Рішення

від 10.12.2013 по справі 1013/4061/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1013/4061/2012 Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/6239/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П. Категорія 44 10.12.2013

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Сушко Л.П., Фінагєєва В.О.,

при секретарі Токар Т.Ю,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32; треті особи: Ірпінське виробниче управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_33, про скасування рішень та визнання недійсними державних актів про право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року прокурор м.Ірпінь Київської області звернувся з вказаним позовом та просив суд скасувати рішення Ірпінської ради та визнати недійсними державні акти про право власності на земельні ділянки відповідачів.

Позов мотивований тим, що під час прокурорської перевірки дотримання норм земельного законодавства встановлено, що Ірпінською радою порушено порядок надання земельних ділянок у власність громадянам.

Зазначено, що рішенням Ірпінської міської ради № 337-12-ХХІУ від 19.06.2003р. затверджено схему розміщення земельних ділянок в м. Ірпені рекреаційного призначення на період до розробки та затвердження генерального плану міста, та зокрема, вказаним рішенням визначено рекреаційного зоною територію між вулицями Н.Рибака, Жовтнева та Радянською.

Рішенням Ірпінської міської ради №1510-42-У від 20.03.2008р. затверджено перелік об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства м. Ірпінь та надано дозвіл Ірпінському ВУКГ виконати інвентаризацію та паспортизацію об'єктів зеленого господарства та землевпорядну технічну документацію на земельні ділянки та зокрема, вказаним рішенням рекреаційною зоною міста Ірпінь визначено парк культури та відпочинку «Лісовий» між вул. Н. Рибака, Жовтнева орієнтовною площею 3га.

В подальшому на підставі вказаного рішення КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро» на замовлення Ірпінського ВУКГ розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки рекреаційного призначення в постійне користування (парк культури та відпочинку) за адресою м. Ірпінь, вул.Жовтнева-Н.Рибака за рахунок земель запасу міста.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 3276-72-У від 07.08.2009 р. затверджено вищевказаний проект землеустрою та передано в постійне користування Ірпінського ВУКГ земельну ділянку площею 3га для рекреаційного призначення (парк культури та відпочинку) за адресою м. Ірпінь, вул.Жовтнева-Н.Рибака.

Прокурором зазначено, що земельна ділянка між вулицями Н. Рибака, Жовтнева та Радянською таким чином набула статусу земель рекреаційного призначення.

Перевіркою встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради №437-10-УІ від 14.04.2011 р. було скорочено перелік об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства в м. Ірпінь, призначених для відпочинку населення, зокрема виключено з переліку парків (скверів) міста Ірпеня парк культури та відпочинку по вул. Жовтнева-Н.Рибака. Рішенням №440-10-VI від 14.04.2011р. визнано не чинними рішення Ірпінської міської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земель рекреаційного призначення Ірпінському ВУКГ.

На думку прокурора, зміна оскарженим рішенням цільового призначення земельної ділянки рекреаційного призначення суперечить також, Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах».

Також прокурор зазначає, що перевіркою встановлено, що 14.04.2011 р. Ірпінською міською радою прийнято рішення № 444-10-УІ, згідно якого надано дозвіл Відповідачам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В подальшому рішеннями Ірпінської міськради Відповідачам затверджено проекти землеустрою та передано в приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, видано державні акти на право власності.

Збільшуючи розмір позовних вимог, прокурором зазначено, що Відповідачі відчужили земельні ділянки. Посилаючись на нікчемність договорів купівлі-продажу земельних ділянок, прокурором заявлено про визнання недійсними державних актів з відмітками про перехід права власності та скасування їх державної реєстрації та витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки.

Вважаючи, що оскаржені рішення Ірпінської ради та видані державні акти на право власності прийнятті з порушенням чинного законодавства, просив суд:

- скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 р. № 437- 10-УІ «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 р. № 337-12-ХХІУ»;

- скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 р. № 440-10-УІ «Про визнання не чинними рішень Ірпінської міської ради»;

- скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 р. № 444-10-УІ «Про надання дозволу Відповідачам на розроблення проектів землеустрою»

- скасувати рішення Ірпінської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачів;

- визнати недійсними державні акти видані відповідачам, визнати недійсними державні акти з відмітками про перехід права власності на відповідачів та скасувати їх державну реєстрацію;

- витребувати з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінетів міністрів України спірні земельні ділянки.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначають, що спірна земельна ділянка не набула статусу земельної ділянки рекреаційного призначення, висновок суду стосовно нікчемності договорів купівлі-продажу є безпідставним, відсутні правові підстави витребування спірних земельних ділянок, оскільки оскаржені рішення ради є законними, що також унеможливлює скасування державних актів та їх державної реєстрації. Посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наслідком яких стало незаконне рішення суду, не залучення доказів по справі зокрема.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки рішенням Ірпінської міської ради однією з рекреаційних зон м.Ірпінь визначено парк культури та відпочинку по вул.Жовтнева - вул.Н.Рибака, то дана земельна ділянка набула статусу земель рекреаційного призначення. Так як зміна цільового призначення земель рекреаційного призначення в даному випадку проводиться виключно Кабінетом Міністрів України, то Ірпінська рада при внесені змін до рішення про виключення парку по вул. Жовтнева-Н.Рибака із переліку парків м.Ірпінь та в подальшому передачу у приватну власність земельних ділянок за рахунок рекреаційної зони для будівництва й обслуговування житлових будинків, вийшла за межі своїх повноважень, чим порушила законні інтереси держави. Також, суд дійшов до висновку, що на момент прийняття оскарженого рішення про виключення парку із переліку парків міста Ірпеня, діяв мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та в інших населених пунктах. Крім того, суд дійшовши до висновку вибуття земельних ділянок із власності держави з порушенням закону, зазначив про існування правових підстав для витребування їх з незаконного володіння відповідачів на користь держави.

Проте, колегія суддів не може погодитися із висновками суду, оскільки суд у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин. Рішення суду першої інстанції ухвалено на підставі неповно встановлених обставин справи і при неправильному застосуванні норм матеріального права, що потягло невірне вирішення спору. В свою чергу неповнота встановлених обставин справи є наслідком порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Так, при вирішенні даного спору підлягає з'ясуванню та встановленню основна обставина справи стосовно того, чи відносилася земельна ділянка по вул.Н.Рибака-Жовтнева, яка була надана Ірпінською радою відповідачам для будівництва та обслуговування житлових будинків, до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до п. б, г частини 1 ст. 19 Земельного Кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі, землі житлової та громадської забудови; землі рекреаційного призначення. Згідно ч. 2 ст. 19, Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно ч.1, 2 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Апеляційним судом, враховуючи докази долучені до матеріалів справи та які в порушення вимог процесуального закону судом першої інстанції проігноровані встановлено наступне.

Відповідно до рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2002 року за №49-3-ХХІV «Про віднесення земель Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови» вирішено віднести землі вкриті рослинністю в межах Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови і рахувати їх землями запасу.

Відділом земельних ресурсів внесено відповідні зміни в земельно-облікові матеріали .

Відповідно до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV «Про визначення земельних ділянок для рекреаційного призначення на території м. Ірпеня» затверджено схему розміщення земельних ділянок в м. Ірпінь рекреаційного призначення.

Відповідно до рішення Ірпінської міської ради від 20.03.2008 року за № 1510-42-V внесено зміни та доповнення в рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV «Про визначення земельних ділянок для рекреаційного призначення на території м. Ірпеня» та викладено його в редакції відповідно до якої затверджено перелік об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства в м. Ірпінь, визнано відповідальним за стан утримання зелених насаджень в м. Ірпінь - Ірпінське ВУКГ та у встановленому порядку передано йому у постійне користування земельні ділянки з зеленими насадженнями згідно з додатком та дозволено Ірпінському ВУКГ виконати інвентаризацію та паспортизацію об'єктів зеленого господарства за землевпорядну технічну документацію на земельні ділянки згідно додатку.

В преамбулі рішення Ірпінської ради від 20.03.2008 року за № 1510-42-V зазначено, що рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV «Про визначення земельних ділянок для рекреаційного призначення на території м. Ірпеня» не реалізовано, не виконані проекти з землеустрою тощо.

Рішенням Ірпінської міської ради від 16.06.09 року за № 3039-70-V затверджено проект землеустрою та передано в постійне користування Ірпінського ВУКГ земельну ділянку площею 3га за адресою м. Ірпінь вул. Жовтнева - Н.Рибака.

Рішенням Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 437-10VІ внесено зміни до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV «Про визначення земельних ділянок для рекреаційного призначення на території м. Ірпеня» відповідно до якого затверджено перелік об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства м. Ірпінь, відповідно до якого скорочено перелік об'єктів благоустрою та виключено земельну ділянку за адресою Жовтнева - Н.Рибака.

Рішенням Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 440-10-VІ визнано не чинним в тому числі і рішення від 16.06.09 року за № 3039-70-V. Визначено цільове призначення земельних ділянок для житлової та громадської забудови, земельну ділянку вур.Жовтнева-вул.Н.Рибака.

Рішенням Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 444-10-VІ «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою», дозволено Відповідачам, розробити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земель запасу.

В подальшому відповідними рішеннями Ірпінської ради затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відповідачам у власність, передано в приватну власність Відповідачів земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель та споруд.

В подальшому на підставі відповідних рішень Ірпінської міської ради відповідачі отримали державні акти, які зареєстровано у відповідності до чинного законодавства.

Рішенням Ірпінської міської ради від 27.04.2012 року за №1870-28-ІІ задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 23.02.2012 року №1786 та скасовано Рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 437-10VІ.

Рішенням Ірпінської міської ради від 27.04.2012 року за №1869-28-ІІ задоволено протест прокурора м. Ірпінь від 23.02.2012 року №1787 та скасовано Рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 440-10-VІ.

Відповідно до рішення Ірпінського міського суду Київської області від 02 листопада 2004 року по справі №2-1981/2004 відмовлено в задоволені позову прокурора м. Ірпінь про визнання незаконним рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2002 року за №49-3-ХХІV «Про віднесення земель Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови». Рішення суду набрало законної сили.

Враховуючи, що прокурор міста Ірпеня та Ірпінська міська рада приймали участь в справі №2-1981/2004, то обставини справи стосовно віднесення земель Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови та внесення відділом земельних ресурсів відповідних змін в земельно-облікові матеріали, в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України вважаються встановленими.

Відповідно до листа відділу Держкомзему від 04.12.2012 р. № 01-06/1791 на підставі рішення Ірпінської міської ради № 49-3-ХХІУ від 27.06.2002 р. «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови» були внесені зміни до земельно-облікової документації. (т.3 а.с.129).

Згідно листа відділу Держкомзему від 08.11.2012 року за №01-06/1674, державний акт Ірпінському ВУМГ на спірну земельну ділянку не реєструвався та не видавався.

Відповідно до листа - Ірпінське ВУМГ від 25.04.2012 року за №157, третьою особою зазначено, що державний акти про право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Ірпінь, вул.Жовтнева - Н.Рибака не виготовлявся та не реєструвався.

Аналізуючи у сукупності зазначені докази, апеляційний суд прийшов до висновку, що, враховуючи виконання рішення Ірпінської ради від 27.06.2002 року за №49-3-ХХІV, внесення відомостей до земельно-облікової документації стосовно спірної ділянки, спірна земельна ділянка за цільовим призначенням набула статусу земель житлової та громадської забудови на підставі рішення Ірпінської ради від 27.06.2002 року за №49-3-ХХІV. Зазначеним же рішенням спірна ділянка віднесена до земель запасу.

Рішення Ірпінської Ради від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV, від 20.03.2008 року за № 1510-42-V та від 16.06.09 року за № 3039-70-V, які приймались в межах повноважень Ірпінської ради та у відповідності до ст.20 ЗК України стосовно зміни цільового призначення спірної земельної ділянки невиконані, а тому зазначені рішення, не могли породжувати прав та обов'язків відносно земельної ділянки, стосовно зміни цільового призначення останньої тощо.

Те, що рішення Ірпінської ради не виконані підтверджується саме змістом зазначених рішень. Так, про невиконання рішення від 19.06.2003 року за № 337-12-ХХІV зазначено в рішенні від 20.03.2008 року за № 1510-42-V. З рішення Ірпінської ради від 16.06.09 року за №3039-70-У вбачається, що проект відведення земельної ділянки рекреаційного призначення виготовлявся щодо земельної ділянки за адресою м.Ірпінь вул.Жовтнева - вул.Н.Рибака, яка відводилася за рахунок земель запасу міста.

Вимогами ст.20 ЗК України передбачено, що необхідною умовою зміни цільового призначення земельної ділянки разом з відповідним рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування є затвердження відповідного проекту землеустрою.

В рішенні Ірпінської Ради від 16.06.09 року за №3039-70-V зазначено про затвердження проекту землеустрою та передачі в постійне користування Ірпінського ВУКГ земельну ділянку площею 3га за адресою м.Ірпінь вул. Жовтнева - Н.Рибака.

Разом з цим, апеляційний суд встановив, що Ірпінська рада приймаючи рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі в постійне користування земельної ділянки діяла не у спосіб передбачений законом.

Вимоги щодо документації із землеустрою врегульовано спеціальним нормативно правовим актом - законом України «Про землеустрій».

Згідно ст.1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки, це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Цією ж статтею визначенні види документації із землеустрою, серед яких є проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів.

Згідно ст.47 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення розробляються згідно з законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них з метою масового відпочинку і туризму, створення приміських зелених зон.

Проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюються режим використання та охорони територій рекреаційного призначення.

Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Закон України «Про землеустрій» розмежовує поняття проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок і щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення, тобто ці документи є різними і їх розроблення регулюється різними підзаконними нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Ірпінської міської ради від 16.06.09 року за №3039-70-V затверджено проект землеустрою та передано в постійне користування Ірпінського ВУКГ земельну ділянку площею 3га за адресою м. Ірпінь вул.Жовтнева-Н.Рибака.

Разом з цим, проект землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення розробляється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1094 від 25.08.2004р. «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення».

Згідно до п.10 вказаної Постанови КМ України погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства і після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською державною адміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органом, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять в собі проекту організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення парку Жовтнева-Н.Рибака.

На існування проекту організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення парку Жовтнева-Н.Рибака прокурор в позові не посилається. Матеріали справи взагалі будь-яких проектів землеустрою не містять.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Ірпінському виробничому управлінню комунального господарства площею 3га в постійне користування не замінює собою проекту землеустрою організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення, який мав би бути розроблений на підставі вимог ст.47 Закону України «Про землеустрій» та в Порядку, визначеному Постановою КМ України №1094 від 25.08.2004 р.

Разом з цим, відсутність будь-якого проекту свідчить про те, що спірна земельна ділянка взагалі не була сформована, не встановленні межі земельної ділянки тощо.

Відповідно до ст. 193 Земельного Кодексу України, Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Одним із принципів Державного земельного кадастру, у відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр» є обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць: відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію земель.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки, це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номер.

Аналізуючи у сукупності наведені норми права, кожна сформована земельна ділянка має бути зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Тому, враховуючи, що державний акт Ірпінському ВУКГ на постійне користування спірною земельною ділянкою не виготовлявся та не реєструвався, будь яких прав у останнього щодо спірної ділянки не виникло.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, яка була визначена Ірпінською міською радою, як земельна ділянка рекреаційного призначення вул.Жовтнева-Н.Рибака не була зареєстрована у державному земельному кадастрі як сформована земельна ділянка, також про неї не міститься відомостей відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний земельний кадастр», тобто не зазначено, до земель якої категорії вона відноситься.

Підтвердженням факту відсутності статусу земель рекреаційного призначення є в тому числі, відсутність у Ірпінського ВУКГ державного акту на право постійного користування землею в межах Ірпінського регіону, який видається на підставі рішення. Наявність держаного акту та його державна реєстрація є необхідною умовою користування землями рекреаційного призначення (ст.125 Земельного Кодексу України).

Відповідно до ст. 21 Земельного Кодексу України (наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель) порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;(Пункт "а" статті 21 в редакції Закону № 3123-VI від 03.03.2011)

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Таким чином, станом на квітень місяць 2011 року рішенням Ірпінської ради відносно ділянки по вул. Жовтневій - Н.Рибака є рішення Ірпінської ради від 27.06.2002 року за №49-3-ХХІV «Про віднесення земель Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови» є чинним.

Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції про набуття спірною земельною ділянкою статусу земель рекреаційного призначення є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються в тому числі, усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Ірпінська міська рада мала право на прийняття рішень стосовно спірної ділянки, надавати згоду відповідачам на розроблення проектів, затвердження проектів та передачу вже сформованих земельних ділянок у власність відповідачів.

Тому, скасування судом першої інстанції законних, прийнятих в межах повноважень та у спосіб передбачений законом рішень Ірпінської ради від 14.04.2011 року за № 437-10VІ, від 14.04.2011 року за № 440-10-VІ та від 14.04.2011 року за №444-10-УІ є безпідставним та необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняття Рішення Ірпінської ради від 14.04.2011 року за № 444-10-VІ «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою» та відповідних рішень, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано її в приватну власність відповідачів, стало можливим виключно на виконання попередніх рішень Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року за № 437-10VІ та від 14.04.2011 року за № 440-10-VІ до приписів яких виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивного права відповідачів на отримання земельної ділянку власність з земель запасу.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази та прокурором суду не доведено, що саме спірна земельна ділянка межує із земельними ділянками відповідачів, межі її пересікаються чи земельні ділянки накладаються з земельними ділянками наданими відповідачам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Апеляційний суд також прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку суду першої інстанції відносно порушень Ірпінською радою вимог Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах».

Так, як зазначено вище, спірна земельна ділянка не набула статусу земель рекреаційного призначення, положення закону «Про мораторій» не розповсюджується на спірні правовідносини.

Тому, враховуючи вимоги ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» , ч. 12 розділу X «Перехідних положень» Земельного Кодексу України те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Ірпінь, є землею громадської забудови, належить до комунальної власності, якою має права розпоряджатися Ірпінська міська рада, як місцевий орган самоврядування.

Таким чином, є безпідставним висновок суду першої інстанції щодо порушення прав та інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що частина відповідачів продали земельні ділянки відповідачам ОСОБА_28, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_32, та ОСОБА_31

Судом першої інстанції відповідно до ухваленого рішення витребувано у відповідачів спірні земельні ділянки на користь держави в особі КМ України з посиланням на ст. 387, 388 ЦК України, та зазначено, що відповідачі володіють земельними ділянками незаконно.

Зазначений висновок суду першої інстанції є помилковим, таким що не ґрунтується на нормах права.

Згідно ст.204 Цивільного Кодексу України, встановлено презумпцію правомірності договору. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому суд залишив поза увагою підстави позову прокурора, який мотивував вимоги тим, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу спірної ділянки є нікчемним згідно положень ст.228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок, і не потребує визнання його недійсним. Саме у зв'язку з нікчемністю договору прокурор вважав, що видані державні акти слід визнати недійсними.

Ухвалюючи рішення в цій частині, суд прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість посилань прокурора на нікчемність договорів купівлі-продажу, оскільки прокурор не надав доказів, що даний правочин порушує публічний порядок.

Крім того, суд не звернув уваги, що правовою підставою відміток про перехід права власності на земельні ділянки на відповідачів є відповідні договори купівлі-продажу, про що прямо вказано у державних актах. Відповідно без вирішення питання щодо правомірності набуття відповідачами прав на спірну ділянку за цивільно-правовою угодою, як це передбачає п.«в» ч.3 ст.152 ЗК України, підстави для визнання недійсним державного акту, виданого на підставі цієї угоди, відсутні.

Відповідно до положень ч.1 ст.81, ст.131 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі на підставі придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

За змістом вказаних норм правовою підставою набуття громадянином права власності на земельну ділянку є укладення ним цивільно-правової угоди, а державний акт, лише посвідчує право особи на земельну ділянку. Отже, без встановлення судом недійсності (невідповідності вимогам закону) правочину, як правової підстави придбання громадянином земельної ділянки, визнання недійсним державного акту, є в даному випадку є необґрунтованим.

Такі висновки відповідають приписам щодо презумпції правомірності правочину, встановленим ст.204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, такі висновки узгоджуються із положеннями ч.3 ст.152 ЗК України, згідно якої захист порушених прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом заявлення позову про визнання угоди недійсною.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, з яким колегія суддів не погоджується, оскільки договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок не є такими, що порушують публічний порядок, оскільки укладені між приватними особами і його предметом є майно, що перебуває у приватній власності.

Разом з цим, вимоги ст. 387, 388 ЦК України застосовується саме на захист права власності. Обґрунтування, що власником спірних земельних ділянок є держава в особі Кабінету Міністрів України в оскарженому рішенні відсутнє. За умови, що спірна земельна ділянка не належить державі в особі Кабінету Міністрів України застосування вищезазначених норм Цивільного Кодексу України є помилковим.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог у зв'язку з відсутністю факту порушення відповідного права.

Виходячи з наведеного є безпідставним рішення про витребування спірної земельної ділянки саме на користь Держави в особі КМ України без належного доведення, що Держава в особі Кабінету Міністрів є власником спірної земельної ділянки.

Суд на порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, пояснень прокурора, Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області в інтересах яких прокурор звернувся з позовом щодо визначення їхніх прав та інтересів порушених оскарженими рішеннями Ірпінської ради, відсутності правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не перевірив, наявним в матеріалах справи доказам щодо зазначених обставин належної оцінки не надав та висновків про наявність підстав для задоволення позову, в якому відсутні будь-які доводи щодо порушення прав позивачів, дійшов передчасно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_35, ОСОБА_4 підлягають задоволенню, а рішення Ірпінського міського суду Київської області відповідно до ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 вересня 2013 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у позові прокурора м.Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в Київській області про скасування:

рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 440-10-VІ «Про визнання не чинними рішень Ірпінської міської ради»;

рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 437-10-VІ «Про внесення змін до рішення Ірпінської міської ради від 19.06.2003 року № 337-12-ХХІV»;

рішення Ірпінської міської ради від 14.04.2011 року № 444-10-VІ «Про надання дозволу громадянам на розроблення проектів землеустрою»;

рішення Ірпінської міської ради від 06.10.2011 року № 974-19-VІ «Про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Ірпінь по вул. Жовтневій 108-к у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»;

рішення Ірпінської міської ради від 06.10.2011 року № 975-19-VІ «Про надання дозволу ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Ірпінь по вул. Жовтневій 108-з у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд»;

рішення Ірпінської міської ради № 802-15-VІ від 18.08.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_22 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1»;

рішення Ірпінської міської ради № 626-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_21 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2»;

рішення Ірпінської міської ради № 630-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_20 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_5»;

рішення Ірпінської міської ради № 632-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_23 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3»;

рішення Ірпінської міської ради № 633-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_19 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_4»;

рішення Ірпінської міської ради № 634-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_18 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_6»;

рішення Ірпінської міської ради № 635-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_17 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_7»;

рішення Ірпінської міської ради № 678-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_16 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_8»;

рішення Ірпінської міської ради № 677-12-VІ від 16.06.11 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_15 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_9»;

рішення Ірпінської міської ради № 676-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_14 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_10»;

рішення Ірпінської міської ради № 640-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_13 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_11»;

рішення Ірпінської міської ради № 641-16-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_12 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_12»;

рішення Ірпінської міської ради № 638-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_11 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_13»;

рішення Ірпінської міської ради № 643-12-VІ від 16.06.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_14»;

рішення Ірпінської міської ради № 820-15-VІ від 18.08.2011 року «Про ствердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_15»;

рішення Ірпінської міської ради № 1012-19-VІ від 06.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_36 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_16»;

рішення Ірпінської міської ради № 1065-20-VІ від 27.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_17»;

рішення Ірпінської міської ради № 1066-20-VІ від 27.10.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_19»;

рішення Ірпінської міської ради № 721-13-VІ від 01.07.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_18»;

рішення Ірпінської міської ради № 728-13-VІ від 01.07.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_20»;

рішення Ірпінської міської ради № 1445-22-VІ від 08.12.2011 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність ОСОБА_24 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_21»;

рішення Ірпінської міської ради № 1447-22-VІ від 08.12.2011 року, яким затверджено проект землеустрою та передано в приватну власність ОСОБА_25 земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_22»;

про визнання недійсними та скасування державної реєстрації:

державного акту серії ЯМ № 442829 від 07.02.2012 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_9;

державного акту серії ЯМ № 115081 від 14.11.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4;

державного акту серії ЯМ № 115076 від 14.11.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8, з відміткою про перехід права власності до

ОСОБА_27;

державного акту серії ЯМ № 427442 від 26.09.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_22 з відміткою про перехід права власності ОСОБА_26;

державного акту серії ЯМ № 077237 від 19.12.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_36;

державного акту серії ЯМ № 346782 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_25;

державного акту серії ЯМ № 346783 від 30.12.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_24;

державного акту серії ЯК № 187813 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_18;

державного акту серії ЯК № 210948 від 15.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_15 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_26;

державного акту серії ЯК № 187815 від 28.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_11 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_32 та до ОСОБА_31;

державного акту серії ЯК № 187822 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_17;

державного акту серії ЯК № 187820 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_13;

державного акту серії ЯК № 187816 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_20;

державного акту серії ЯК № 187814 від 28.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_23;

державного акту серії ЯК № 210941 від 27.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_26;

державного акту серії ЯК № 187818 від 05.08.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_21;

державного акту серії ЯК № 210937 від 14.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_16 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_28;

державного акту серії ЯК № 210936 від 14.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_14 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_26;

державного акту серії ЯК № 187817 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_30 та до ОСОБА_29;

державного акту серії ЯК № 187821 від 01.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_19;

державного акту серії ЯК № 187819 від 18.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_12;

державного акту серії ЯК № 210949 від 27.07.2011 року на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_28,

про витребування з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки, загальною вартістю

4441571,33 грн. - відмовити.

Заходи забезпечення позову накладені ухвалою Ірпінського міського суду від 12 квітня 2012 року щодо вищезазначених земельних ділянок у вигляді заборони відчуження та вчинення певних дій на земельні ділянки належних на праві приватної власності - скасувати.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий

Судді