Постанова

від 29.08.2013 по справі 813/3390/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м.Львів № 813/3390/13-а

14 год.52 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Магулка О.В., представника відповідача Чубак Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» (далі - ТзОВ «Фієста-Фантастика») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби. Позивач просить суд визнати:

протиправними дії державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби щодо проведення перевірки ТзОВ «Фієста-Фантастика», що були вчинені по відношенню до позивача з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року;

протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.04.2013 року № 0000582220; від 11.04.2013 року № 0000622220; від 11.04.2013 року № 0000632220.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова перевірка, яка стала підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснена протиправно, так як відповідно до ст. 78 Податкового кодексу були відсутні підстави для її проведення. Всі господарські операції позивача з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради по договору оренди № Г-8081-11 підтвердженні належним чином оформленими первинними документами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 282/22-20/23268581 від 27.03.2013 року щодо заниженого податку на прибуток в сумі 20534,15 грн. та заниженого податку на додану вартість в розмірі 17 629 грн. базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2013р. №0000632220 про нарахування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн. за порушення п.121.1.ст.121 ПК України, позивач вважає безпідставно дану санкцію застосовано до товариства. Відтак оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях поданих у судовому засіданні 10.06.2013 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Зазначив, що позивачем до перевірки не надано документів на придбання офісних меблів та офісної техніки, основних засобів, необхідних для здійснення діяльності в орендованому приміщенні. Також зазначив, що в ході проведення перевірки ТзОВ «Фієста-Фантастика» не надало до перевірки первинних документів, що свідчать про отримання підприємством доходу від використання орендованого приміщення в господарській діяльності. Представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Фієста - Фантастика» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 13.12.1995 року, що підтверджено копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 48). Позивач взятий на облік до органу податкової служби 27.12.1995 року за № 4606.

19.02.2013 року за № 2028/22-40 відповідач направив ТзОВ «Фієста - Фантастика» лист про надання інформації та її документальне підтвердження. Товариство 22.02.2013 року отримано запит ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

У відповідь на вищезгаданий лист, товариством, 07.02.2013 року до ДПІ у Галицькому районі м. Львова наручно подано пакет (коробку) відповідних документів із товарно-транспортною накладною «НОВОЇ ПОШТИ» (ФОП ОСОБА_5.) № 59000006172966 із зазначенням адреси, а саме: м.Львів, вул. Стрийська, 35, каб. 1037 (як зазначено у листі).

На виконання вказівки виконавця листа від 19.02.2013 року, працівник аудиторської фірми, що обслуговує Товариство, ОСОБА_4, залишив згадані документи в модератора ДПС у Львівській області (черговому працівнику ДПС). Факт подання документів до ДПС у Львівській області 07.03.2013 року, позивач підтвердив актом від 12.03.2013 р. складеним представником позивача та працівника ДПІ у Галицькому районі м.Львова - головного інспектора Бучин О.А.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в період з 12.03.2013 року по 18.03.2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Фієста - Фантастика», ЄДРПОУ 23268581 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 138.2, п.138.10, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на прибуток в сумі 20534,15 грн.; пп. 198.2, 198.3, ст.198, пп.201.4 ст. 201 Кодексу - занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 17 629.00 грн.; п. 121.1 ст.121 Кодексу - ненадання платником податків документів.

Відповідачем 11 квітня 2013 року прийнято:

податкове повідомлення-рішення № 0000582220 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 25667,68 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 20534,15 грн. та за штрафними санкціями 5133,53 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0000622220 форма «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 036 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 17629,0 грн. та за штрафними санкціями 4407 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0000632220 форма «С» із штрафною санкцією в розмірі 510,0 за порушення п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України.

Не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ «Фієста - Фантастика», оскаржило останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби документальних виїзних перевірок регулюються ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення, яке оформляється наказом про її проведення, та за наявності обставин для проведення такої перевірки. Зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, котрі передбачені ст.78 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається для проведення позапланової перевірки закон встановлює дві передумови: 1) наявність законних підстав для її призначення, 2) належне оформлення , ознайомлення , а також вручення платнику податків належно оформлених документів, що є підставою допуску до перевірки.

Як вбачається з наказу від 11.03.2013 року підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фієста Фантастика» відсутні, а також відсутні обставини на її проведення передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки протягом 10 робочих днів позивачем виконано вимоги п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та надано відповідачу письмові пояснення та документальні підтвердження на лист від 19.02.2013 року № 2028/22-40, про що складено акт від 12.03.2013 р. представником позивача та працівника ДПІ у Галицькому районі м. Львова - головного інспектора Бучин О.А. (а.с.11).

Отже, в даному випадку відповідач неналежно виконав вимоги закону щодо дотримання передумов для проведення позапланової невиїзної перевірки.

Щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннь від 11.04.2013 року № 0000582220, № 0000622220, № 0000632220 , суд зазначає наступне.

23.12.2011 року між ТзОВ «Фієста Фантастика» (далі - орендар) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - орендодавець) укладено договір оренди № Г- 8081 - 11 (далі-договір) (а.с.29-30).

01.01.2012 року ТзОВ «Фієста-Фантастика» прийняла нежитлові приміщення першого поверху для використання даного приміщення як арт-галерею, офіс, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.01.2012 року (а.с. 31).

Згідно розділом 1 договору, орендодавець передав орендарю нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 28.6 кв. м., що знаходяться по вул. Театральній, 10 у м. Львові. Обєкт оренди, що знаходяться на балансі Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» і належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності. Відповідно до істотних умов договору загальна сума річної орендної плати становить 96 000 грн., передача об'єкта оренди оформляється актом приймання - передачі. Згідно розділу 7 договору, орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Господарські операції між сторонами за договором оренди здійснювались на підставі первинних документів, а саме: рахунками орендодавця за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. №№ СФ - 0001428, СФ - 0002892, СФ - 0004597, СФ - 0006309, СФ - 0008102, СФ - 0009959, СФ - 0011877, СФ - 0013720, СФ - 0015572, СФ 0017411, СФ - 0019105, СФ - 0020742; платіжними дорученнями позивача за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. №№ 1526, 1491, 1457, 1456, 1433, 1434,1415, 1389, 1367, 1333, 1314, 1271; актами про виконання робіт за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. №№ ОУ 0019372, ОУ 0017662, ОУ 0015822, ОУ 0013956, ОУ 0012107, ОУ 0010168, ОУ 0008306, ОУ 006503, ОУ 004771, ОУ 003050, ОУ 0001564.

Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України надано позивачу оригінали податкових накладних від 29.02.2012 р. № 3096; від 31.03.201 2р. № 5031, від 31.05.2012 р. № 8816, від 31.05.2012 р. № 8817, від 30.06.2012 р. № 10805, від 18.06.2012 р. № 9075, від 31.07.2012 р. № 12861, від 31.08.2012 р. № 14847, від 30.09.2012 р. № 16818, від 31.10.2012 р. № 18 762, від 31.12.2012 р. № 22282.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 27.03.2013 р. № 282/22-20/23268581, в якому не зафіксовано, що до податкових накладних робились зауваження на наявність недоліків та зауважень до порядку їх заповнення..

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У п.п.138.1 ст. 138 ПК України зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковим Кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

На зауваження податкового органу в акті перевірки від 27.03.2013 р. № 282/22-20/23268581 щодо не підтвердження позивачем доцільності витрат на придбання послуг з оренди приміщення з підготовкою, веденням, господарської діяльності, продажем продукції, суд зазначає наступне.

Норми ПК України не ставлять в залежність відносини пов'язані з орендою нежитлового приміщення від необхідності придбання офісних меблів та офісної техніки для цього приміщення. Крім того, оглянувши оборотно сальдову відомість за 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, вбачається, що у позивача наявна офісна техніка, що дає можливість останньому використовувати орендоване приміщення у відповідно до його цільового призначення згідно Розділу 2 договору оренди № Г-8081-11.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 11 квітня 2013 року №0000582220 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 510,00 грн., то позивач зазначає, що жодних порушень з його боку не було, оскільки на вимогу податкового органу первинні документи були надані, що підтверджується актом від 12.03.2013р. і відповідно підстави для застосування штрафної санкції відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень суду не надано. Отже, податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 11.04.2013 року за № 0000582220, № 0000622220, № 0000632220 не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо проведення перевірки ТзОВ «Фієста-Фантастика», що були вчинені по відношенню до позивача з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року під час проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фієста Фантастика».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року № 0000582220.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року № 0000622220.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року № 0000632220.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста-Фантастика» (м.Львів, пл. Підкови,1) 482,14 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.