Рішення

від 19.12.2013 по справі 3753-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2013Справа №5002-29/ 3753-2012

За позовом Прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, м. Київ; Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Феодосія,

до відповідача Приватного підприємства "Артек-Союз", м. Сімферополь,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А0669, м. Керч

про стягнення 119444,12 грн.

Суддя Башилашвілі О.І. Представники сторін у судове засідання не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України; Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства "Артек-Союз", в якій просить стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району суму заборгованості у розмірі 119444,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх своєчасної та повної оплати, у зв'язку з чим за останнім протягом квітня 2011 року - лютого 2012 року склалась заборгованість у розмірі 119444,12грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим про порушення провадження у справі №5002-20/3753-2012 від 31.10.2012 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військову частину А0669.

Відповідач згідно наданих заперечень від 12.12.2012 проти позову заперечує, посилаючись на те, що Окремим дорученням, зареєстрованим адміністративним департаментом Міністерства Оборони за номерами №8525/з від 07.07.2011., №5107/з від 29.04.2011. у другому, третьому і четвертому кварталах 2011 року оплата послуг водо тепло електропостачання, водовідведення, вивозу сміття, які використовуються суб'єктами господарювання для надання послуг харчування особистого складу, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач не може бути постачальником електроенергії, оскільки немає відповідної ліцензії, а також вважає, що договір №1 від 31.03.2007 має бути припиненим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.01.2013 справа №5002-20/3753-2012 прийнята до провадження суддею Башилашвілі О.І. з привласненням номеру №5002-29/3753-2012.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 по справі №5002-29/3753-2012 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Коструба Анастасії Сергіївні (свідоцтво №1525) Товариства з обмеженою відповідальністю "Судова експертна палата" (вул. Леніна, 12, офіс 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, Україна), ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2013 провадження у справі № 5002-29/3753-2012 зупинено.

19.11.2013 через канцелярію суду надійшов супровідний лист директора ТОВ «Судова експертна палата» А. С. Коструба з доданими до нього документами, а саме: висновок судового експерта по судовій економічній експертизі № 50/384-2013 від 08.11.2013 у справі №5002-29/3753-2012, калькуляція № 241 від 08.11.2013, матеріали справи № 5002-29/3753-2012, документи що були надані для проведення експертизи. Дані документи долучені судом до матеріалів справи. Також 19.11.2013 через канцелярію суду надійшло клопотання судового експерта А.С. Коструба про відшкодування ТОВ «Судова експертна палата» судові витрати у розмірі 2 268,10 грн, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи, відповідно до калькуляції № 241 від 08.11.2013.

У зв'язку із закінченням проведення експертизи по справі № 5002-29/3753-2012 суд призначив дату судового засідання.

Ухвалою від 09.12.2013 суд поновив провадження у справі.

У судове засідання 19.12.2013 сторони, прокурор, третя особа не з'явились.

До дня слухання справи, через канцелярію суду, від Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району надійшов супровідний лист з додатком: копія відповіді військової частини А0669 за №1993 від 16.12.2013, а також, надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району та Міністерства оборони України, за наявними у ній матеріалами. Дані документи також продубльовані Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району електронною поштою, яка надійшла до суду 19.12.2013.

Вищезазначені документи оглянуті судом у судовому засідання та долучені в матеріали справи.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників сторін, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2007 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополя (далі одержувач коштів) та Приватним підприємством «Артек-Союз» (далі субспоживач) та Військовою частиною А0669 (далі споживач) укладено договір №1 на передачу і використання електроенергії. (далі договір, т. 1 а.с. 9-10).

Предметом даного договору є те, що споживач одержує електричну енергію від ВАТ «Крименерго» на підставі договору №183 від 20.09.2007 і по своїх електричних мережах постачає електричну енергію «Субспоживачу» у відповідності з «Розрахунком спожитої потужності» при відсутності приборів обліку електроенергії (додаток №1) або згідно показників приладів обліку за тарифами ВАТ «Крименерго» (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, оплата електроенергії за даним договором здійснюється субспоживачем на розрахунковий рахунок одержувача за фактично отриману електроенергію на підставі рахунків, виписаних одержувачем.

Згідно з пунктом 2.1.2 договору щомісячно до 05 числа місяця споживач надає одержувачу коштів довідку, погоджену з субспоживачем, про фактичну витрату електроенергії.

Пунктом 2.2.4 договору субспоживач зобов'язався здійснювати оплату одержувачу за спожиту електроенергію за тарифами ВАТ «Крименерго» з урахуванням ПДВ.

Порядок розрахунків за даним договором сторони обумовили в розділі 6 договору, зокрема в п. 6.4 зазначено, що субспоживач здійснює 100% оплату за використану електроенергію протягом 10 днів після одержання рахунку споживача.

Згідно п. 6.5 цього договору, звірення розрахунків між платником і субспоживачем здійснюється не рідше ніж один раз у квартал зі складанням двостороннього акту.

Даний договір укладено сторонами строком до 31.12.2007. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не виявить бажання розірвати договір не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів повідомлення про небажання продовження дії договору, розірвання даного договору та доказів визнання його недійсним, даний договір є чинним.

На виконання умов договору, були складені акти зняття показників приладів обліку електричної енергії та водопостачання за квітень 2011 року - лютий 2012 року включно (т.1 а.с. 78-79, 81-89).

На підставі актів про використану електроенергію приватним підприємством "Артек-Союз" за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району видані рахунки на оплату вартості послуг електроенергії на загальну суму 119444,14грн (т. 1 а.с. 78, 80-89).

У зв'язку з тим, що відповідачем обов'язки щодо оплати вартості спожитої електроенергії не виконувались, Феодосійською квартирно-експлуатаційною частиною району надіслана претензія з вимогою про негайну оплату заборгованості, яка станом на 28.11.2012 по військовій частині А0669 за спожиту електроенергію складає 170463,67грн.. (т. 1 а.с. 70), проте заборгованість сплачена не була, що стало приводом для звернення прокурора Феодосійської прокуратури в інтересах позивачів до суду з позовними вимогами щодо стягнення з відповідача 119444,12грн. заборгованості в примусовому порядку.

З розрахунку вартості спожитих послуг з електропостачання вбачається, що вартість використаної електроенергії за договором №1 від 31.03.2007 (об'єкт - в/ч А0669) складає 119444,12грн. за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року.

З пояснень відповідача вбачається, що приватне підприємство "Артек-Союз" не проводить оплату за електроенергію з квітня 2011 року, у зв'язку з виданням Міністром оборони України окремих доручень №5107/з від 29.04.11 та №8525/з від 07.07.11. Зазначеними окремими дорученнями, які адресовані посадовим особам Міністерства оборони України, доручено оплату послуг з тепло-, водо-, електро-, паро-, газопостачання та водовідведення, що споживаються суб'єктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, здійснювати за рахунок бюджетних коштів.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Приписами частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Трьохсторонній договір №1 від 31.03.2007, який регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством „Артек - Союз" електроенергію в ході користування приміщенням з метою організації харчування особового складу, не підпадає під визначення окремих видів договорів у Цивільному кодексі України, але він не суперечить актам цивільного законодавства, а тому відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України зазначений договір породжує цивільні права та обов'язки, зокрема, щодо компенсації витрат за використану електроенергію

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Військова частина А0669 зобов'язана надавати Феодосійській квартирно-експлуатаційній частини району погоджену з приватним підприємством „Артек - Союз" довідку про фактичну витрату електроенергії до 05 числа кожного місяця (пункт 2.1.2 договору).

Як зазначалось вище, у виконання пункту 2.1.2 договору були складені акти зняття показників приладів обліку електричної енергії та водопостачання за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року, на підставі яких були виставлені рахунки до сплати на загальну суму 119444,14грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач споживав електроенергію, про що свідчать акти зняття показників приладів обліку.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що відповідач здійснює 100% оплату за використану електроенергію протягом 10 днів після отримання рахунку.

Тобто строк виконання зобов'язання щодо оплати витраченої електроенергії за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року настав.

Дослідивши надані в матеріали справи акти зняття показників, судом встановлено, що акт за травень 2011 року на суму 9505,79грн. та акт за червень 2011року на суму 8212,28грн. підписані представниками військової частини та приватного підприємства "Артек-Союз" (т.1 а.с. 88, 87), тому суд приймає їх в якості доказу отримання відповідачем електроенергії за цей період на зазначені суми.

Акти зняття показників приладів обліку електричної енергії та водопостачання за квітень 2011 року на суму 7976,71 грн., липень 2011 року на суму 7219,58грн., жовтень 2011 року на суму 9069,93грн., листопад 2011 року на суму 16339,38грн., грудень 2011 року на суму 13615,07грн., січень 2012 року на суму 15195,97грн. представником приватного підприємства "Артек-Союз" не підписані, проте в даних актах зазначено про відмову представника від підпису, та дані відмови засвідчені підписами трьох і більше осіб працівників військової частини А0669 (т. 1 а.с. 89, 86, 83, 82, 81, 79), тому суд їх також приймає в якості належних доказів отримання відповідачем електроенергії за вказані періоди на зазначені суми.

Акт зняття показників за серпень 2011 року на суму 6317,14грн.(т. 1 а.с. 85) та за вересень 2011 року на суму 5565,10грн. (т. 1 а.с. 84) представником приватного підприємства «Артек-Союз» не підписані, відмітки щодо відмови від підпису, засвідченої представниками військової частини А0669 не містить, а у акті зняття показників лічильника за лютий 2012 року на суму 20427,19грн. зазначено про відмову представника приватного підприємства «Артек-Союз» від підпису акту, проте сам акт містить лише два підписи представників військової частини (а.с. 78). Це свідчить про те, що у матеріалах справи та у позивачів немає доказів присутності представника відповідача при складанні цих актів та доказів відмови представника приватного підприємства "Артек-Союз" від їх підписанні, тобто дані акти вважаються такими, що складені в односторонньому порядку, тому вони не можуть бути належними доказами встановлення та узгодження обсягів витраченої відповідачем електроенергії.

З урахуванням чого, суд приймає акти зняття показників за квітень, травень, червень, липень 2011 року, жовтень, листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року в якості належного доказу споживання електроенергії відповідачем, тому виставлені на їх підставі рахунки за вказані періоди на загальну суму 87134,71грн. підлягають сплаті відповідачем.

Тоді як рахунки на загальну суму 32309,43грн. по актах за серпень, вересень 2011 року та лютий 2012 року виставлені до сплати Феодосійською квартирно-експлаутаційною частиною району необґрунтовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Артек-Союз" заборгованості за спожиту електроенергію за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року підлягають частковому задоволенню у сумі 87134,71 грн. В частині стягнення 32309,43грн. суд в задоволенні позову відмовляє.

Доводи відповідача про те, що фактично спожиті послуги були сплачені зменшенням вартості наданих послуг харчування не підтверджуються доказами, що є у матеріалах справи.

Як зазначалося вище, чинним законодавством передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доводи відповідача про те, що договір №1 від 31.03.2007 є договором з постачання електроенергії, тому він підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що у Феодосійської квартирно - експлуатаційної частини району немає ліцензії на постачання електроенергії, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на законодавстві.

Відповідно до частини 3 статті 14 Господарського кодексу України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України „Про електроенергетику", енергія - це електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії (частина перша статті 13 Закону).

Законодавство про ліцензування певних видів господарської діяльності передбачає необхідність ліцензування саме діяльності господарюючих суб'єктів (що опосередковується укладенням договорів), а не самого укладення певних видів правочинів.

Відсутність у приватного підприємства "Артек-Союз" можливості укласти прямий договір з постачальником електроенергії стало підставою для укладання трьохстороннього договору №1 від 31.03.2007 між військовою частиною А0669, приватним підприємством "Артек-Союз" та Феодосійської квартирно - експлуатаційної частини району з метою компенсувати витрати останнього, як одержувача коштів, тобто платника за спожиту військовою частиною А0669 електроенергію на об'єктах, які знаходяться на території військової частини та передані в користування приватному підприємству "Артек-Союз".

Зазначений договір не регулює відносини постачання електричної енергії у розумінні абзацу 16 статті 1 Закону України „Про електроенергетику", а є за своїм змістом договором, якій регулює порядок відшкодування витрат за використану приватним підприємством "Артек-Союз" електроенергію, спожиту при харчуванні особового складу.

Отже, вартість використаної відповідачем електричної енергії вираховується на підставі договору №1 від 31.03.2007.

Таким чином, договір №1 від 31.03.2007 за змістом передбачає відшкодування відповідачем позивачу затрат, пов'язаних з користуванням відповідачем електроенергії. При цьому позивач будь-яку специфічну діяльність як енергопостачальник не здійснював, та не є постачальником електричної енергії.

Більш того, даний договір не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до п.2.2.4 договору одержувачем коштів нарахування платежів за спожиту електроенергію здійснюється по чинних тарифах.

Укладення та виконання укладеного сторонами спірного правочину не є господарською діяльністю у сфері електроенергетики, що підлягає ліцензуванню, а відтак цей правочин відповідає вимогам законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Приватним підприємством "Артек-Союз" не надано жодного доказу порушення його будь-якого права або законного інтересу, тому немає підстав для визнання договору недійсним.

Окрім того, питання дійсності чи недійсності спірного договору не має принципового значення для вирішення спору, предметом якого є стягнення коштів за фактично використану відповідачем та оплачену іншою особою електроенергію.

Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором. Факт безоплатного споживання електроенергії відповідачем в ході своєї господарської діяльності судом встановлено, тому безпідставно збагатившись за рахунок інших осіб, споживши оплачену ними електроенергію, відповідач зобов'язаний відшкодувати її вартість на користь особи, що таку енергію оплатила.

Відповідно до пунктів 3.2, 7.6 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 квітня 2011 року №215, квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами Збройних Сил України.

Крім того, військові частини забезпечуються електроенергією від електричних мереж і електростанцій підприємств Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Стосовно окремих доручень Міністра Оборони України Єжеля М.Б., на які посилається відповідач, суд зазначає, що предметом даного розгляду справи є правовідношення, які виникли з приводу виконання зобов'язань саме на підставі договору на використання електроенергії, укладеного між військової частиною А0669 (споживач), приватним підприємством "Артек-Союз" (субспоживач) та Феодосійської квартирно - експлуатаційної частиною району (одержувач коштів).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз даної норми дає можливість зробити висновок, що договір -самостійний правочин, який має обов'язкову силу для сторін з моменту його укладення. Сторони пов'язуються взаємними правами та обов'язками і не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови. Крім випадків, передбачених домовленістю сторін або законом.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частина 3 даної статті передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 статті 188 ГК України визначено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Оскільки, матеріали даної справи не містять ані доказів звернення відповідача до контрагента з пропозицією внести зміни у спірний договір, ані доказів внесення змін до умов договору за рішенням суду, суд вважає, що відповідачем не доведено, що на час розгляду справи договір №1 від 31.03.2007 діє в інший редакції.

В рамках даної справи за клопотанням приватного підприємства «Артек-Союз» була проведена судова економічна експертиза та надано висновок №50/384-2013 від 08.11.2013. Проте наданий судовим експертом висновок, судом не прийнято до уваги, під час прийняття рішення у справі, оскільки він носить суперечливий характер та не містить однозначних відповідей на поставлені питання.

Разом з тим, вартість проведеної судової економічної експертизи, згідно калькуляції №241 від 08.11.2013 складає 15018,50грн. Приватним підприємством «Артек-Союз» сплачено авансовий платіж за проведення експертизи у розмірі 12750,40грн., решта коштів, в сумі 2268,10грн. залишились не сплаченими.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України визначає склад судових витрат, зокрема це суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної судом.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок розподілу господарських витрат.

Зважаючи на те, що спір виник виключно з вини відповідача, суд, судові витрати зі сплати судового збору та витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи покладає на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 24.12.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2а., офіс 3, ЄДРПОУ 30741489) на користь Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства Оборони України (вул. Чкалова, 134, м. Феодосія, АР Крим, 98100, ЄДРПОУ 07894457) заборгованість за договором на передачу і використання електроенергії №1 від 31.03.2007 за період з квітня 2011 року по лютий 2012 року в сумі 87134,71 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2а., офіс 3, ЄДРПОУ) в дохід Державного бюджету України (Управління державної казначейської служби у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державного казначейства служби України в Автономної Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 2388,88 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Павленка, 2а., офіс 3, ЄДРПОУ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (ЄДРПОУ 37860012, п/р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Сімферополі, МФО 384436) 2268,10грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи відповідно до калькуляції №241 від 08.11.2013.

5. В частині стягнення 32309,43грн. у позові відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі