Рішення

від 19.12.2013 по справі 910/21188/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21188/13 19.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС-Україна»

до Приватного підприємства «ІНАП БУД»

про сплату заборгованості за договорами на виконання будівельно-монтажних робіт у розмірі 816 353, 44 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Карпенко К.В.

від відповідача: Муравлянік О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДС-Україна» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ІНАП БУД» (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 816 353, 44 грн., з яких 742 139, 49 грн. - основного боргу, 74 213, 95 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду №290801 від 29.08.2012 р. та договором підряду № 290802 від 29.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні від 18.11.2013 р. судом оголошувалась перерва до 05.12.2013 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.12.2013 р. представник відповідач надав клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначає, що позивач не надав витребуваних судом доказів, а саме оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору та пояснення по справі, а тому просить суд залишити позов без розгляд.

Також у судовому засіданні 05.12.2013 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав ненадання останнім рахунку-фактури відповідачу, який є підставою для оплати виконаних робіт, а також позивачем необґрунтовано та надмірно нараховані штрафні санкції.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду з підстав його необґрунтованості та оголосив перерву у судовому засіданні до 19.12.2013 р. в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.12.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВДС-Україна» та Приватним підприємством «ІНАП БУД» були укладені договори підряду № 290801 та № 290802, умовами яких передбачено, що відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання будівельно-монтажних робіт на автозаправних станціях (далі - АЗС, об'єкт) № 10-06, що знаходиться за адресою : с. Велика Олександрівська, траса Київ-Харків 30 км + 750 м. ліворуч (с. Чубинське),) та АЗС № 10-15, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, Харківське шосе, 1-а, перелік яких зазначено в Локальному кошторисі (далі -роботи).

Відповідно до п. 1.4. договору № 290801 та договору № 290802 позивач вважається таким, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором з дати підписання сторонами акта приймання-виконання робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Згідно з п. 2.2. договору № 290801 та договору № 290802 оплата за даними договорами виконується відповідачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок позивача, вказаних у реквізитах даного договору, на підставі рахунку-фактури, виданої позивачем відповідачу для оплати, в наступному порядку:

- після підписання даного договору за домовленості сторін на підставі виданих позивачем відповідачу рахунків-фактури, відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача авансові платежі;

- кінцевий розрахунок відповідач виконує протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-виконання робіт за формою КБ-2в та довідки КБ-3 з урахуванням здійснених раніше авансових платежів.

У відповідності з п. 4.1. договору № 290801 та договору № 290802 приймання-виконання робіт за даними договорами здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом 2 (двох) робочих днів з дня закінчення виконання робіт. За результатами приймання виконаних робіт позивач оформлює та надає для підпису відповідачу акт приймання-виконання робіт за формою КБ-2в та довідки КБ-3.

Пунктом 6.3. договору № 290801 та договору № 290802 встановлено, що у випадку затримки відповідачем терміну оплати робіт, позивач має право вимагати від відповідача оплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від неоплаченої у строк суми за кожний день прострочення, але не більше 10 % від неоплаченої у строк суми.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. (п. 9.1. договору № 290801 та договору № 290802).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору № 290801 було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 796 277, 31 грн., а за договором № 290802 на загальну суму 800 887, 64 грн., що підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 293 764, 58 грн. за договором № 290801, та заборгованість у розмірі 448 374, 91 грн. за договором № 290802, що складає 742 139, 49 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за договором № 290801 у розмірі 29 376, 46 грн. та за договором №290802 у розмірі 44 837, 49 грн., що разом складає 74 213, 95 грн.

23.07.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 22/07/2013-01 від 22.07.2013 р. про сплату заборгованості по договорам на виконання будівельно-монтажних робіт № 290801 від 29.08.2013 р. та № 290802 від 29.08.2013 р., яка становить 816 353, 44 грн. (направлення підтверджується описом вкладення та чеком відправки).

На вищезазначену претензію Приватне підприємство «ІНАП БУД» відповіді не надало.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів підряду № 290801 від 29.08.2012 р. та № 290802 від 29.08.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони і є договорами підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами № 290801 та № 290802 належним чином, виконав всі передбачені роботи на загальну суму 1 597 164, 95 грн., що підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, лише в сумі 855 025, 46 грн., що не заперечується відповідачем.

Разом з тим твердження відповідача, що строк оплати за виконані роботи не настав, суд визнає необґрунтованими, оскільки порядок проведення остаточних розрахунків за договорами чітко визначено ч.3 п.2.2. договорів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів підряду № 290801 та № 290802 від 29.08.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 742 139, 49 грн. заборгованості.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 74 213, 95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договорів не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем проведено нарахування пені за період більше 6 місяців.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сумі пені у розмірі 54 877,65 грн., яка розрахована за період з 10.01.2013 р. по 10.07.2013 р. враховуючи розмір подвійної облікової ставки Національного банку України та за період не більше 6 місяців з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС-Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ІНАП БУД» (02094, м. Київ, вул. Сосюри, буд. 6, ідентифікаційний код - 33298440), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДС-Україна» (01032, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 17/4, літ. А, ідентифікаційний код - 37311927) 742 139 (сімсот сорок дві тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 49 коп. - основного боргу, 54 877 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 65 коп. - пені та 15 940 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 34 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.12.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.