Постанова

від 22.07.2014 по справі 911/4194/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа№ 911/4194/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Куприянський Б.О.

від правонаступника - Пилипчук Л.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Сагро-Норд" на рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2013 року (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна"

до Приватного підприємства "Сагро-Норд"

про стягнення 613395,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області 19.12.2013 року по справі №911/4194/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Сагро-Норд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" 454134,40 грн. - заборгованості, 101591,97 грн. - процентів за користування товарним кредитом, 8087,32 грн. - пені, 22706,72 грн. - штрафу, 1866,30 грн. 30 коп. 3% річних, 10255,38 грн. - курсової різниці, 11972,84 грн. - судового збору за подання позовної заяви та 1720,50 грн. - судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" з Державного бюджету України 295,06 грн. - судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №3544 від 07.11.2013 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року для розгляду справи №911/4194/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Сітайло Л.Г., судді - Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року відкладено розгляд справи до 17.02.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження. В судовому засіданні 17.02.2014 року оголошено перерву до 24.02.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року, в зв'язку із виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судового рішення по справі №910/1338/14 за позовом Приватного підприємства "Сагро-Норд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" про визнання частково недійсним договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року по справі № 910/1338/14 апеляційну скаргу Приватного підприємства „Сагро-Норд" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. по справі № 910/1338/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

01 липня 2014 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, представником Приватного підприємства „Сагро-Норд" подано клопотання про поновлення провадження по справі №911/4194/13 та призначення до розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 102 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року поновлено апеляційне провадження по справі №911/4194/13 та призначено до розгляду 22.07.2014 року.

22 липня 2014 року, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, від представників Приватного підприємства „Сагро-Норд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" надійшли клопотання про заміну сторони - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" на правонаступника Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита".

В судове засідання 22.07.2014 року з'явились представники відповідача та ПАТ "Агрокомбінат "Калита".

В обґрунтування вищезазначених клопотань, сторони надали суду належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги №14/06/15-СН від 11.06.2014 року, згідно з яким ТОВ "Зелена-Країна" (первісний кредитор) відступає ПАТ "Агрокомбінат "Калита" (новий кредитор) право вимоги на суму 613395,61 грн., а останній приймає право вимоги, що належить первісному кредитору та стає кредитором за договором купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, укладеним між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору сторони погодили, що право вимоги за цим договором переходить до нового кредитора з моменту проведення оплати та підписання акту приймання-передачі документів.

Представником позивача до клопотання про залучення до справи правонаступника позивача долучено докази виконання сторонами умов вищезазначеного договору, а саме, копію Акту прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги №14/06/15-СН від 11.06.2014 року

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Статтями 512, 513, 514 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, щодо клопотань про залучення до справи правонаступника позивача, перевіривши наявність доказів на їх підтвердження, прийшла до висновку, що клопотання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" не заперечував.

Представник правонаступника в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2013 року. Проти розгляду справи у відсутність представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

27 лютого 2013 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу №270213/4-ПК (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість насіннєвого матеріалу.

Згідно з п. 3.2. Договору загальна сума договору складається із суми вартості товару, згідно з накладними на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що покупець повинен в строк до 25.03.2013 року перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати в розмірі 50% від вартості товару, що вказаний у додатку (ах) до договору. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: 50% від суми вартості всього товару по договору покупець має сплатити до 01.10.2013 року.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1 Договору).

Додатком №1 до Договору сторони визначили вартість товару на загальну суму 592668,00 грн., а також визначили формулу, за якою визначається проіндексована сума вартості товару у гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 592668,00 грн. Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, а саме частково розрахувався за отриманий товар на суму 138533,60 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 454134,40 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Місцевим господарським судом встановлено, що поставка позивачем та прийняття товару відповідачем підтверджується видатковою накладною, яка підписана сторонами та скріплена печатками підприємств без зауважень.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що доказів оплати заборгованості відповідачем до суду не надано, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу, в розмірі 454134,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Твердження апелянта щодо не укладання Договору, в зв'язку з тим, що останній не визначає строків поставки, а також, що поставка товару відбувалась не на підставі договору купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За вимогами ч. 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов, з обов'язковим погодженням предмету, ціни та строку його дії. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами).

Таким чином, господарський договір буде вважатись укладеним, якщо:

1) Сторонами дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом;

2) Дотримана форма господарського договору, передбачена законом;

3) Було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Колегія суддів зазначає, що за своєю правовою природою договір купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, укладений між сторонами має ознаки як договору поставки так і договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 1.1. Договору продавець зобов`язується прийняти та сплатити вартість насіннєвого матеріалу (далі - Товар), відповідно до умов даного договору (додатків та специфікацій до нього)

Пунктом 3.1. Договору визначено, що конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у додатках та/або накладних на передачу товару, що є невід'ємною частиною цьогоДоговору.

Відповідно до інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що покупець повинен в строк до 25.03.2013 року перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати в розмірі 50% від вартості товару, що вказаний у додатку (ах) до договору. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: 50% від суми вартості всього товару по договору покупець має сплатити до 01.10.2013 року.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що видаткова накладна №981 від 12.04.2013 року оформлена відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а також, зокрема, містить посилання на договір купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, колегія суддів прийшла до висновку що обов'язок відповідача щодо оплати товару встановлено до 01.10.2013 року.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.2, 7.3 Договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

У випадку неналежного виконання покупцем зобов'язань згідно умов даного договору покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми неоплаченого товару.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.8 договору передбачено, що сторони домовились про зміну ціни на товар наступним способом: у разі якщо офіційний курс гривні до долара США збільшився у порівнянні до офіційного курсу гривні до долара США, що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору.

У разі, якщо міжбанківський курс долара США перевищує офіційний курс НБУ, продавець залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно з міжбанківським курсом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Колегія суддів перевіривши розрахунки пені, 3% - річних, штрафу, курсової різниці, які складені арифметично вірно прийшла до висновку про їх обґрунтованість.

Також, колегія суддів зазначає, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року по справі №910/1338/14, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Приватного підприємства „Сагро-Норд" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2014р. по справі № 910/1338/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а саме: визнано недійсним п.4.5 договору купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, укладеного між Приватним підприємством „Сагро-Норд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена-Країна".

Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 16.06.2014 року по справі №910/1338/14 зазначив, що умовами Договору купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також, що зміст спірного Договору в частині п.4.5 не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи що вимога позивача щодо стягнення процентів за користування товарним кредитом ґрунтується на п.4.5 договору купівлі-продажу №270213/4-ПК від 27.02.2013 року, який визнано недійсним, колегія суддів прийшла до висновку що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Сагро-Норд" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області 19.12.2013 року по справі №911/4194/13 - зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сагро-Норд" задовольнити частково.

Змінити рішення Господарського суду Київської області від 19.12.2013 року по справі №911/4194/13.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Сагро-Норд" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 36596971) на користь Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) 454134 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 40 коп. заборгованості, 8087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 32 коп. пені, 22706 (двадцять дві тисячі сімсот шість) грн. 72 коп. штрафу, 1866 (одну тисячу вісімсот шістдесят шість) грн. 30 коп. 3% річних, 10255 (десять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. курсової різниці, 9941 (дев'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) з Державного бюджету України 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 06 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 3544 від 07.11.2013 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) на користь Приватного підприємства "Сагро-Норд" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 36596971) 1015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Повернути Приватному підприємству "Сагро-Норд" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 36596971) з Державного бюджету України 1008 грн. (одна тисяча вісім) 58 коп. надмірно сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією №N0ZNZ34208 від 26.12.2013 року.

Видачу наказу, на виконання постанови, доручити Господарському суду Київської області.

Справу №911/4194/13 направити до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.07.2014 року