Рішення

від 23.12.2013 по справі 910/22028/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22028/13 23.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1"

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс"

про стягнення 161288,94 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Зосімов В. І. (дов. № 11-06 від 06.11.2013)

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

14.11.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 118 від 11.11.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (надалі - відповідач 1, відповідач 2) про стягнення 161288,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22028/13, розгляд справи призначено на 02.12.2013.

29.11.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надішли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

02.12.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013, з'явилися представники позивача та відповідача 2 та надали пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013, представник відповідача 1 не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою від 02.12.2013 розгляд справи відкладено на 25.12.2013.

В судове засідання, призначене на 25.12.2013, з'явився представник позивача та надав документи по справі на виконання вимог ухвали суду.

Окрім того представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до угоди про розстрочення платежу за договором № 76/10 настав строк оплати, а отже позовні вимоги підлягають зменшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.

В судове засідання, призначене на 25.12.2013, представники відповідача 1 та 2 не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд"надалі за текстом - субпідрядник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (надалі за текстом - генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 76/10 (далі за текстом - договір № 76/10 )(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідрядник зобов'язувався виконати комплекс робіт по монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем та санітарно-технічного устаткування при будівництві об'єкта: «Житлові будинки з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 47/59 у Дарницькому районі м. Києва»

Пунктом 4.1. Договору № 76/10 визначена загальна вартість робіт в договірних цінах по об'єкту, орієнтовно складає 9 602 553, 60 грн. в тому числі 1 600 425,60 грн. ПДВ

Відповідно до пункту 5.2. Договору 76/10 розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки форма №3-КБ.

Згідно пункту 5.3. Договору 76/10 генпідрядник (відповідач-1) в дводенний строк, після подання субпідрядником оформляє акти на виконані роботи (по формі № КБ-2-в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (№3-КБ) та на протязі строку не більше 10 календарних днів після їх підписання, здійснює розрахунки з субпідрядником.

Станом на 31.12.2012 між позивачем і відповідачем-1 за виконані роботи по Договору 76/10 утворилась заборгованість на загальну суму 305 610,21 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків підписаним обома сторонами (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

26.08.2013 року між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 була укладена Угода про розстрочення платежу за договором № 76/10 (Далі Угода). Відповідно до якої сторони ще раз засвідчили існування заборгованості Відповідача-1 перед позивачем в сумі 305610,21 грн.

В п. 2 Угоди сторони визначили графік погашення вказаної заборгованості, а саме: 76 402,56 грн. оплачується в вересні 2013, 76 402,56 грн. оплачується в жовтні 2013, 76 402,56 грн. оплачується в листопаді 2013, 76 402,56 грн. оплачується в грудні 2013.

Станом на 23.12.2013 відповідач-1 умови п.2 Угоди не виконав і не здійснив передбачених угодою платежів за вересень, жовтень та листопад 2013.

Суд наголошує, що угода є дійсною, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами.

Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача-1 не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем-1 неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору субпідряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів оплати заборгованості за договором субпідряду № 76/10 та Угоди про розстрочку платежу за договором № 76/10, відповідачем-1 до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 22 9207, 66 грн.

Відповідно до п. 3 Угоди виконання графіка угоди про розстрочення платежу гарантує замовник (відповідач-2), розрахувавшись із субпідрядником (відповідач-1).

Відповідно до п. 4 Угоди в разі порушення відповідачем-1 строків перерахування грошових коштів, передбачених п.2 Угоди відповідач-2 сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми прострочення за кожен випадок прострочення та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідач-2 свої обов'язки не виконав, пеню і штраф за три пропущені платежі не сплатив. Відповідачу-2 поштою 21.10.2013 направлялась претензія, яку він отримав 23.10.2013, з вимогою сплатити штраф і пеню в продовж 7 днів з дати отримання претензії. Відповідач-2 на претензію ні як не відповів.

Сума пені становить 4 061,65 грн. та сума штрафу становить 22 920,78 грн. Розрахунок суми штрафу і пені наведений позивачем перевірено судом та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 4 061,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5 163,40 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів 1 та 2 солідарно.

Керуючись ст.ст. 33,42, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 21, кВ. 8 ; ідентифікаційний код: 32346942) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, корп. 2, оф. 3; ідентифікаційний код 33300043) 229 207 (двісті двадцять дев'ять тисяч двісті сім) грн. 66 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-А, оф. 539П, ідентифікаційний код 23737565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, корп. 2, оф. 3; ідентифікаційний код 33300043) штраф в розмірі 22 920 (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 78 коп. та пеню в розмірі 4 061 (чотири тисячі шістдесят одну) грн. 65 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 21, кв. 8 ; ідентифікаційний код: 32346942) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекон-Сервіс" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-А, оф. 539П, ідентифікаційний код 23737565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітспецбуд" (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 4, корп. 2, оф. 3; ідентифікаційний код 33300043) судовий збір в сумі - 5 163 (п'ять тисяч сто шістдесят три ) грн. 40 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 24.12.2013

Суддя М.О. Лиськов