Рішення

від 18.12.2013 по справі 911/4237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. Справа № 911/4237/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей колект", м. Київ

до 1) Відділу державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, Київська обл., м. Обухів

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп", м. Київ

3) Фізичної особи-підприємця Мешкова Сергія Анатолійовича, м. Київ

третя особа Палієнко Ігор Іванович, Київська обл., м. Обухів

про визнання результатів прилюдних торгів недійсними

Суддя - Мальована Л.Я.

Представники:

позивач - не з'явилися;

відповідача 1 - не з'явилися;

відповідача 2 - не з'явилися;

відповідача 3 - Завальнюк В.В. (дов. № 1/12 від 03.12.2013 р.);

третьої особи - не з'явилися .

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, шляхом скасування протоколу № 11-1096/13 від 29.07.2013 року та складеного на підставі даного протоколу акту державного виконавця.

Представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи в засідання суду не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

17.12.2013 року до загального відділу господарського суду Київської області надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні, а саме в Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних та кримінальних справ. Крім того, позивач не отримав відповіді від приватного нотаріуса Обухівського міського нотаріального округу Кравченко Л.Г. витягу про реєстрацію іпотеки, який був нею сформований 14.06.2007 року про посвідчення договору іпотеки № 3741 укладений між АТ «Укрсиббанк» та Палієнком Ігорем Івановичем, який би засвідчив проведення належної заміни іпотеко держателя в цих зобов'язаннях замість АТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Кей-Колект», яке відбулося 12.08.2012 року, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) № 37337518. Розглянувши подане клопотання суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Позивачем не надано належних доказів того, що керівник або виконуючий обов'язки директора не може зявитись в судове засідання, а Карасюк О.В. є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Відповідачем 2 ТОВ «Укрспецторг групп» не виконано вимог суду викладених в ухвалі від 04.12.2013 року.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 3, суд встановив:

14 червня 2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та Палієнко Ігорем Івановичем було укладено Договір про надання споживчого кредиту за №1170238000. Згідно вказаного кредитного договору Палієнко І.І. надано кредит в сумі 143 000 дол. США., в якості забезпечення належного виконання умов кредитного договору було укладено Договір іпотеки № 3741. Предметом іпотечного договору № 3741 є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 0,2496 га, (кадастровий номер: 3223188000:01:046:0014), що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Трипілля, вул. Пушкіна, № б/н. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В зв'язку з невиконанням Палієнком І.І. взятих на себе забов'язань за кредитним договором, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2011 р. позов Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» було задоволено.

05.07.2012р. Банк у порядку ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" звернувся з заявою до ВДВС Обухівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення з Палієнка Ігоря Івановича боргу в сумі 1 360 956 (один мільйон триста шістдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 73 коп.

13.07.2012 р. державним виконавцем ВДВС Обухівського РУЮ було відкрито виконавче провадження ВП № 33573338.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

У зв'язку з цим, 12.11.2012 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для визначення вартості арештованого майна.

До ВДВС Обухівського РУЮ надійшов висновок з незалежної оцінки арештованого майна Палієнка І.І., відповідно до якого ринкова вартість майна станом на 17.01.2013 року склала 62 800,00 грн.

Після проведення державним виконавцем виконавчих дій стосовно опису та арешту майна боржника та призначення експерта для визначення вартості описаного та арештованого майна, та отримання висновку з незалежною оцінкою вартості майна, конкурсною комісією з визначення торгуючої організації - реалізацію арештованого майна доручено спеціалізованій організації Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп».

17.07.2013 року до відділу державної виконавчої служби від торгуючої організації надійшов лист про те, що торги призначені на 29.07.2013 року.

29.07.2013 р. торгуючою організацією було проведено торги з реалізації вищевказаного майна.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсними результати вказаних прилюдних торгів, посилаючись на ЗУ «Про іпотеку», тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року та ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника». В своїх додаткових поясненнях позивач посилається також на те, що процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Порядок проведення прилюдних торгів регламентується Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 № 68/5 (надалі - Положення) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5.

Згідно п. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Пунктом 2 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Пункт 3.11. Положення передбачає, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації.

Згідно ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

У відповідності до зазначених вимог ТОВ «Укрспецторг групп» повідомило ПАТ «Укрсиббанк» та державного виконавця, іпотекодавця належним чином про прилюдні торги, призначені на 29.07.2013 року - листами № 4487/13 від 10.07.2013 року, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Надіслання даних листів вказаним особам підтверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції від 10.07.2013 року.

ТОВ «Укрспецторг групп» було розміщено оголошення в друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням майна, а саме: газета «Обухівські вісті» випуск № 29 (585) від 13 липня 2013 року та газеті «Обухівський край» випуск № 50 (9539) від 12 липня 2013 року.

У відповідності до ст.ст. 44, 45 Закону України «Про іпотеку» учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації організатором прилюдних торгів. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» за результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Результати вищезазначених прилюдних торгів були оформлені протоколом № 11-1096/13 від 29.07.2013 року, згідно якого предмет іпотеки придбано з публічних торгів Мешковим Сергієм Анатолійовичем.

Відповідно до розпорядження від 06.08.2013 року грошові кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 2-3406/11 перераховано на розрахунковий рахунок ПАТ «Укрсиббанк».

Отже, процедура проведення прилюдних торгів відбулась у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та не порушує положень ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», що вказує на її законність.

У своїй позовній заяві позивач також посилається на те, що 12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» був укладений Договір факторингу №1, відповідно до умов якого та на підставі статті 512 ЦК України ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуває статусу нового кредитора Палієнко Ігоря Івановича, з всіма правами та обов'язками, які передбачені договором про надання споживчого кредиту № 1170238000 від 14 червня 2007 року. Крім договору факторингу 12 грудня 2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» був укладений Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саєнко Е.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 5207-5208.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21 грудня 2012 року порушено провадження у справі № Б24/126-12 про визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності Палієнка Ігоря Івановича, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів вказаної особи.

Постановою господарського суду Київської області від 14 лютого 2013 року про визнання боржника банкрутом у справі № Б24/126-12 суб'єкта підприємницької діяльності Палієнка Ігоря Івановича (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Соснова, 4 кв.104, ідентифікаційний номер: 2331009334) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Золотоверх Олену Михайлівну ліквідатором.

Провадження у справі про банкрутство ФОП Палієнко І.І. порушено в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» як щодо відсутнього боржника.

В порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором було розміщено оголошення в газеті «Голос України» № 88 (5588) від 15 травня 2013 року про визнання фізичної особи-підприємця Палієнка І.І. банкрутом.

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» з метою забезпечення захисту своїх законних інтересів звернувся до господарського суду Київської області з заявою про визнання його кредитором у справі № Б24/126-12.

За результатом розгляду, заяви ТОВ «Кей Колект» визнано кредитором з грошовими вимогами до боржника. З вимоги в розмірі 1 814 234,69 грн., з яких 963 918,75 І грн. - включено до 1 черги, як вимоги забезпечені заставою, 849 168,94 - 4 черга, та 1147,00 - 1 черга, про що винесено ухвалу від 15.08.2013 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог також посилається на ст.ст. 23, 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 7.4.1 ст. 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», в яких передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Зазначені висновки позивача є хибними та необгрунтованими та такими, що не відповідають пункт 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки постановою господарського суду Київської області від 14.02.2013 року банкрутом визнано суб'єкта підприємницької діяльності Палієнка Ігоря Івановича. У свою чергу, боржником за прийнятим до виконання виконавчим документом та у відкритому виконавчому провадженні є Палієнко Ігор Іванович. Таким чином, через різний правовий статус особи банкрута та особи боржника вказана позивачем обставина не може вважатись визначеною законом підставою для закінчення виконавчого провадження.

У ході виконавчого провадження ВП № 33573338 щодо стягнення з Палієнка І.І. на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 362 776,00 грн. державним виконавцем було передано на реалізацію нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки, укладеному між боржником і стягувачем на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та договором про надання споживчого кредиту. Як вбачається з преамбули договору іпотеки, іпотекодавцем за ним (як і позичальником за забезпеченими іпотекою кредитними договорами) виступає Палієнко І.І,, а не суб'єкт підприємницької діяльності Палієнко І.І. Предметом іпотеки є земельна ділянка, цільовим призначенням якої згідно з правовстановлюючими документами є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, оскільки боржник Палієнко І.І., передав належне йому на праві власності нерухоме майно в іпотеку саме як фізична особа та з підстав, не пов'язаних із здійсненням ним підприємницької діяльності, в зв'язку з чим відповідне нерухоме майно не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Грошові кошти, отримані від примусової реалізації такого майна, можуть бути спрямовані державним виконавцем лише на задоволення вимог стягувача (іпотекодержателя) ПАТ «Укрсиббанк».

Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В матеріалах виконавчого провадження відсутня ухвала суду про заміну вибулої сторони виконавчого провадження, а також будь - які повідомлення позивача чи стягувача - ПАТ «Укрсиббанк» чи інших фізичних та юридичних осіб про звернення до суду щодо вирішення питання про заміну вибулої сторони її правонаступником.

З вищевикладеного вбачається, що позивач не є стороною виконавчого провадження і тому відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» у відділу ДВС Обухівського МРУЮ відсутні законні підстави направляти позивачу процесуальні документи пов'язані з примусовим виконанням виконавчого листа Голосіївського районного суду про стягнення заборгованості з Палієнка І.І. на користь ПАТ «Укрсиббанк».

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Однак, позивачем не зазначається, які саме його права чи інтереси порушено чи оспорено у зв'язку із проведенням прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Щодо твердження позивача про те, що його права та законні інтереси порушено не законними діями державного виконавця, суд вказує, що Законом України «Про виконавче провадження» визначені умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувачі і боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими вказаним Законом.

Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушені їх права чи свободи.

Таким чином, ТОВ «Кей Колект», у випадку дотримання ним вимог ЗУ «Про виконавче провадження» щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства України мав право оскаржити дії чи бездіяльність ВДВС Обухівського МРУЮ до суду, шляхом подачі скарги на дії органів ДВС.

Наведене спростовує твердження позивача про порушення Закону України "Про іпотеку" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5, (далі - "Тимчасове положення"), а також Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідачами 1, 2 під час процедури проведення прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання спірних прилюдних торгів недійсними.

Посилання позивача, не вказують на відсутність підстав для визнання результатів спірних прилюдних торгів недійсними, оскільки позивачем не доведено яким чином вказані ним обставини порушують його права чи впливають на ціну проданого з прилюдних торгів майна.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог викладених у позові ТОВ «Кей Колект» правових підстав необхідно відмовити, а судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Мальована Л.Я.