Постанова

від 12.03.2014 по справі 923/1435/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 923/1435/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватної виробничо - комерційної фірми "Вітос" на постанову та на рішенняОдеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року у справі господарського судуХерсонської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" доПриватної виробничо - комерційної фірми "Вітос" пророзірвання договору на постачання електричної енергії

за участю представників: позивача: не з"явився, відповідача: не з"явився

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - ПАТ "ЕК"Херсонобленерго") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватної виробничо - комерційної фірми "Вітос" (далі - ПВКФ "Вітос") про розірвання договору про постачання електричної енергії №759 від 21.04.2004 року, у зв"язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме зміна власника приміщення, на яке постачається електрична енергія за договором.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року позов задоволено. Розірвано договір про постачання електричної енергії №759 від 21.04.2004 року, укладений між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ПВКФ "Вітос". Стягнуто 1147,00 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року рішення місцевого господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові рішення мотивовані обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПВКФ "Вітос" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційне подання, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.04.2004 року між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (постачальник) та ПВКФ "Вітос" (споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №759, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, які встановлені на о"єкті "деревопереробний цех", за адресою м. Херсон, пр.Сенявіна, 39, а споживач зобов"язується оплатити вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі, згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.2.5 договору, у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації, відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов"язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов"язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1-3 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" 04.10.2013 року направило на адресу ПВКФ "Вітос" додаткову угоду про розірвання договору про постачання електричної енергії №759 від 21.04.2004 року. ПВКФ "Вітос" відмовилась від пропозиції розірвати договір, надіславши ПАТ "ЕК"Херсонобленерго" 07.10.2013 року листа, в якому повідомила постачальника про розірвання договору оренди майна - комплексу бази за адресою м. Херсон, пр. Сенявіна, 39, яке було місцем постачання електричної енергії за договором №759 з його власником, водночас повідомила про те, що ПВКФ "Вітос", як орендар приміщення, знаходиться в судових процесах з метою повернути собі право на здійснення діяльності за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39, а відповідно вважає, що пропозиція розірвати договір на постачання електричної енергії за вказаною адресою є передчасною.

Згідно з ч.4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відмова відповідача від пропозиції розірвати договір про постачання електричної енергії №759 від 21.04.2004 року у зв"язку із зміною власника приміщень за адресою: м. Херсон, пр. Сенявіна, 39 куди постачалась електрична енергію за вказаним договором стала підставою для звернення із позовом про розірвання договору №759 від 21.04.2004 року в судовому порядку.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті (коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом), - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судами попередніх інстанцій належним чином було встановлено наявність умов, передбачених ст. 652 ЦК України при істотній зміні обставин, з яким законодавець пов"язує розірвання договору в судовому порядку, колегія суддів погоджується в даному випадку з висновками попередніх інстанцій про задоволення позову про розірвання договору №759 від 21.04.2004 року, укладеного між сторонами.

Відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваного судового рішення, а лише зводяться до переоцінки досліджених судом доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Вітос" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського від 24.12.2013 року та рішення господарського суду Херсонської області від 07.11.2013 року у справі №923/1435/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді: Л.В.Жукова

Н.М.Нєсвєтова