Постанова

від 04.12.2013 по справі 818/5677/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р. Справа № 818/5677/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 818/5677/13-а

за позовом Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08.07.2013 року позивач - Торгівельно-комерційна фірма "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просила визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000261502/715337 від 25.03.2013 року та акт перевірки №550/152/21100272 від 20.02.2013 року, якими нараховано збільшення платежу на 412,78 грн. та штраф в сумі 206,29 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року в задоволенні адміністративного позову Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.07.1996 р. між Сумською міською радою та ТКФ "Тополя" у формі ТОВ укладено договір № 51 на право тимчасового користування землею, відповідно до якого ТКФ "Тополя" у формі ТОВ отримало в оренду земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 69, строком до 08.07.2021р. Договором передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

ТКФ "Тополя" у формі ТОВ 13.02.2012р. подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік, якою узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за землю за 2012 рік.

Посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку вказаної податкової декларації, за результатами якої складено акт №550/152/21100272 від 20.02.2013р.

Камеральною перевіркою встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за грудень 2012 року, визначений позивачем, становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .

Згідно висновку акту №550/152/21100272 від 20.02.2013р. дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за грудень 2012 року, заявленої ТКФ "Тополя" у формі ТОВ в новій звітній податковій декларації з плати за землю за 2012 рік на суму 412,77 грн. ( а.с.6-7).

На підставі акту перевірки 25.03.2013 р. ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261502/715337, яким збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 619,16 грн., у тому числі: 412,77 грн. - за основним платежем та 206,39 грн. - за штрафними санкціями (а.с.4).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача №0000261502/715337 від 25.03.2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з січня 2011 року мінімальний розмір щомісячної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, складає трикратний розмір земельного податку. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження ТКФ "Тополя" у формі ТОВ суми орендної плати за землю за грудень 2012 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту «б» статті 80 Земельного кодексу України є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Колегія суддів зазначає, що ні Закон України від 3 липня 1992 року № 2535-XII "Про плату за землю" (далі - Закон № 2535-XII), ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати оренду плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Тобто орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт "в" статті 12 ЗК).

Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Податковим кодексом України та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.

Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою нарахування земельного податку відповідно до статті 288 Податкового кодексу України є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

За змістом ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю. Згідно розділу ХІІІ Податкового кодексу, плата за землю сплачується у вигляді земельного податку та орендної плати.

Із матеріалів справи вбачається, що 08.07.1996р. між Сумською міською радою та ТКФ "Тополя" у формі ТОВ укладено договір № 51 на право тимчасового користування землею, відповідно до якого ТКФ "Тополя" у формі ТОВ отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,05 га за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 69, строком до 08.07.2021р.. Відповідно до статті 21 Закону № 161-XIV та статті 288 Податкового кодексу України передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Разом із тим, статтею 30 Закону № 161-XIV встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому, статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Разом із тим слід зауважити, що державна податкова служба відповідно до Податкового кодексу України наділена повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 ЗК, статті 30 Закону № 161-ХІV наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок. Отже, зміна розміру земельного податку згідно Податкового кодексу України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 року у справі за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Відродження" до ДПІ про скасування податкових повідомлень - рішень.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000261502/715337 від 25.03.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 412,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 206,39 грн. є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 08.08.2013 року не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 818/5677/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000261502/715337 від 25.03.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 412,77 грн. (чотириста дванадцять грн. 77 коп.) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 206,39 грн. (двісті шість грн. 39 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгівельно-комерційної фірми "Тополя" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код 21100272) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.)

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.