КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2014 р. Справа№ 911/4237/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Власова Ю.Л.
Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання Пась М.П.
за участю представників:
від апелянта: не з'явився.
від відповідача1: не з'явився.
від відповідача 2: не з'явився.
від відповідача 3: ОСОБА_2 за дов. №1/12 від 03.12.2013р.
від третьої особи: Золотоверх О.М. за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Колект"
на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2013 року
у справі № 911/4237/13 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей колект"
до відповідача1 Відділу державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп"
відповідача 3 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5
про визнання результатів прилюдних торгів недійсними
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відповідача 1 Відділу державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», відповідача 3 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.
Позов було мотивовано тим, що спірні прилюдні торги були проведені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 № 68/5 та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5.
Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2013 року у справі № 911/4237/13 (суддя Мальована Л.Я.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей колект" відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей Колект" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/4237/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Гончарова С.А., Самсіна Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 911/4237/13, розгляд справи призначено на 04.02.2014 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року розгляд справи відкладено на 19.02.2014 року.
19.02.2014 року представник апелянта подав до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заяву про долучення додаткових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Смірнова Л.Г., судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І., у зв'язку з перебуванням суддів Шаптали Є.Ю. та Гончарова С.А. у відпустці.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Смірнова Л.Г., судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суддів та призначено на 16.04.2014 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Шаптала Є.Ю., судді Власов Ю.Л., Гончаров С.А., у зв'язку з виходом судді Шаптали Є.Ю. з відпустки та перебуванням судді Самсіна Р.І. на лікарняному.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року розгляд справи відкладено на 27.05.2014 року.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що покладені в основу оскаржуваного рішення висновки зроблені судом без повного та всебічного дослідження обставин справи, а також без комплексної правової оцінки доказів, які надані учасниками процесу під час судового провадження, що й призвело до помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального законодавства та, як наслідок, до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення по справі. Зокрема, апелянт зазначає, що прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5 всупереч п.7 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до ст. 215 ЦК України мали бути визнані судом недійсними. Окрім того, апелянт вказує, що вказані публічні торги були проведені з порушенням вимог законодавства, оскільки його не було повідомлено про час та місце проведення торгів.
Також апелянт стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» було порушено вимоги законодавства щодо належного повідомлення позивача та ОСОБА_5 в особі ліквідатора Золотоверх О.М. про дату, час та місце проведення прилюдних торгів. До того ж вказує на те, що на час проведення прилюдних торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» не мало жодної інформації, яка б підтверджувала факт розміщення об'яв про проведення прилюдних торгів в друкованих засобах інформації.
Представник відповідача 3 в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання 27.05.2014 року представники позивача (апелянта), відповідача 1 та 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомлено.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка апелянта та відповідачів 1 та 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності апелянта та відповідачів є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» та ОСОБА_5 14.06.2007 року уклали Договір про надання споживчого кредиту за №1170238000. Згідно вказаного кредитного договору ОСОБА_5 надано кредит в сумі 143 000 дол. США., в якості забезпечення належного виконання умов кредитного договору було укладено Договір іпотеки № 3741. Предметом вказаного іпотечного договору № 3741 є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 0,2496 га, (кадастровий номер: 3223188000:01:046:0014), що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Трипілля, вул. Пушкіна, № б/н. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
ОСОБА_5 взятих на себе забов'язань за кредитним договором не виконано, в зв'язку з чим, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
06.10.2011 року рішенням Голосіївського районного суду міста Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" було задоволено.
На виконання зазначеного рішення, 29.11.2011 року Голосіївським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-3406/11 від 06.10.2011 р.
13.07.2012 року державним виконавцем органу ДВС Обухівського МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33573338. Згідно змісту вказаної постанови, державним виконавцем постановлено: відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3406/13 виданого 29.11.2011 р. Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором 1 362 776,00 грн.; накласти арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5 та заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику тощо.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37518605 від 23.08.2012 року внесено реєстраційний запис про обтяження, а саме арешт нерухомого майна власника ОСОБА_5 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту.
