Ухвала

від 22.05.2017 по справі 307/3150/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3150/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Куштана Б.П.,

при секретарі - Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 24 січня 2017 року про відмову у визнанні мирової угоди в процесі виконання рішення Тячівського районного суду від 11 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми,-

в с т а н о в и л а :

Державний виконавець Тячівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області подав до Тячівського районного суду клопотання про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,ОСОБА_3 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Тячівського районного суду від 11.12.2013 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми.

В клопотанні зазначав, що на виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 307/3150/13-ц, виданого 15.01.2014 Тячівським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 87 000 гривень заборгованості за договором позики та 870 гривень сплаченого судового збору, що внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень під №51031778 та №52271525.

01.11.2016 до відділу ДВС надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди від стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 та боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про направлення до Тячівського районного суду для затвердження мирової угоди між сторонами у даних виконавчих провадженнях та їх закінчення на підставі п.2 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження ( у редакції закону від 02.06.2016) після затвердження судом мирової угоди.

Посилаючись на дані обставини, просив визнати мирову угоду від 19.09.2016, укладену між сторонами виконавчого провадження.

Ухвалою Тячівського районного суду від 24.01.2017 у затвердженні мирової угоди відмовлено.

На цю ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду в скасувати та постановити нову ухвалу, якою затвердити мирову угоду.

Заслухавши позицію представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Тячівського районного суду від 11.12.2013 стягнуто на користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 87 000 гривень та 870 гривень судового збору (а.с.48-49).

На виконанні у Тячівському районному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 307/3150/13-ц, виданого 15.01.2014 Тячівським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 87 000 гривень заборгованості за договором позики та 870 гривень сплаченого судового збору , що внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень під № 51031778 та № 52271525 (а.с.77,78).

01.11.2016 року до цього відділу ДВС сторони виконавчого провадження надали спільну заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просили передати її до суду на затвердження ( а.с. 69-70, 71-72, 73-74, 75-76).

Відповідно до умов мирової угоди на стадії виконання судових рішень, для мирного вирішення погашення заборгованості та відповідно закриття відкритих виконавчих проваджень стягувач та боржник домовилися про наступне:

1. Стягувач погоджується з метою мирного врегулювання спору прийняти від боржників земельну ділянку площею 0,1996 га, яка розташована в с.Нижня Апша , вул. Дольне , земельна ділянка №9, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), кадастровий номер 2124482400:04:006:0054, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЗК 011 № 01244, виданий 20.11.1996, видавник Дібрівська сільська рада народних депутатів Тячівського району.

2. Стягувач погоджується з метою мирного врегулювання спору відмовитись від позовних вимог, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у розмірі 87 870 гривень згідно виконавчого документу № 307/3150/13-ц від 15.01.2014 року виданого Тячівським районним судом.

3. Боржники погоджуються з метою мирного врегулювання спору відступити земельну ділянку площею 0,1996 га, яка розташована в с.Нижня Апша, вул. Дольне, земельна ділянка №9, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2124482400:04:006:0054, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЗК 011 № 01244, виданий 20.11.1996, видавник Дібрівська сільська рада народних депутатів Тячівського району. Стягувач заявляє, що у разі належного виконання пункту 3 даної мирової угоди він не матиме до Боржника будь-яких майнових претензій з предмету позову.

4. Боржник і стягувач домовилися, що будь-які витрати пов'язані з виконавчим провадженням, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї мирової угоди, покладаються на боржників.

5. Боржник і стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

6. Дана мирова угода набуває чинності з дня її затвердження у суді шляхом винесення ухвали про визнання мирової угоди і є обов'язковою для виконання стягувачем та боржниками.

У відповідності до ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Згідно ч. 1 ст. 372 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Згідно умов поданої мирової угоди, стягувач відмовляється від позовних вимог, однак таке положення мирової угоди суперечить закону, оскільки право позивача на відмову від позову, згідно ст. 31, 174, 306, 334 ЦПК України, може бути реалізовано тільки протягом часу судового розгляду справи, а не на стадії виконання судового рішення.

Також за умовами мирової угоди до ОСОБА_1 переходить право власності на нерухоме майно, а право власності за стягувачем ОСОБА_1 на вказане в мировій угоді майно виникне з моменту визнання даної угоди судом.

Відмовляючи у визнані мирової угоди суд першої інстанції виходив з того, що заявник просить фактично узаконити перехід права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення набуття права власності на майно, а виходячи з умов мирової угоди ухвала суду про визнання мирової угляди буде правовстановлюючим документом відносно вказаного майна.

Крім того, суд зазначив, що предмет мирової угоди обмежується предметом спору у конкретній цивільній справі.

Такі висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Підстави набуття права власності на нерухоме майно (квартиру, житловий будинок, земельну ділянку), визначені статтями 328, 373 ЦК України.

Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності особи на майно.

У ч. 1 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Таким чином, договір купівлі-продажу, предметом якого є нерухоме майно, має бути обов'язково нотаріально посвідченим.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших, не заборонених законом підстав (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Зі змісту вищевказаних норм закону слідує, що перехід права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) не може здійснюватися на підставі ухвали суду про визнання мирової угоди).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд має право перевірити і не визнати мирову угоду, якщо це суперечать закону.

Оскільки умови поданої мирової угоди суперечать закону, тому висновок суду першої інстанції про необхідність відмовити у її визнанні є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, що відповідно до приписів ст. 312 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року (справа № 6-2718цс15) оскарження в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо визнання мирової угоди в процесі виконання судового рішення, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Тячівського районного суду від 24 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: