Постанова

від 24.12.2013 по справі 923/1435/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р.Справа № 923/1435/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Пащекун А.М. (за довіреністю),

від відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Вітос"

на рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р.

по справі №923/1435/13

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго"

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Вітос"

про розірвання договору про постачання електричної енергії

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представник позивача в судовому засіданні не заявляв клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013р. Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" (далі - ПАТ „ЕК „Херсонобленерго", позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми „Вітос" (далі - ПВКФ „Вітос", відповідач) про розірвання договору про постачання електричної енергії № 759 від 21.04.2004р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не є власником об'єктів споживання, як того вимагає п. 5.4 ПКЕЕ (Правил користування електричною енергією), затверджених Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України постановою від 31.07.1996 року № 28.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" задоволено, розірвано укладений між сторонами по даній справі договір про постачання електричної енергії № 759 від 21.04.2004р. та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 147,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач довів наявність істотної обставини, яка полягає у зміні власника об'єктів споживання електроенергії, що у відповідності до вимог законодавства надає право учаснику договірних відносин на ініціювання питання щодо розірвання договору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ПВКФ „Вітос" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, постановити нове, яким в задоволені позову відмовити повністю, оскільки рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник ПВКФ „Вітос" належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.12.2013р., проте відповідач в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 ГПК України, не скористався.

В судовому засіданні 24.12.2013р. представник ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого суду від 07.11.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 21.04.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія" Херсонобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго") (постачальник) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Вітос" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 759, за умовами якого постачальник зобов'язаний продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок, що встановлені на об'єкті "деревообробний цех" за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39.

Згідно п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії ( п.9.4 договору).

Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно п. 1.2 ПКЕЕ Об'єкт це електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.

Додатком № 5 „Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" від 02.03.2010р. до Договору про постачання електричної енергії передбачено, що з метою визначення обсягу спожитої електричної енергії відповідачу встановлено розрахунковий прилад обліку (електролічильник) на об'єкті споживання.

Згідно п. 5.4. ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії Споживач має надати постачальнику електричної енергії копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Умовами пункту 2.5 договору встановлено, у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь - який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України (п. 5.23. ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2013 р. до ПАТ "ЕК" Херсонобленерго" звернулась Фізична особа-підприємець Гусак В'ячеслав Георгійович із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії на об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39. При цьому до заяви були додані документи, передбачені 5.4. ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії. Так, заявником надано копію свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ВТІ № 792107 (серія та номер: 1437, виданий 23.07.2013 р.) та копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до яких приватним нотаріусом зареєстровані права власності Гусака В.Г. на нежитлові будівлі та земельну ділянку, що розташовані за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39. Підставою виникнення права власності на зазначений об'єкт є вищевказане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Датою державної реєстрації права власності на зазначений об'єкт є 23.07.2013 р.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, керуючись ст. 188 ГК України листом № 37/11-1090 від 04.10.2013р. ПАТ "ЕК" Херсонобленерго" направило на адресу відповідача Додаткову угоду від 27.09.2013 р. про розірвання договору № 759 від 21.04.2004 р., від підписання якої відповідач відмовився, надавши позивачу відповідну заяву від 07.10.2013р. про відмову пропозиції розірвати вказаний договір.

В силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.4 ст.188 ГК України та ст. 622 ЦК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також за ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та не досягнення сторонами згоди щодо розірвання договору, договір може бути розірваний судом за ініціативою заінтересованої сторони за одночасної наявності підстав, передбачених частиною 4 вказаної статті.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що припинення договірних відносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, оформленим у відповідній формі, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони за наявності відповідних обставин.

Судова колегія вважає, що господарським судом було вірно встановлено, що на даний час правовідносини між сторонами зазнали істотних змін, а умови договору про постачання електричної енергії не можуть виконуватись сторонами. Даний факт свідчить про те, що якщо б на момент укладення Договору відповідачеві на праві власності не належав об'єкт, договір про постачання електричної енергії з ним міг би бути укладений. Таким чином, відносини між сторонами з питання постачання електричної енергії зазнали істотних змін, що є підставою для розірвання спірного договору.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність усіх підстав для задоволення позовних вимог шляхом розірвання договору про постачання електричної енергії № 759 від 21.04.2004 року.

Твердження скаржника, що ПВКФ „Вітос" лише орендує приміщення деревообробного цеху у Страростенко О.І. та зміна власника не скасовує орендного договору, є безпідставними оскільки в матеріалах справи відсутній договір оренди на якій посилається відповідач, як на такий що до теперішнього часу є діючим. Крім цього, із заяви від 07.10.2013р. апелянта про відмову від пропозиції розірвати договір вбачається, що підприємство відповідача на теперішній час знаходиться в судових процесах у зв'язку з одностороннім незаконним розірванням договору оренди майна -комплексу бази, що розташована за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39, з наміром повернути собі право на здійснення діяльності за вищевказаною адресою.

Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

За правилами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2013р. по справі №923/1435/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.12.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.