02.11.2012 року державним виконавцем органу ДВС Обухівського МРУЮ складено Акт опису й арешту майна, відповідно до якого проведено опис земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул.. Пушкіна кадастровий номер 3223188000:01:046:0014, яка належить ОСОБА_5, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ № 954914 від 22.11.2007 р.
Згідно з ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", 12.11.2012 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у ВП № 33573338 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у зв'язку з необхідністю проведення експертної оцінки майна боржника для належного виконання рішення суду.
17.01.2013 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Юніверс Консалтинг» було надано органу ДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції Висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 431.
Згідно вказаного висновку, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,2496 га (кадастровий номер 3223188000:01:046:0014), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул.. Пушкіна б/н становить 62 800,00 грн.
В подальшому, спеціалізованій організації Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" конкурсною комісією з визначення торгуючої організації було доручено проводити реалізацію арештованого майна.
Листом від 17.07.2013 року за вих.. № 4487/13 спеціалізована організація Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" повідомила орган ДВС Обухівського МРУЮ про те, що торги відбудуться 29.07.2013 року.
29.07.2013 року спеціалізованою організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, про що складено Протокол № 11-1096/13 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5.
Згідно вказаного Протоколу переможцем торгів став ОСОБА_6.
Листом від 30.07.2013 року за вих.. № 4857/13 ТОВ «Укрспецторг Групп» повідомило органу ДВС Обухівського МРУЮ про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, яке власністю ОСОБА_5 за ціною 62 900,00 грн.
08.08.2013 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції складено Акт про реалізацію предмета іпотеки та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є визнання недійсними результатів прилюдних торгів, шляхом скасування:
протоколу №11-1096/13 прилюдних торгів, проведених 29.07.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП» з реалізації нерухомого майна;
акту державного виконавця Малежик І.М. про реалізацію на прилюдних торгах земельної ділянки, загальною площею 0,2496 га, (кадастровий номер:3223188000:01:046:0014);
витребування з відділу Державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, матеріалів виконавчого провадження по стягненню заборгованості з ОСОБА_5 на виконання листа Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2011 року;
накладення арешту на земельну ділянку, загальною площею 0,2496 га, (кадастровий номер:3223188000:01:046:0014).
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.1999 № 68/5 (надалі - Положення) та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, регламентовано порядок проведення прилюдних торгів.
Пунктом 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до пункту 2 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Пунктом 3.11. Положення встановлено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації.
Згідно з ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи листів № 4487/13 від 10.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" повідомило Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", державного виконавця органу Державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, іпотекодавця про прилюдні торги, які були призначені на 29.07.2013 року
Факт відправлення зазначених листів підтверджується й реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції від 10.07.2013 року.
Оголошення про проведення вказаних прилюдних торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" були опубліковані в друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням майна, а саме: газета "Обухівські вісті" випуск № 29 (585) від 13 липня 2013 року та газеті "Обухівський край" випуск № 50 (9539) від 12 липня 2013 року.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції вірно встановлено, що інформування про проведення прилюдних торгів відбулося з дотриманням ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».
Статтями 44, 45 Закону України "Про іпотеку" учасники прилюдних торгів підлягають реєстрації організатором прилюдних торгів. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.
За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки (ч. 5 ст. 45 Закону України "Про іпотеку")
Як зазналось раніше, результати спірних прилюдних торгів були оформлені протоколом № 11-1096/13 від 29.07.2013 року, відповідно до якого предмет іпотеки придбано з публічних торгів ОСОБА_4.
В матеріалах справи наявне розпорядження від 06.08.2013 року, згідно якого вбачається, що грошові кошти, що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва № 2-3406/11 перераховано на розрахунковий рахунок Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що процедура проведення прилюдних торгів відбулась у відповідності до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" та не порушує положень ст. 43 ЗУ "Про іпотеку", а отже є законною.
Місцевим господарським судом вірно визнано безпідставними та необґрунтованими посилання позивача на статті 23,25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 7.4.1 ст. 49, 50 ЗУ "Про виконавче провадження", в яких передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Як вбачається з матеріалів справи. постановою господарського Київської області від 14.02.2013 року у справі № Б24/126-12 визнано банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (08700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого Золотоверх Олену Михайлівну ліквідатором.
Про визнання саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, ліквідатором було розміщено оголошення в газеті "Голос України" № 88 (5588) від 15 травня 2013 року.
Як було раніше зазначено, відповідно до постанови державного виконавця органу ДВС Обухівського МРУЮ про відкриття виконавчого провадження № 33573338 від 13.07.2012 року боржником за прийнятим до виконання виконавчим документом та у відкритому виконавчому провадженні є ОСОБА_5, а не суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 Оскільки різний правовий статус особи банкрута та особи боржника правові підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
Господарським судом Київської області вірно встановлено, що у відповідності до матеріалів виконавчого провадження ВП № 33573338 щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 362 776,00 грн. державним виконавцем було передано на реалізацію нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки, укладеному між боржником і стягувачем на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором та договором про надання споживчого кредиту. Відповідно до договору іпотеки, іпотекодавцем за ним (як і позичальником за забезпеченими іпотекою кредитними договорами) виступає ОСОБА_5,, а не суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 Предметом іпотеки є земельна ділянка, цільовим призначенням якої згідно з правовстановлюючими документами є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Виходячи з того, що боржник ОСОБА_5, передав належне йому на праві власності нерухоме майно в іпотеку саме як фізична особа та з підстав, не пов'язаних із здійсненням ним підприємницької діяльності, в зв'язку з чим відповідне нерухоме майно не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Грошові кошти, отримані від примусової реалізації такого майна, можуть бути спрямовані державним виконавцем лише на задоволення вимог стягувача (іпотекодержателя) Публічному акціонерному товариству "Укрсиббанк".
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник. Відповідно до ч. 5 цієї ж статті у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Матеріали виконавчого провадження не містять ухвали суду про заміну вибулої сторони виконавчого провадження, а також будь - які повідомлення позивача чи стягувача - ПАТ "Укрсиббанк" чи інших фізичних та юридичних осіб про звернення до суду щодо вирішення питання про заміну вибулої сторони її правонаступником.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є стороною виконавчого провадження і тому відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" у відділу Державної виконавчої служби Обухівського МРУЮ, а тому відсутні законні підстави направляти Товариству з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" процесуальні документи пов'язані з примусовим виконанням виконавчого листа Голосіївського районного суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк".
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право та обґрунтування необхідності його захисту.
Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав, а право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.
З огляду на викладене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що особа має право на звернення до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, які, на думку позивача, порушені відповідачем. Звернення до господарського суду за захистом порушених прав невизначеного кола суб'єктів чинним Господарським процесуальним кодексом України не допускається.
Позивачем у даній справі жодним чином не зазначено, які саме його права чи інтереси порушено чи оспорено у зв'язку із проведенням прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.
Посилання позивача на те, що його права та законні інтереси порушено не законними діями державного виконавця, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги в якості доказу порушення прав позивача.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Позивачем не надано суду апеляційної інстанції доказів та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення господарського суду від 18.12.2013 року.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 18.12.2013 року у справі № 911/4237/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей колект», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей колект» на рішення господарського суду Київської області від 18.12.2013 року у справі № 911/4237/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей колект» на рішення господарського суду Київської області від 18.12.2013 року у справі № 911/4237/13 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2013 року у справі № 911/4237/13 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/4237/13 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді Ю.Л. Власов
С.А. Гончаров
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2014 |
Оприлюднено | 16.06.2014 |
Номер документу | 39206255 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Шаптала Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні