХІ-LVІІ), LVІІІ, LІХ, LХ, LХІ, кімнати №№ 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, LХІІ, LХІІІ, ХLІІ;

- приміщення частини 4-го поверху, загальною площею 180 кв. м. літери - LХХХVІІ, LХХХVІ, LХХХV, LХХХІV, LХХХІІ, LХХХІІ, кімнати №№ 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, ХС, LХХХІХ, LХХХVІІІ, LХVІІІ.

В той же час, відповідно до Додатку № 2 до договору оренди нерухомого майна № 02-07/12-1 від 02.07.12 відповідачу як орендарю були передані за актом приймання-передачі від 01.09.12 приміщення 2-го поверху - літери ХІІІ, приміщення - 3-го поверху - літери ХLI, 4-го поверху - літери LXVII.

З матеріалів справи вбачається, що кімнати гуртожитку не можуть бути передані позивачеві в користування на виконання вимог договору суборенди, оскільки в них проживають фізичні особи - працівники ВАТ Львівського меблевого комбінату.

Вказане свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо стану та характеристик приміщень, що мали бути передані в суборенду, а отже і про неукладеність договору суборенди.

Згідно п. 3.1 Договору суборенди, приміщення повинно бути передано суборендодавцем та прийнято суборендарем за актом приймання-передачі не пізніше 03.09.2012. Пунктом 4.1. договору сторонами встановлено, що термін суборенди приміщення складає 35 місяців з моменту передачі приміщення суборендодавцем суборендарю за актом приймання-передачі відповідно до умов п. 3.1. цього договору.

Тобто саме Акт приймання-передачі мав слугувати підставою для початку перебігу строку суборенди приміщення та підтверджувати факт відсутності претензій сторін одна до одної.

Як роз'яснено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення за договором суборенди № 01-07/12-4 від суборендодавця до суборендаря, сторонами не заперечується, той факт, що приміщення в суборенду не передавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч.1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи наведене та з огляду на зазначені приписи діючого законодавства договір суборенди приміщення № 01-07/12-4 від 03.07.2012р. є неукладеним, у зв'язку з чим не породжує для сторін ніяких правових наслідків, отже вимоги про розірвання договору суборенди приміщення № 01-07/12-4 від 03.07.2012р задоволенню не підлягали.

Стосовно вимог позивача про стягнення 64800,00 грн. збитків, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 181 ГК України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

В якості доказів перерахування коштів в рахунок оплати орендної плати, позивач надав копію платіжного доручення № 117 від 05.07.12 на суму 64 800,00 грн.

Згідно з положеннями ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Норми інституту набуття або збереження майна або грошових коштів без достатньої правової підстави підлягають застосуванню коли передання майна, в тому числі перерахування грошової суми, здійснено на виконання правочину, який відповідно до закону не може бути визначений вчиненим, або на виконання договору, який згідно з законом не може бути визначений укладеним як це передбачено у п. 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України.

Неукладений договір не породжує для його сторін будь-яких прав та обов'язків. Сторони, відповідно до ст. 14 ЦК України, не можуть бути примушені до дій, вчинення яких не є обов'язковим для них, а відтак і підстава на якій вищевказана сума була перерахована відпала, що згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України є підставою для повернення відповідачем позивачу грошові кошти в розмірі 64800,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт-Торг" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 року у справі № 910/13058/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13058/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук