Рішення

від 19.12.2013 по справі 509/4485/13-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4485/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеській області у складі :

головуючого судді Кириченко П.Л.,

при секретарі Тісцової І.Ю.

з участю представника позивачці ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року до Овідіопольського районного суду Одеській області звернулась ОСОБА_2 з вищеназваним позовом, в якому зазначила, що 04 лютого 2008 року між позивачкою та ОСОБА_5, який діяв у якості представника на підставі довіреності від 14.02.2007 р. від імені та в інтересах позичальника ОСОБА_3, було укладено нотаріально посвідчений договір позики , згідно з яким позивачка передала, а відповідач прийняв у власність грошові кошти в сумі 2020000 (два мільйони двадцять тисяч) гривень, що дорівнювало еквіваленту 400000 (чотириста тисяч) доларів США за курсом 505 гривень до 100 доларів США.

На укладання даного договору позики дружина відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надала письмову згоду у вигляді нотаріально посвідченої заяви.

Згідно з п.5 вказаного договору позики, позика повинна була повернута за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Чорноморка, 1 провулок ОСОБА_1, буд.№ 1/2 у строк до 04.03.2008 року. Свої зобов'язанні відповідачі виконали частково та 16 січня 2010 року і 12 лютого 2011 року частково погасили борг у сумі 2000 доларів США, що є еквівалентним 15 888 грн. 20 к.(2000х7,94=15 888 ,20).

У зв'язку з тим, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань по поверненню суми боргу, позивачка просить стягнути неустойку та пеню .

На підставі того, що гроші у були взяті ОСОБА_3, який знаходився у шлюбі з ОСОБА_4 та за згодою дружини і в інтересах сім'ї, ці гроші, отримані ним у позику - є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому обов'язок повертати ці гроші мають обидва подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у солідарному порядку.

У зв'язку з цим позивачка ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на її користь 4 946 787 грн. 77 коп. боргу за договором позики від 04 лютого 2008 року з урахуванням індексу інфляції, 2163 грн. 22 коп. відсотків від суми позики в розмірі 0,001 % щомісячно, пеню у розмірі 1 977 915 грн. 37коп., та судові витрати.

В ході розгляду цивільної справи представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 до суду повторно не з'явилися, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідач ОСОБА_4 до суду повторно не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 до суду повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 ч.3 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.»

Відповідно ст..65 ч.3 та 4 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Так судом встановлено, що 04 лютого 2008 року між позивачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який діяв у якості представника на підставі довіреності від 14.02.2007 р. від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), було укладено нотаріально посвідчений договір позики , згідно з яким позивачка передала, а відповідач прийняв у власність грошові кошти в сумі 2020000 (два мільйони двадцять тисяч) гривень, що дорівнювало еквіваленту 400000 (чотириста тисяч) доларів США за курсом 505 гривень до 100 доларів США. (а.с.7) Відповідачка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (код НОМЕР_2) будучі в шлюбі, та у зв'язку з тим, що договір позики стосується цінного майна, надала нотаріально посвідчену згоду на укладання договору позики (а.с.11). Відповідно до даного договору, строк його виконання закінчується 04.03.2008 року. Відповідачі частково погасили заборгованість за договором позики в розмірі 2000 доларів США (а.с.12-13).

Таким чином суд приходить до висновку, що на час розгляду справи відповідачі дійсно отримали у власність грошові кошти в розмірі 398000 доларів США, що є еквівалентом 3 181 214 рн. , та свої зобов'язання по поверненню грошей не виконали.

Позивачка надала розрахунок заборгованості по стягненню боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 946 787,77 грн., відсотки від суми позики в розмірі 2163 грн. 22 коп., складений вірно , судом перевірено.

Позивачка просить стягнути з відповідачів пеню в розмірі 6 926 866 грн. 36 коп. Але з даним розрахунком пені суд погодитися не може так як відповідно до ст.. 258 ч.2 п.1) ЦК України, строк позовної давності пені поширюється у один рік. А тому, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню пеня за період 04.03.2008 року по 04.03.2009 року, що становить : подвійна ставка НБУ за період з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 року складала 20%; сума боргу на цей період складала 2 020 000 грн..; подвійна облікова ставка НБУ в день складає 20 : 366 = 0,054644. Кількість днів прострочи у цей період складає 27+29=56 днів; пеня = 2 020 000 х 0,054794 х 56 : 100 = 61982,97 грн. Подвійна ставка НБУ за період з 30.04.2008 року по 14.06.2009 року складала 24%; сума боргу на цей період складала 2 020 000 грн.; подвійна облікова ставка НБУ в день складає 24 : 365 = 0,065753. Кількість днів прострочи у цей період складає 365+14=379 днів; пеня = 2 020 000 х 0,065753 х 379:100 = 503 391,82 грн. А всього пеня складає 565 374 грн. 79 коп.

Договір позики було укладено відповідачем ОСОБА_3 будучі в шлюбі з ОСОБА_4 З урахуванням предмету договору, його розміру суд вважає, що отримані гроші відповідачами є цінним майном, яке було їм придбано у спільну сумісну власність подружжя. В свою чергу відповідачі не виконали зобов'язання за договором позики від 04.02.2008 року. А тому суд приходить до висновку, що зобов'язання по виконанню даного договору повинно виконуватися відповідачами у солідарному порядку.

Відповідно до п.5 договору позики його виконання повинно відбуватися на території Овідіопольського району Одеської області , а тому цивільна справа розглядалася судом відповідно до ст. 110 ч.8 ЦПК України .

А всього з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню 5 514 416 грн.78 коп.

( 4 946 878 грн. 77 коп.+ 2163 грн.22 коп. +565 374 грн. 79 коп.= 5 514 416 грн.78 коп.)

При подані позову позивачка сплатила судовий збір у розмірі 3441 гривня, що підтверджується фінансовим документом (квитанцією, а.с.1). суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню, а тому відповідно ст.. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню від відповідачів на користь позивачки в рівних частках в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212,214-215 ЦПК України, ст.ст.526, 570 ч.2, 625 ч.2 1046 ЦК України, ст.ст. 60,61, 65 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 про стягнення боргу по договору позики та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 борг по договору позики з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4 946 878 грн. 77 к., відсотки від суми позики в розмірі 2 163 грн.22 к., пеню в розмірі 565 374 грн. 79 к. , а всього 5 514 416 грн. 78к. у солідарному порядку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 1720 грн. 50 к.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 1720 грн. 50 к.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до Овідіопольського райсуду Одеської області протягом 10 днів з оголошення рішення.

Суддя:

ОСОБА_7