Рішення

від 19.12.2013 по справі 911/4194/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа № 911/4194/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна», м. Київ до Приватного підприємства «Сагро-Норд», Київська обл., смт. Калита про стягнення 613 395,61 грн., за участю представників:

позивача:Миколаєнко Д.Л., довіреність б/н від 07.09.2013 року; Ярошенко О.О., довіреність б/н від 20.08.2013р. року; відповідача:Куприянський Б.О., довіреність № б/н від 21.11.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.11.2013р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 454 134,40 грн. основного боргу, 89 918,61 грн. процентів за користування товарним кредитом, 31 453,46 грн. пені, 22 706,72 грн. штрафу, 4 927,04 грн. 3% річних та 10 255,38 грн. індексації, а загалом 613 395,61 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати товару за договором купівлі-продажу № 270213/4-ПК від 27.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.11.2013 року.

22.11.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 454 134,40 грн. основного боргу, 101 591,97 грн. процентів за користування товарним кредитом, 8 087,32 грн. пені, 22 706,72 грн. штрафу, 1 866,30 грн. 3% річних та 10 255,38 грн. індексації, а загалом 598 642,09 грн.

Крім того, 28.11.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог, яка задоволена ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2013р.

Через канцелярію суду 28.11.2013 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 28.11.2013 року оголошувалася перерва на 12.12.2013 року.

12.12.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні 12.12.2013 року оголошувалася перерва на 19.12.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2013р. між ТОВ «Зелена-країна» (продавець, далі - позивач) та ПП «Сагро-Норд» (покупець, далі - відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 270213/4-ПК (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість насіннєвого матеріалу відповідно до умов даного договору.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1 договору).

Так, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 592 668,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 981 від 12.04.2013р. на суму 592 668,00 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача (покупця) претензій та повідомлень про порушення позивачем (продавцем) умов договору.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 592 668,00 грн. розрахувався частково в розмірі 138 533,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку позивача № 26004300002766 за спірний період, квитанціями про сплату боргу: № 178 від 08.04.2013 на суму 118 533,60 грн., № 245 від 29.04.2013 року на суму 20 000,00 грн. і має заборгованість перед останнім у сумі 454 134,40 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 454 134,40 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідно до статей 173, 175 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 655, 692, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець повинен в строк до 25.03.2013р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі 50% від вартості товару, що вказаний у додатку до договору. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: 50% від суми вартості всього товару по договору покупець має сплатити до 01.10.2013р.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості товару свідчить про прийняття відповідачем поставленого товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі, у відповідності до п. 4.1 договору, до 01.10.2013р.

До того ж, посилання відповідача на відсутність в нього будь-яких зобов'язань за договором з огляду на відсутність у договорі такої істотної умови, як строк поставки, що на думку останнього свідчить про неукладеність договору, спростовується як прийняттям відповідачем товару, поставленого в рамках договору згідно вищезазначених накладених, так і сплатою 138 533,60 грн. саме за договором, що підтверджується призначенням платежу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 454 134,40 грн. боргу по оплаті вартості поставленого товару за видатковою накладною № 981 від 12.04.2013р. згідно договору є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім того, пунктами 4.1 та 4.5 договору передбачено, що на залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит.

На суму заборгованості по договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1% за кожний день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару, отриманого на умовах товарного кредиту.

Так, на виконання умов договору, з моменту поставки товару за накладною № 981 від 12.04.2013р. відповідачу було надано товарний кредит у розмірі вартості поставленого товару.

Водночас, посилаючись на те, що відповідач відсотки за користування товарним кредитом протягом квітня-листопада 2013 року у розмірі, передбаченому п. 4.5 договору, не сплатив, позивач просить суд стягнути з останнього 101 591,97 грн. процентів за користування товарним кредитом, нарахованих зростаючим підсумком на вартість заборгованості за спірною накладною.

Приписами статей 627, 694 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що арифметично вірний розмір процентів за користування кредитом, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених положень договору та норм Закону, становить 110 146,53грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 101 591,97 грн. процентів за користування товарним кредитом підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (до 01.10.2013р. згідно п. 4.4 договору) позивач просить суд стягнути з відповідача 8 087,32 грн. пені, нарахованої з 02.10.2013р. по 21.11.2013р. на 454 134,40 грн. сукупної заборгованості за договором та 22 706,72 грн. штрафу, нарахованого на 454 134,40 грн. сукупної заборгованості за договором.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.2, 7.3 договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно даного договору покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У випадку неналежного виконання покупцем зобов'язань згідно умов даного договору покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми неоплаченого товару.

Оскільки як період, так і порядок обрахунку пені та штрафу, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням договору, а їх розмір є арифметично вірним, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 087,32 грн. пені та 22 706,72 грн. штрафу підлягають задоволенню.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12.

Крім того, застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), у тому числі процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією (оглядовий лист Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач порушив зобов'язання щодо оплати поставленого товару за накладною № 981 від 12.04.2013р. у період з 01.10.2013 року по 21.11.2013 року, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 866,30 грн., 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що сторони домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі якщо офіційний курс гривні до долара США збільшився у порівнянні до офіційного курсу гривні до долара США, що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору.

У разі, якщо міжбанківський курс долара США перевищує офіційний курс НБУ, продавець залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно з міжбанківським курсом.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 255,38 грн. курсової різниці (проіндексованої вартості поставленого товару), розрахованої станом на 23.10.2013р. з урахуванням, що станом на момент підписання договору (27.02.2013р.) офіційний курсу долара США по відношенню до гривні становив 7,9930, а станом на 23.10.2013р. міжбанківський курс долара США по відношенню до гривні становив 8,1735.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно Наказу Міністерства фінансів від 10.08.2000 року № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

За таких обставин, господарським судом встановлено, що заборгованість (курсова різниця) відповідача за договором № 270213/4-ПК купівлі-продажу товару становить 10 255,38 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2013р. у даній справі було накладено арешт на грошові кошти відповідача у розмірі заявлених позовних вимог на суму 598 642,09 грн.

Згідно зі статтею 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 07.11.2013 № 3544 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 295,06 грн., пропорційно зменшенню розміру позовних вимог, а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 11 972,84 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Сагро-Норд» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 36596971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна» (02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 39, ідентифікаційний код 37508774) 454 134 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 40 коп. заборгованості, 101 591 (сто одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 97 коп. процентів за користування товарним кредитом, 8 087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 32 коп. пені, 22 706 (двадцять дві тисячі сімсот шість) грн. 72 коп. штрафу, 1 866 (одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн. 30 коп. 3% річних, 10 255 (десять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. курсової різниці, 11 972 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 84 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелена-країна» (02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 39, ідентифікаційний код 37508774) з Державного бюджету України 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 3544 від 07.11.2013р.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак