Рішення
від 11.12.2013 по справі 307/3150/13-ц
ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3150/13-ц

Провадження № 2/307/1616/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М. , при секретарі Цех Г.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми. В позовній заяві зазначив , що 24 червня 2013 року між ним та відповідачами укладено договір позики, за яким він позичив відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 87000 гривень, які відповідачі зобов’язалися повернути до 21 серпня 2013 року.

21 серпня 2013 року він пред’явив відповідачам усну претензію про повернення боргу, однак відповідачі борг не повернули. А тому просить стягнути з відповідачів заборгованість за договорами позики в сумі 87000 гривень.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на викладені в позовній заяві обставини і просить позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися повторно, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини своєї неявки на повторний виклик суду не повідомили, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявний у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 24 червня 2013 року між позивачем ОСОБА_1 і відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 87000 гривень, які відповідачі зобов’язалися повернути до 21 серпня 2013 року, що стверджується письмовою розпискою відповідачів від 24.06.2013 року.

Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання( неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 цього Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов’язання. Боржник , який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі , визначені родовими ознаками , а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики , згідно до ст.. 1047 цього Кодексу укладається в письмовій формі , якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1051 ч.2 ЦК України якщо договір позики мав бути укладений в письмовій формі , рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того , що гроші насправді не були одержані. Ці положення не застосовуються тільки до випадків , коли договір був укладений під впливом обману , насильства , зловмисної домовленості представника позивальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників(солідарних боржників) кредиток має право вимагати виконання обв’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

А згідно до ст.60 цього Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. ст. 58 , 59 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими. Обставини справи , які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено в судовому засіданні , відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свої зобов’язання за наведеним договором позики не виконали і не повернули ОСОБА_1 надані в борг 87000 гривень, що підтверджується наявністю у позивача оригіналу боргової розписки.

Враховуючи наведене , суд вважає, що вимоги позивача доведені належними і допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити і стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 87000 гривень.

Судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 60 , 169 , 209 , 212-215 ЦПК України , ст.ст. 526, 530, 543, 610, 625, 1046 , 1047, 1049 , 1051 ЦК України , суд ,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 87000 ( вісімдесят сім тисяч) гривень заборгованості за договором позики та 870 гривень сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а особами , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: М.М.Розман

СудТячівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення11.12.2013
Оприлюднено23.01.2014
Номер документу36310221
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —307/3150/13-ц

Ухвала від 22.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кожух О. А.

Ухвала від 31.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кожух О. А.

Ухвала від 20.03.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кожух О. А.

Ухвала від 15.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Закарпатської області

Кожух О. А.

Ухвала від 24.01.2017

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман М. М.

Ухвала від 31.05.2016

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман М. М.

Рішення від 11.12.2013

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман М. М.

Рішення від 11.12.2013

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман М. М.

Ухвала від 02.09.2013

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні